Постанова № 64310032, 25.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/680/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до УМВС України в Херсонській області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2015р. по день фактичного поновлення на посаді.

Позов обґрунтовував тим, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13.04.2016р. у справі №821/3686/15-а, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Херсонській області від 06.11.2015р. №420 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу боротьби з етнічними організованими групами і злочинними організаціями з міжнародними зв'язками управління карного розшуку УМВС та поновлено позивача на займаній посаді. При винесенні вказаної постанови питання щодо стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом не вирішувалося. УМВС України в Херсонській області, при отриманні зазначеного судового рішення, не виконало вимоги п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ УРСР від 29.07.1991р. №114, в частині виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29.09.2016р. позов задоволено. Зобов'язано УМВС України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2015р. по день фактичного поновлення на посаді.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що на виконання судового рішення у справі №821/3686/15-а позивач не був поновлений відповідачем на посаді, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості провести розрахунок належного до сплати ОСОБА_1 розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, УМВС України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що правову оцінку вимогам про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу слід надавати при вирішенні питання про поновлення на посаді.

Також, апелянт посилається на те, що питання щодо зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу заявлено у спосіб нового публічно-правового спору, тоді як вказана вимога не поєднана з вимогою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а тому, на підставі ч.2 ст.21 КАС України, така вимога має вирішуватися в порядку цивільного або господарського судочинства.

Апелянт зазначає, що при вирішенні спору, незважаючи на наявність відповідного клопотання відповідача, судом першої інстанції не досліджено, чи знаходився позивач у інших трудових правовідносинах, чи присвоювався йому статус безробітного та чи виплачувалася йому допомога по безробіттю.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, наказом УМВС України в Херсонській області від 06.11.2015р. №420 о/с з 06 листопада 2015 року ОСОБА_1 звільнено з посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з етнічними організованими групами і злочинними організаціями з міжнародними зв'язками управління карного розшуку УМВС у запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13.04.2016р. у справі №821/3686/15-а, яка набрала законної сили, скасовано вказаний наказ УМВС України в Херсонській області та поновлено капітана міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з етнічними організованими групами і злочинними організаціями з міжнародними зв'язками управління карного розшуку УМВС України в Херсонській області з 06.11.2015р. Рішення суду в частині поновлення на посаді звернено до негайного виконання на підставі ст.256 КАС України, ст.235 КЗпП України.

Питання щодо виплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу при розгляді справи №821/3686/15-а судом не вирішувалося на підставі ч.2 ст.11 КАС України.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Суд першої інстанції встановив, а апелянтом не заперечується, що УМВС України в Херсонській області на виконало постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 13.04.2016р. у справі №821/3686/15-а в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, як і не виконало вимог п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991р. №114, щодо виплати позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу при незаконному звільненні, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду про стягнення відповідних сум в судовому порядку.

Задовольняючи у повному обсязі позов ОСОБА_1 про зобов'язання УМВС України в Херсонській області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2015р. по день фактичного поновлення на посаді, суд першої інстанції виходив з того, що період з 07.11.2015р. по дату майбутнього поновлення ОСОБА_1 на роботі є часом вимушеного прогулу та, враховуючи відсутність на момент розгляду справи наказу про поновлення позивача на посаді та довідки про його заробітну плату за останні два місяці роботи, суд позбавлений можливості здійснити конкретний розрахунок належного до сплати ОСОБА_1 розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Апеляційний суд частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Частиною 7 статті 235 КЗпП України та пунктом 3 частини 1 КАС України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Таким чином, втрата працівником заробітку з підстав незаконного звільнення підлягає відновленню одночасно з поновленням його на попередній посаді і виплатою середнього заробітку за час, протягом якого працівник не був допущений до роботи у зв'язку із таким звільненням. Разом з цим, виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу охоплює період з моменту звільнення працівника, що відбулось з порушенням вимог трудового законодавства, до вирішення органом, що розглядає трудовий спір, питання про поновлення працівника на роботі.

Оскільки судовим рішенням у справі №821/3686/15-а встановлено неправомірність видання УМВС України в Херсонській області наказу від 06.11.2015р. №420 о/с про звільнення ОСОБА_1, останній перебував у вимушеному прогулі у період з дати свого звільнення, тобто з 07.11.2015р., до дня ухвалення органом, що розглядав трудовий спір, рішення про поновлення працівника на попередній посаді, тобто до 13.04.2016р.

У зв'язку з цим, на підставі ст.235 КЗпП України, середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із незаконним звільненням підлягає виплаті позивачу за період з 07.11.2015р. по 13.04.2016р., а саме за 110 робочих днів.

За правилами п.п. 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З наданої апелянтом довідки №35 від 24.01.2017р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передували події, з якою пов'язана відповідна виплата, а саме звільнення працівника зі служби, склала 130,30 грн.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із незаконним звільненням, що підлягає виплаті позивачу за період з 07.11.2015р. по 13.04.2016р., складає 14 333 грн.

Відповідно до ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Зазначена норма не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії (пред'явлення рішення до примусового виконання, написання відповідної заяви тощо), що вказують на його бажання поновитися на роботі.

Тобто, середній заробіток підлягає виплаті працівнику і у випадку невиконання (затримки у виконанні) роботодавцем рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Як зазначалось вище, станом на час звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 13.04.2016р. у справі №821/3686/15-а про поновлення позивача на посаді УМВС України в Херсонській області не виконана, а тому, на підставі ст. 236 КЗпП України, на користь ОСОБА_1 підлягає виплаті середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на посаді за період з 14.04.2016р. по 18.05.2016р. (день звернення з позовом до суду), тобто за 22 робочих днів в сумі 2 866,60 грн. (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).

Висновок суду першої інстанції про необхідність зобов'язати УМВС України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на посаді апеляційний суд вважає помилковим, оскільки на підставі ч.1 ст.6 КАС України захисту підлягають порушені права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася з позовом до суду. Вимога ОСОБА_1 про зобов'язання здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на посаді не спрямована на відновлення порушених прав позивача, які підлягають судовому захисту, а, враховуючи відсутність наказу про поновлення на посаді, спрямована на майбутнє, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може визначати правовідносини між сторонами на майбутнє.

При цьому, ОСОБА_1 не позбавлений права на звернення до суду з позовом щодо оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі за період, питання щодо якого не вирішено в даній справі.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд доходить висновку, що з УМВС України в Херсонській області підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням (ст.235 КЗпП України) за період з 07.11.2015р. по 13.04.2016р. в сумі 14 333 грн. та середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника (ст.236 КЗпП України) за період з 14.04.2016р. по 18.05.2016р. в сумі 2 866,60 грн., а всього 17 199,60 грн.

Щодо посилання суду першої інстанції про ненадання УМВС України в Херсонській області довідки про заробітну плату позивача за останні два місяці роботи, то апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що частиною 5 статті 11 КАС України суду надано право витребувати докази, яких, на його думку, не вистачає. Згідно із правовим висновком, зазначеним у Постанові ВСУ від 14 січня 2014 року по справі №21-395а13, суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши, при цьому, розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку №100.

Апеляційний суд не бере до уваги посилання апелянта на те, що при вирішенні спору про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу підлягає з'ясуванню чи знаходився під час вимушеного прогулу позивач в інших трудових відносинах та чи виплачувалася йому допомога по безробіттю, оскільки чинним законодавством України не передбачено будь-яких підстав для зменшення сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Роз'яснення, викладені в пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» були зроблені з урахуванням вимог закону, зокрема частини третьої статті 117 КЗпП України, яку виключено на підставі Закону України N 3248-IV від 20 грудня 2005 року. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 травня 2016 року у справі №6-511цс16.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Оскільки задовольняючи у повному обсязі позов ОСОБА_1 судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, апеляційний суд, на підставі п.1, п.4 ч.1 ст.202 КАС України, доходить висновку про необхідність скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року та прийняття нової постанови - про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.1, п.4, 205 ч.1 п.3, 207, 254, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (і.к. 08592322) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 17 199,60 (сімнадцять тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень 60 копійок) гривень.

Допустити негайне виконання постанови в частині стягнення середнього заробітку за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

Шляхтицький О.І.