Ухвала суду № 64308479, 17.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/1634/2017 Головуючий у 1-й інстанції - Коробенко С.В.

Доповідач - Рубан С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2017 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» Оберемка Романа Анатолійовича на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, пов'язаної з незаконним звільненням працівника, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, пов'язаної з незаконним звільненням працівника, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погоджуючись з рішенням суду, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» Оберемко Р.А. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

У грудні 2015 року ПАТ «Міський комерційний банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та просив стягнути з нього на свою користь кошти в сумі 20816,08 гривень, що включають виплату незаконно звільненому ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 10673,75 грн. та безпідставно виплаченої йому вихідної допомоги в розмірі 10142,33 гривень.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО №124 від 20.11.2014 року було розпочато процедуру виведення ПАТ «Міський комерційний банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на три місяці з 21.11.2014 року по 20.02.2015 року, цим же рішенням ОСОБА_3 було призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в банку.

Зазначає, що під час виконання своїх функціональних обов'язків ОСОБА_3 видав наказ №52-П від 26.01.2015 року, яким було звільнено з посади працівника банку ОСОБА_4, у зв'язку з чим йому було виплачено вихідну допомогу в розмірі 10142,33 грн.

У зв'язку з оскарженням ОСОБА_4 правомірності його звільнення рішенням Дарницького районного суду м. Києва його позов було задоволено та поновлено на посаді із стягненням з банку середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 10673,75 гривень.

Посилаючись на ст. 237 КЗпП України, позивач просить стягнути з посадової особи, винної у незаконному звільненні працівника, тобто відповідача, який рішенням Фонду від 31.01.2015 року був відсторонений від виконання обов'язків уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію банку, матеріальні збитки, завдані з його вини банку, в розмірі 20816,08 гривень.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що постановою правління Національного банку України №732 від 20.11.2014 року ПАТ «Міський комерційний банк» було віднесено до неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №124 від 20.11.2014 року було розпочато процедуру виведення ПАТ «Міський комерційний банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Цим же рішенням уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в банку призначено ОСОБА_3

За підписом ОСОБА_3 наказом №52-П від 26.01.2015 року ОСОБА_4, який перебував на посаді керівника-головного юрисконсульта Служби з питань претензійно-позовної роботи з проблемною заборгованістю Відділу по роботі з проблемною заборгованістю, було звільнено за п.1 ст. 40 КЗпП України, та виплачено йому вихідну допомогу в розмірі 10142,33 гривень.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03.03.2015 року наказ №52-П від 26.01.2015 року про звільнення ОСОБА_4 визнаний незаконним, його поновлено на роботі та стягнуто на його користь з банку середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 10673,75 гривень.

Судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством «Міський комерційний банк» було виконано рішення суду щодо виплати ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу (за вирахуванням відповідних податків та зборів).

Згідно ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган отримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Згідно із ст. 36 з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до ст. 2 Закону уповноважена особа Фонду це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно п.9 ч.2 статті 37 Закону уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй повноважень Фонду) має право приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю.

Частиною 3 статті 16 Закону передбачено, що працівники Фонду під час виконання покладених на Фонд функцій перебувають під захистом закону, і вони не несуть відповідальність за будь-які дії або бездіяльність, якщо вони діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.

Встановивши обставини справи та на підставі вищевказаних Законів, суд дійшов висновку, що під час виконання функцій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів ОСОБА_3, який займав посаду провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків, діяв від імені Фонду в межах делегованих йому повноважень наданих Законом, а тому не може виступати відповідачем у спірних правовідносинах.

Таким чином, позов ПАТ «Міський комерційний банк» не підлягає задоволенню, та позивачу судом роз'яснено право звернутись до суду з позовом до належного відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, оскільки судом вірно застосовано положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а виходячи з положень вказаного Закону належним відповідачем у справі має бути Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» Оберемка Романа Анатолійовича - відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий: Судді: