Вирок № 64308170, 23.01.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/4922/14-к

1-кп/465/218/17

ВИРОК

Іменем України

23.01.2017 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді: Козюренко Р.С.

при секретарі: Бугайчук В.М.

з участю прокурора Захарко А.Є.

потерпілого: ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

обвинувачених: ОСОБА_3,

ОСОБА_4

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження, відомості про яке внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012360080000047 від 22.11.2012 р. про обвинувачення:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого програмістом 2-гої категорії Львівської дирекції ПАТ „Укртелеком", розлученого, на утриманні двоє малолітніх дітей, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_15, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.121 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4,

уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_16 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.121 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8,

уродженця м. Львова, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, розлученого, на утриманні перебуває дитина, учасника бойових дій у зоні АТО, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_17, в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.121 КК України,

встановив:

ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачувались органами досудового слідства в тому, що 12.11.2012 року перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_1 за попередньою змовою групою осіб, під час розпивання спиртних напоїв, нанесли численні тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 568/12 від 26.12.2012 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння. Інкриміноване обвинуваченим кримінальне правопорушення кваліфіковане стороною обвинувачення за ч. 2 ст. 121 КК України.

Між тим, 23.01.2017 р. під час судового розгляду згаданого кримінального провадження прокурор, у відповідності до вимог ст. ст. 338-341 КПК України, змінив попередньо пред'явлене обвинувачення на ч. 1 ст. 121 КК України.

Відтак, обвинувачений ОСОБА_5 12.11.2012 року у вечірній час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_2, під час конфлікту, який виник в процесі розпивання спиртних напоїв з потерпілим ОСОБА_1 та маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, наніс останньому декілька ударів в різні частини тіла, які за ступенем тяжкості відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 568/12 від 26.12.2012 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння.

12.11.2012 року у вечірній час обвинувачений ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, АДРЕСА_3 під час конфлікту з потерпілим ОСОБА_1, який виник в процесі розпивання спиртних напоїв, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, завдав декілька ударів останньому у різні частини тіла, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_4 у вечірній час 12.11.2012 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, в стані алкогольного сп'яніння, під час конфлікту, який виник в процесі розпивання спиртних напоїв з потерпілим та маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, наніс останньому декілька ударів в різні частини тіла, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння.

В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що дійсно 12.11.2012 року вони разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4, потерпілим ОСОБА_1 та власником квартири ОСОБА_7, в помешканні останнього розпивали спиртні напої. Згодом між ним та потерпілим виник конфлікт, під час якого ОСОБА_5 зумисно наніс останньому декілька ударів по тілу. У вчиненому щиро розкаявся, просить суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, надав пояснення аналогічні фабулі обвинувачення. Підтвердив, що 12.11.2012 року після висловлених потерпілим образ в його адресу, наніс ОСОБА_1 декілька ударів в різні частини тіла. У вчиненому щиро розкаявся, просить суворо не карати та не позбавляти волі.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю. При цьому, надав визнавальні показання в межах інкримінованого йому звинувачення. Відтак ствердив, що спровокований образами потерпілого ОСОБА_1 в свою адресу завдав останньому кілька ударів по тілу. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні 12.11.2012 року разом з обвинуваченими та ОСОБА_7 в квартирі останнього розпивали спиртні напої. Підтвердив, що з кожним з обвинувачених в цей вечір відбувались індивідуальні конфлікти під час якого, останні окремо один від одного, в різні проміжки часу наносили йому тілесні ушкодження. Проте, з обвинуваченими примирився, жодних матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не має, оскільки останні відшкодували заподіяну шкоду в повному обсязі.

Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювалися фактичні обставини справи і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, відтак вислухавши думку учасників судового розгляду, та роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5, вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, а тому його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 121 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_5, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, раніше не судимий, працює програмістом 2-гої категорії Львівської дирекції ПАТ „Укртелеком", розлучений, на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11, перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері з діагнозом «заїкання важкого ступеня», за місцем праці та проживання характеризується позитивно.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди заподіяної потерпілому.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити в межах санкції статті за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі. Разом з тим, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог ст. 75 КК України слід звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3, вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, а тому його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 121 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, котрий раніше не судимий, одружений, на утриманні перебувають двоє малолітніх дітей ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_12, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_13, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди потерпілому, відсутність претензій матеріального та морального характеру з боку потерпілого.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_11 слід призначити в межах санкції статті за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі. Разом з тим, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог ст. 75 КК України слід звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4, вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, а тому його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 121 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_4, суд враховує суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, котрий в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимий, розлучений, на утриманні перебуває донька ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14, за місцем проживання характеризується посередньо, учасник бойових дій у зоні АТО та стан здоров'я останнього, а саме наявність встановленого діагнозу «посттравматичний стресовий розлад з стійкими тривалими помірно вираженими хворобливими проявами, тривожно депресивний синдром», що стверджується листом Комунального закладу "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня".

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відшкодування шкоди потерпілому.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити в межах санкції статті за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі. Разом з тим, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог ст. 75 КК України слід звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Речові докази визнані і прилучення до справи постановою слідчого від 09.01.2013 року, які перебувають в камері зберігання речових доказів, слід повернути власникам: ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Натомість, недопалки - слід знищити.

Судові витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням дактилоскопічних експертиз (т. 2, а.с. 55, 64) в розмірі 784 гривні 00 коп. та імунологічної експертизи (т. 2, а.с. 82) в розмірі 735 гривень 00 коп. - слід стягнути з обвинувачених в рівних частках, а саме в сумі 506 гривень з кожного в дохід держави.

У відповідності з викладеним та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити попередній - заставу в розмірі 51 000,00 гривень, внесену на депозитний рахунок суду №37313005000789, банк ГУ ДКСУ у Львівській області МФО 825014 ЄДРПОУ 26306742.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

До вступу вироку в закону силу запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній - особисте зобов'язання.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

До вступу вироку в закону силу запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Повернути ОСОБА_5 заставу в розмірі 51 000,00 гривень (внесену на депозитний рахунок № 37313005000789, банк ГУ ДКСУ у Львівській області МФО 825014 ЄДРПОУ 26306742), після набрання вироком законної сили.

Речові докази визнані і прилучення до справи постановою слідчого від 09.01.2013 року, які перебувають в камері зберігання речових доказів, слід повернути ОСОБА_5, ОСОБА_3. та ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_5 витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням дактилоскопічних експертиз в розмірі 506 гривень 00 коп. в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням дактилоскопічних експертиз в розмірі 506 гривень 00 коп. в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням дактилоскопічних експертиз в розмірі 506 гривень 00 коп. в дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, якщо такий бере участь у розгляді справи, у разі здійснення провадження щодо такої юридичної особи.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок виготовлено у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Козюренко Р.С.