Справа № 439/1199/15-ц
РІ Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2017 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого - судді Петейчук Б.М.,
при секретарі Ковальчук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Броди справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,-
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся в суд з даним позовом, у якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів борг в сумі 43 607 грн. 30 коп., а також понесені судові витрати.
Позивач у свої вимогах покликається на те, що 17 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ПАТ «Альфа-Банк» права вимоги до кредитних договорів укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами. Відповідно до Договору та чинного законодавства Покупець набув усі права вимоги по відступленим кредитним договорам, включаючи сплату суми основного боргу, відсотків, комісій, нарахованих штрафних санкцій. Згідно вищезазначеного Договору відбулося відступлення Права вимоги за договором про іпотечний кредит № 98 від 31.01.2007 року, що було укладено між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичною особою - - ОСОБА_1, на користь ПАТ "Альфа-Банк". 31.01.2007 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, та ОСОБА_1, уклали договір про іпотечний кредит№98. Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 6500,00 дол. США, а відповідачзобов'язувався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором про іпотечний кредит. Крім цього, 31.01.2007 року було укладено договір поруки №99 між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2. Відповідно до якого ОСОБА_2 як поручитель поручається за виконання ОСОБА_1 обов'язків, які виникли на підставі договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому. Відповідач ОСОБА_1, неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 20.07.2015 р. має прострочену заборгованість: за кредитом в розмірі 1780,02 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 39136,75 грн., по відсотках в розмірі 173,95 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 3824,58 грн. Крім цього, у зв'язку з систематичним порушенням боржником своїх обов'язків зі сплаті кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого кредитного договору була нарахована неустойка: пеня - 29,38 дол. США, що по курсу НБУ на дату розрахунку складає - 645,97 грн. У зв'язку з зазначеним, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 98 від 31.01.2007 року, яка станом на 20.07.2015 року становить 43607,3 грн. та судові витрати.
Відповідачі подали свої заперечення проти позову, зміст яких зводиться до наступного. Згідно долученого до позовної заяви графіка погашення кредиту, станом на 20.07.2015 року відповідач ОСОБА_1 мала сплатити 2762,16 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 60730,78 грн., а сплатила 4719,98 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 103776.7843 грн. Про відсутність заборгованості по кредиту свідчить і долучений до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитом у валюті договору. Крім цього відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13.04.14 р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України», на території Луганської та Донецької областей розпочато антитерористичну операцію та 26 березня 2014 р., ОСОБА_2, як військовозобов'язаного, було мобілізовано та зараховано в списки військової частини А2595, де відповідач ОСОБА_2 перебуває по даний час. Відповідно до ч.2 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на військовій службі в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей. Стаття 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду не нараховуються штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, а також проценти за користування кредитом (зміни, внесені Законом України N 1275-УІІвід 20.05.2014). Особливий період наступив 17 березня 2014 року відповідно до рішення про часткову мобілізацію, оголошеного Указом Президента від 17 березня 2014 року №303/2014затвердженого Законом України від 17.03.2014 року № 1126-УІІ, оскільки особливий період, згідно Закону України «Про оборону України», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ст.1).
Таким чином, кожен військовослужбовець має встановлене Законом право на не нарахування з 17 березня 2014 року штрафних санкцій та пені за невиконання зобов'язань за кредитними договорами, а також на не нарахування процентів за користування кредитами. Відповідно ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,дія цього закону поширюється і на ОСОБА_1, оскільки вона є членом сім'ї військовослужбовця. Постановою Кабінету Міністрів України №245 від 29.04.2015р. «Про внесення змін до Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла» також передбачено не нарахування відсотків та штрафних санкцій подружжям, в якому чоловік або дружина є військовослужбовцем, резервістом чи військовозобов'язаним, за кредитами, отриманими відповідно до статті 10 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні». З врахуванням наведеного до позивача двічі надсилалися звернення з проханням не нараховувати відсотків по кредиту і надавалися документи, що підтверджують статус відповідача ОСОБА_2 як військовослужбовця Збройних сил України. Під час першого звернення до банку від 20.08.2014 року вх. №87328-23.1 відповідь була надана майже через дев'ять місяців, чим була порушена стаття 20 Закону України "Про звернення громадян". Таким чином, у позивача не виникло жодної законної підстави длязаявлення вимоги по достроковому погашенню кредитного договору,вимоги по відсотках і пені також є повністю необгрунтованими. Більше того, зі своєї сторони відповідачі виконали всі договірні обов'язки і не допустили жодного порушення норм чинного законодавства України та договору №98 від 31.01.2007 року. В той час як позивач не вчинив належних дій під час розпочатого судового захисту охоронюваного права кредитора на дострокове повернення кредиту, оскільки вимога про дострокове повернення кредиту була надіслана на невірну адресу, отже, і відтак не була отримана відповідачами, хоча банк був належним чином повідомлений про зміну місця проживання та всі листи з банку (до дати надсилання вимоги і навіть після цієї дати ) були відправлені на фактичну адресу відповідачів. Зазначають, що від часу відправлення вимоги про дострокове повернення кредиту вих. №62473 - 1026/6 від 23.07.2015 р. і до часу реєстрації позовної заяви для подання в суд про стягнення заборгованості вих.№64864 - 1026/6 від 30.07.2015 р. пройшло 6 днів, а не 37 з моменту відправлення цієї вимоги, чим Банк грубо порушив чинне законодавство України. Це вказує на те, що позивач не бажав врегулювання цього питання в досудовому порядку. Так як ОСОБА_2 та члени його родини, зокрема його дружина, мають право на пільги, встановлені для ветеранів війни - учасників бойових дій ( згідно статті 5 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), тому з 17.03.2014 р. позивач не повинен був нараховувати відповідачу - відсотки, пеню, комісії і штрафи за кредитним договором. Посилаючись на зміст ст.ст.253, 256-258 ЦК України просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з перебігом строків позовної давності.
Представник позивача в судове засідання не з?явився, та подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника на підставі наявних доказів та матеріалів із врахуванням розрахунку заборгованості станом на 14.12.2016р., відповідно до якого сума боргу становить 41 086 грн. 67 коп.
Відповідач ОСОБА_1, яка також діє від іменні відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, та дала пояснення аналогічні викладеним у запереченні. Окрім того пояснила, що відповідно до розрахунку заборгованості у них немає поточної заборгованості, а тому не розуміє з яких підстав банк намагається стягнути із них достроково суму кредиту, якщо кінцевий строк сплати лише 19.01.2027.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевірвши їх представленими доказами, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В судовому засіданні встановлено, що 31.01.2007 року між ПАТ «Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний кредит № 98(а.с.5-7). Крім цього,31.01.2007року було укладено договір поруки №99 між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки (а.с.11).
17 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ПАТ «Альфа-Банк» права вимоги до кредитних договорів укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами (а.с.17-27)
Згідно з умовами іпотечного кредитного договору, укладеного між банком та ОСОБА_1, банк надав позичальнику кредит в сумі 6 500,00 доларів США, за користування яким була встановлена процентна ставка в розмірі 12% річних, кінцевий термін повернення кредиту та відсотків за ним не пізніше 19 січня 2027 р. Однак, згідно договору про внесення змін № 50/21 до кредитного договору № 98 від 31.01.2007 року від 06.06.2008р. за користування кредитом була змінена процентна ставка і встановлена в розмірі 14% річних (а.с.8). Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитом у валюті договору, станом на 14.12.2016 року, відповідач має заборгованість у сумі - 41086.67 грн., яка складається з наступного: 00 грн. - заборгованість за кредитом; 00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 00 грн. - заборгованість за пенею.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із сутікредитного договору.
Отже, згідно із частиною 2 статті 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно посвідчення, серії НОМЕР_1 виданого 09.04.2015 р. відповідач ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.71). Довідкою в/ч А3765 від 04.09.2015 р. №1/41/849 підтверджено, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі з 26.03.2014 р. і по даний час (а.с.73).
Статтею 5 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зазначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, ОСОБА_2, в період з 03.08.2014 року по 02.12.2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в районі проведення операції на території Донецької та Луганської областей (а.с.72).
Відповідно до ст. 6 вищезазначеного Закону, до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.
Таким чином, виходячи з викладеного, ОСОБА_2 має право на пільги, передбачені для учасників бойових дій.
Відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014року №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України» на території Луганської та Донецької областей розпочато антитерористичну операцію.
Законом України від 20.05.2014 року №1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» внесено зміни до ст.14 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яку доповнено пунктом 15 наступного змісту «військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».
Згідно Закону України від 21.10.1993 року №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В Україні особливий період розпочався 18.03.2014 року і триває по даний час.
В той же час, суд наголошує, що відповідач ОСОБА_2, який має пільги, передбачені для учасників бойових дій і на якого поширюється п. 15 ст.14 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», є поручителем за кредитним договором від 31.01.2007р. №98, а не позичальником. Відсотки за користування кредитом, пеня і штрафні санкції нараховувались не поручителю - ОСОБА_2, а позичальнику - ОСОБА_1 У поручителя - ОСОБА_2, відповідно до договору поруки №99 від 31.01.2007р., у випадку невиконання Позичальником зобов?язань за кредитним договором виникає обов?язок виконати зобов?язання по погашенню заборгованості за кредитним договором.
Вказівка ж відповідачів на те, що вищевказана норма зазначеного Закону поширюється і на членів сім?ї (дружину) військовослужбовця - учасника бойових дій, є хибними і не заслуговують на увагу.
В той же час, п. 5.3.2. Договору іпотечного кредиту №98 від 31.01.2007р. визначено вичерпний перелік, коли Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, суму неустойки і збитків, передбачених договором. Такими випадками, зокрема, є: позичальник не виконав у строк свої обов?язки по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредитом; позичальником порушено графік погашення заборгованості за кредитом.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитом у валюті договору, станом на 14.12.2016 року, у позичальника відсутня заборгованість по сплаті тіла кредиту, відсотків та пені. У графі поточна заборгованість стоїть відмітка, яка свідчить про відсутність такої. Відповідно до даного розрахунку, заборгованість у сумі 41 086 грн. 67 коп. складається із тіла кредиту, яке відповідно до Договору іпотечного кредиту №98 від 31.01.2007р. повинно бути сплачене позичальником до 31.01.2027року.
А тому, на підставі наведеного, суд вважає, що у позивача не виникло право на дострокове повернення кредиту, яке передбачено п. 5.3.2. Договору.
З наведених підстав позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58, 59, 60, 209, 213 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
В задоволенні позовних вимог ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: Б. М. Петейчук
Судове рішення № 64306637, Бродівський районний суд Львівської області було прийнято 25.01.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 439/1199/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: