Ухвала суду № 64306572, 25.01.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/906/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/187/17 Головуючий в 1-й інстанції - Сметаніна А.В.

Єдиний унікальний № 320/906/14-к

Доповідач в 2-й інстанції - Білоконев В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі суддів:

головуючого Білоконева В.М.,

суддів Дутова О.М., Гончара О.С.,

при секретарі Михайловській Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, дистанційно, в режимі відеоконференції, матеріали провадження відносно ОСОБА_2,

про перегляд вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 травня 2014 року за нововиявленими обставинами;

за участю: прокурора Стоматової В.П., захисника Ненашевої Я.В.,

за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

в апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2, посилається на незаконність судового рішення через неповноту судового розгляду. Вказує, що суд кваліфікував його дії за ч.1 ст. 187 КК України на підставі показів потерпілої ОСОБА_4, а у потерпілої ОСОБА_4 нема ушкоджень, які можна кваліфікувати за ч.1 ст. 187 КК України, а тільки за ч.1 ст. 186 КК України. Вважає, що дана обставина підпадає від п. 5 ч.2 ст. 459 КПК України. А також судом неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність, відповідно до вимог ст. 413 КПК України.

На підставі викладеного, засуджений ОСОБА_2 просить виключити з матеріалів справи № 320/906/14-к епізод за ч.1 ст. 187 КК України, правильно застосувати закон про кримінальну відповідальність, а також застосувати до нього ч.5 ст. 72 КК України.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; захисника, яка підтримала апеляційну скаргу; прокурора, який просив судове рішення залишити без змін, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 жовтня 2016 року заява ОСОБА_2 про перегляд вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 травня 2014 року за нововиявленими обставинами залишена без задоволення.

Згідно зі змістом оскаржуваного судового рішення, вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 травня 2014 року ОСОБА_2 засуджений за ч.І ст.187, ч.2 ст.15 п.9 ч.2 ст.115, ч.І ст.70 КК України до 11 років позбавлення волі .

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 30 липня 2014 року вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області залишено без змін.

04 вересня 2014 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла заява засудженого ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Сметаніної А. В. від 23 червня 2016 року була залишена без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків заяви терміном 10 днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

В установлений в ухвалі строк ОСОБА_2 були усунені недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, про що 06 липня 2016 року ним була подана відповідна заява, яка зареєстрована адміністрацією Запорізького слідчого ізолятора 07 липня 2016 року, а надійшла до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 13 липня 2016 року.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 липня 2016 року заява ОСОБА_2 призначена до судового розгляду колегіально у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Як вбачається з вказаної заяви, ОСОБА_2 просить відкрити провадження з розгляду його заяви, за результатами її розгляду змінити вирок Мелітопольського міськрайонного суду від 20 травня 2014 року, правильно кваліфікував його дії за статтями КК України.

Заява ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обґрунтовується тим, що при розгляді відносно нього вказаного кримінального провадження, суду не були відомі деякі обставин, які він вважає нововиявленими та під час ухвалення вироку вказані обставини не були взяті до уваги. Так, підставами для перегляду вироку за нововиявленими обставинами ОСОБА_2 вважає:

1) не вірне встановлення судом послідовності його дій під час вчинення злочину, зокрема судом було встановлено, що спочатку він наніс тілесні пошкодження ОСОБА_5, тобто його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 15, п.9 ч.2 ст. 115 КК України, а потім була спроба вирвати сумку у потерпілої ОСОБА_6, вданому випадку його дії тут слід кваліфікувати за ч.І ст. 187 КК України, а у вироку суду вказано навпаки. Дана обставина підпадає під дію п.5 ч.2 ст. 459 КПК України;

2) відсутність у потерпілої ОСОБА_6 будь-яких тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком експерта №828 від 18 листопада 2013 року та довідкою травматологічного пункту від 17 листопада 2013 року, згідно якої їй було поставлено діагноз: ЗЧМТ, СГМ, пошкодження м'яких тканин правої тім'яної області голови, який при консультації ОСОБА_6 з лікарем-невропатологом об'єктивної неврологічною симптоматикою не підтверджувався, а тому в даному випадку не враховується. Вказана хвороба є суб'єктивним відчуттям ОСОБА_6 та не є об'єктивним показанням, а тому вказана хвороба не є тілесним ушкодженням. Тому, кваліфікація його дій за ч.І ст. 187 КК України невірна, його дії можна кваліфікувати в даному випадку лише за ч.І ст. 186 КК України. Дана обставина підпадає під дію п.5 ч.2 ст. 459 КПК України;

3) протиріччя у показах експерта ОСОБА_7, який був допитаний в судовому засіданні та показав, що в нього не викликає сумніву та обставина, що ОСОБА_6 були нанесені тілесні ушкодження, з висновками експертизи №828 від 18.11.2013 року, в якій зазначено про відсутність у потерпілої ОСОБА_6 будь- яких тілесних ушкоджень. Таким чином, експерт ОСОБА_7 знаючи, що у ОСОБА_6 немає жодних травм небезпечних для життя та здоров'я дає зовсім інші показання. Дана обставина підпадає під дію п.1 ч.2 ст. 459 КПК України.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 та його захисник -адвокат Ненашева Я. В. наполягали на доводах, зазначених в заяві, просили її задовольнити та переглянути вирок Мелітопольського міськрайонного суду від 20 травня 2014 року.

Залишаючи заяву засудженого ОСОБА_2 без задоволення суд першої інстанції послався на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 459 КПК України нововиявленими (обставинами визнаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;

3)скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановления ухвали, що належить переглянути;

4)визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;

5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Таким чином, нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, які такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.

Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які:

*об'єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи;

*не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоч б одній особі, яка брала участь у справі.

Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Обов'язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстава для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше невідомими слідчим органам і суду, такими, що у матеріалах справи не висвітлені та потребують окремого розслідування.

Проаналізувавши заяву засудженого ОСОБА_2, суд прийшов до висновку, що ті обставини, про які засуджений ОСОБА_2 зазначив в своїй заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в розумінні положень ч.2 ст. 459 КПК України, не є нововивленими, а тому, на підставі вимог ч.1 ст. 467 КПК України, його заяву про перегляд вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 травня 2014 року за нововиявленими обставинами залишив без задоволення.

Доводи засудженого ОСОБА_2 про незаконність судового рішення, є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 459 КПК нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого судом; 5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. При цьому обставини, передбачені пунктів 2 і 3, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами розслідування.

Згідно вироку від 20 травня 2014 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст.187 КК України як розбій, оскільки відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 "Про судову практику у справах про злочини проти власності" небезпечне для життя чи здоров'я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. На тілі потерпілої ОСОБА_6 дійсно не виявлено тілесних ушкоджень, які б кваліфікувались відповідним чином, проте за показаннями потерпілої ОСОБА_6 ОСОБА_2 наніс їй удар важким предметом - дерев'яним поліном в життєвоважливий орган - голову, таким чином вчинив насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається засуджений ОСОБА_2 були відомі під час розгляду провадження судом першої інстанції, а тому місцевий суд дійшов правильного висновку, що викладені у заяві засудженого ОСОБА_2 обставини не є нововиявленими, відповідно до вимог ч. 2 ст. 459 КПК України. Оскільки порушень Глави 34 КПК України при розгляді заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку суду щодо нього судом першої інстанції у кримінальному провадженні не допущено, а тому підстав, передбачених ч. 1 ст. 412 КПК України, для скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги немає, у зв'язку з чим ця скарга задоволенню не підлягає.

Що стосується клопотання засудженого про застосування до нього ч. 5 ст. 72 КК, то це питання відповідно до положень КПК та Закону України від 26 листопада 2015 року "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" може бути вирішено судом, що виніс оскаржуваний вирок або місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (за правилами ст. 539 КПК).

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 жовтня 2016 року, якою залишена без задоволення заява ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 травня 2014 року відносно ОСОБА_2, без зміни.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її оголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з часу її оголошення.

Судді:

Білоконев В.М. Дутов О.М. Гончар О.С.