Постанова № 6430229, 12.06.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

справа № 2-а- 940/08

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2008 року 17 год. 00 хв.м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Боймиструка С.В.

за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В.

представника позивача Назарця І.П.

представників відповідачів Янок Т.М.,

Романович Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Клесівська пересувна механізована колона № 177» до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15 жовтня 2007 року № 0017321740/0, № 0001262340/0, № 0001272340/0, від 07 листопада 2007 року № 0001262340/1 та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001282340, № 0001292340 від 15 жовтня 2007 року,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Відкрите акціонерне товариство «Клесівська пересувна механізована колона № 177» звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою, згідно якої просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції від 15 жовтня 2007 року № 0017321740/0, № 0001262340/0, № 0001272340/0, від 07 листопада 2007 року № 0001262340/1 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001282340, № 0001292340 від 15 жовтня 2007 року.

Свої вимоги мотивує наступним.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15 жовтня 2007 року № 0017321740/0, то позивач зазначає, що згідно таблиці, наведеної на стор. 19 Акту від 03.10.2007 р. № 61/23/01037376, за період, що перевірявся, фактично встановлений факт неперерахування до бюджету податку, утриманого із заробітної плати у сумі 4560,43 грн., проте при проведенні перевірки, перевіряючи особи, визначаючи розмір неперерахування до бюджету податку з доходів найманих працівників у сумі 27408,73 грн., вийшли за межі періоду проведення перевірки, тим самим фактично вийшли за межі наданих їм повноважень, в результаті чого нарахували суму податкового зобовязання без дослідження факту правомірності існування такої заборгованості та дати її виникнення, і як наслідок сума податкового зобовязання, на думку позивача, визначена з порушенням строків давності, визначених пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту Закон № 2181). Разом з тим вказує, що сума податкового зобовязання розрахована відповідно до п. п. б п. п. 4.2.2 ст. 4 Закону № 2181, хоча у Акті від 03.10.2007 р. № 61/23/01037376 відсутні будь-які посилання на заниження чи завищення позивачем податкових зобовязань. Позивач вважає, що встановлення факту неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету не є підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, строк позовної давності по яких минув, крім того відповідача ніхто не позбавляв права на стягнення такої заборгованості позивача у судовому порядку.

Щодо повідомлення-рішення від 15 жовтня 2007 року № 0001262340/0, винесеного на підставі Акту від 03.10.2007 р. № 61/23/01037376, то позивач вважає, що сума податкового зобовязання з податку на прибуток визначена з порушенням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону № 2181 внаслідок неправильного визначення обєкта оподаткування, у податкового органу були відсутні правові підстави для висновку, зробленого в Акті, про встановлення факту завищення валових витрат та їх зменшення у ІV кварталі 2005 року, І та ІV кварталах 2006 року та І кварталі 2007 року, і відповідно відсутні підстави для застосування штрафних санкцій. Крім того, вказує позивач, зменшуючи валові витрати підприємства у ІV кварталі 2005 року та І кварталі 2007 року, Сарненська МДПІ порушила строки давності, визначені пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181.

Податкове повідомлення-рішення Сарненської МДПІ від 15 жовтня 2007 року № 0001272340/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість, винесене на підставі Акту від 03.10.2007 р. № 61/23/01037376, висновки в якому, як вважає позивач, не відповідають фактичним обставинам справи, а саме: податковий орган неправомірно зробив висновок, що позивач, в порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зайво відніс до податкового кредиту суми ПДВ у грудні 2005 року на суму 115,94 грн., у І кварталі 2006 року на суму 1396,07 грн., у грудні 2006 року на суму 1366,81 грн., у ІV кварталі 2006 року на суму 261,36 грн., у січні 2007 року на суму 30,19 грн. по кредиторській заборгованості, термін позовної давності по якій минув. На думку позивача, Сарненська МДПІ при цьому не застосувала положення пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Отже, враховуючи те, що право на податковий кредит у позивача виникло з дати отримання податкових накладних у відповідних звітних податкових періодах з 1999 року по 2003 рік, то, на думку позивача, у Сарненської МДПІ були відсутні правові підстави для донарахування податку на додану вартість на загальну суму 3171,00 грн. Крім того, визначаючи суму податкового зобовязання та штрафні санкції, податковий орган порушив строки давності, визначені пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181.

Також позивач вказує на те, що суми штрафних (фінансових) санкцій у податкових повідомленнях-рішеннях № 0017321740/0, № 0001262340/0, № 0001272340/0, у рішеннях про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001282340, № 0001292340 визначені в порушення абзацу 2 ч. 2 п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.09.2007 р. порушено провадження у справі № 4/1 про банкрутство ВАТ «Клесівська пересувна механізована колона № 177» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити.

Представник відповідача Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції позов заперечив, надав суду пояснення, які співпадають з позицією, викладеною в поданих запереченнях, а зокрема зазначив, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення № 0017321740/0, № 0001262340/0, № 0001272340/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001282340, № 0001292340 прийняті правомірно і на підставі чинного законодавства за наслідками виїзної планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Відкритим акціонерним товариством «Клесівська пересувна механізована колона № 177» вимог податкового законодавства на підставі Акту від 03.10.2007 р. № 61/23/01037376, який позивачем був підписаний без зауважень.

Щодо посилань позивача на неправомірність винесення податковим органом оскаржуваних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій з огляду порушення 04.09.2007 р. Господарським судом Рівненської області провадження у справі № 4/1, то відповідач зазначає, що порушення справи про банкрутство не є підставою для невиконання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Окрім того, відповідач вказує на те, що у відповідності до ст.ст. 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» штрафні санкції за порушення вимог законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та патентування деяких видів підприємницької діяльності не відносяться до загальнодержавних чи місцевих податків і зборів (обовязкових платежів), тому на них не розповсюджується мораторій, дія якого стосується зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а тому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

10-12, 16-19, 24-45 вересня 2007 року на підставі направлення № 237 від 10.09.2007 р. працівниками Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції було проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства Відкритим акціонерним товариством «Клесівська пересувна механізована колона № 177» (код за ЄДРПОУ 01037376) за період з 01 квітня 2005 року по 30 червня 2007 року, за наслідками якої податковим органом складено Акт № 61/23/01037376 від 03.10.2007 р. (далі за текстом Акт), згідно якого встановлено:

порушення пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України № 889-ІV від 22.05.2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями підприємством не перераховано до бюджету податку утриманого із заробітної плати працівників на суму 27408,73 грн.; порушення п. п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 17955,00 грн.; п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 3171,00 грн.; порушення ст.ст. 1, 2, 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР зі змінами та доповненнями проводилась торгівельна діяльність за готівкові кошти непродовольчими товарами без додержання відповідних торгових патентів за період з квітня 2006 року по березень 2007 року включно; порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції від 01.06.2000 р. зі змінами та доповненнями підприємство прийняло готівкові кошти в касу підприємства в сумі 360,00 грн. від покупців за продукцію не власного виробництва без застосування РРО.

Даний Акт підписаний працівниками Сарненської МДПІ, які здійснювали перевірку, Т.Б. Романович і Г.О. Аврамишиною, головою правління ВАТ «Клесівська пересувна механізована колона № 177» Г.В. Абрамчук та в.о. головного бухгалтера ВАТ «Клесівська пересувна механізована колона № 177» В.В Кузьмич, без жодних зауважень та застережень.

На підставі Акту Сарненською МДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 15.10.2007 р., а саме:

податкове повідомлення-рішення № 0017321470/0 (копія а.с. 10) за порушення пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України № 889-ІV від 22.05.2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями, згідно якого на підставі п. «б» пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ВАТ «Клесівська пересувна механізована колона № 177» визначено суму податкового зобовязання по податку з доходів найманих працівників на суму 27408,73 грн. податкове повідомлення-рішення № 0001262340/0 (копія а.с. 11) за порушення пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, згідно якого на підставі п. «б» пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ВАТ «Клесівська пересувна механізована колона № 177» визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток підприємства в суму 26934,00 грн., в тому числі 17955,00 грн. - за основним платежем та 8979,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення № 000122340/0 (копія а.с. 13) за порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, згідно якого на підставі п. «б» пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ВАТ «Клесівська пересувна механізована колона № 177» визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 4757,00 грн., в тому числі за основним платежем 3171,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1586,0 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 000128340/0 (а.с. 14) за порушення ст.ст. 1, 2, 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР зі змінами та доповненнями, яким на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» та згідно абз.4 ч. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» до ВАТ «Клесівська пересувна механізована колона № 177» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 100,00 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 000128340/0 (а.с. 15) за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції від 01.06.2000 р. зі змінами та доповненнями, яким на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» та згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до ВАТ «Клесівська пересувна механізована колона № 177» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1800,00 грн.

Суд дійшов висновку, що вказані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій), прийняті податковим органом на підставі Акту № 61/23/01037376 від 03.10.2007 р., є законними та такими, що прийняті згідно чинного податкового законодавства, з огляду на наступне.

Частиною 2 п. 1.13 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб (далі за текстом Закон № 889-ІV) законодавець дав визначення податку з доходів фізичних осіб як плату фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону № 889-ІV юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), яка виплачує доходи громадянам, є податковим агентом стосовно таких виплат і зобовязана нараховувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб від імені та за рахунок платника податку. Податковий агент зобовязаний в тому числі: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок (п. 19.2 ст. 19 Закону № 889-ІV); згідно норми пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889-ІV при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь платника податку утримувати податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.

Відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889-ІV податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. У випадку, якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно норми пп. 16.3.5 п. 16.3 ст. 16 Закону № 889-ІV відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа, або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.04.2005 р. по 30.06.2007 р. (тобто період, що перевірявся) з урахуванням залишку несплаченого податку з доходів фізичних осіб станом на 01.04.2005 р. (22848,30 грн.), утриманого податку з доходів фізичних осіб в сумі 23954,93 грн. та перерахованого податку за період, що перевірявся (18231,71 грн.) позивачем не перераховано податку станом на 01.07.2007 р. в сумі 28571,52 грн.

Даний факт також підтверджується копією довідки Сарненської МДПІ № 68/17/01037376 від 04.10.2007 р. (а.с. 74-78) та копією Акту № 1 від 09.10.2007 р. про звірення розрахунків платника з бюджетом по податку з доходів фізичних осіб (а.с. 79), підписаного головним бухгалтером позивача, які підтверджують існування та визнання позивачем наявності заборгованості по податку з доходів фізичних осіб перед бюджетом в сумі 28571,52 грн.

Згідно пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності ( абз. 3).

П. 4.1 ст. 4 цього Закону встановлено, що валовий дохід загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. До валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді (пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону).

При проведенні перевірки встановлено порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включено до валових доходів кредиторську заборгованість, термін позовної давності по якій минув: у І кварталі 2005 року на загальну суму 695,61 грн., у І кварталі 2006 року на загальну суму 8376,45 грн., у ІV кварталі 2006 року на загальну суму 9769,04 грн., у І кварталі 2007 року на загальну суму 181,13, грн. Перевіркою встановлено заниження скоригованого валового доходу на загальну суму 55966,00 грн.

Відповідно до пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку покупець зобовязаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Спектр-TV» згідно договору субпідряду № 02/54 від 10.05.2002 р., укладеного з ВАТ «Клесівська пересувна механізована колона № 177» та додаткової угоди № 04/34 від 25.08.2002 р., виконало комплекс монтажно-будівельних робіт, вартість яких становить 85757,00 грн. ВАТ «Клесівська пересувна механізована колона № 177» зобовязувалось протягом пяти днів після оформлення актів Ф-2 та Ф-3 та перерахування коштів замовником (УКБ Рівненської ОДА) розрахуватись за виконані роботи. Замовник розрахунок провів повністю, а ВАТ «Клесівська пересувна механізована колона № 177» повністю за виконані роботи з ТзОВ «Спектр-TV» не розрахувався, заборгованість склала 36943,29 грн.

На цю суму позивач повинен був на виконання пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» збільшити валові доходи, що останнім виконано не було у відповідний термін (ІV кварталі 2005 року). Даний факт підтверджується рішенням господарського суду Рівненської області від 26.10.205 р. по справі № 5/292 про стягнення з ВАТ «Клесівська пересувна механізована колона № 177» на користь ТзОВ «Спектр-TV» суми заборгованості в розмірі 36943,29 грн.

Крім того, перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення валових витрат на загальну суму 15854,00 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 17955,00 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду … складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку … протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Перевіркою встановлено, що ВАТ «Клесівська пересувна механізована колона № 177» зайво віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по кредиторській заборгованості, термін позовної давності по якій минув, а саме: у грудні 2005 року на суму 115,94 грн., І кварті 2006 року 1396,07 грн., у грудні 2006 року 1366,81 грн., ІV кварталі 2006 року 261,36 грн., І кварталі 2007 року 30,19 грн., що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 3171,00 грн.

З огляду на викладене, в частині позовних вимог щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15 жовтня 2007 року № 0017321740/0, № 0001262340/0, № 0001272340/0, від 07 листопада 2007 року № 0001262340/1, позивачу слід відмовити.

Що стосується прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.10.2007 р. № 0001282340 та № 0001292340, прийнятих за наслідками планової документальної перевірки на підставі Акту від 03.10.2007 р. № 61/23/01037376, то суд їх визнає правомірними з огляду на таке.

Згідно п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції від 01.06.2000 р. із змінами та доповненнями, встановлено, що субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Однак перевіркою встановлено, що ВАТ «Клесівська пересувна механізована колона № 177» згідно прибуткового касового ордеру № 39 від 20.10.2005 р. прийняло готівкові кошти в касу підприємства без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Також перевіркою також виявлено порушення позивачем ст.ст. 1, 2, 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР зі змінами та доповненнями - проводилась торгівельна діяльність за готівкові кошти непродовольчими товарами без одержання відповідних торгових патентів за період з квітня 2006 року по березень 2007 року включно, а саме в періоді, що перевірявся, ВАТ «Клесівська пересувна механізована колона № 177» здійснювало реалізацію за готівкові кошти продукції, товарів фізичним особам, що не перебувають з ним у трудових відносинах.

Стосовно твердження позивача щодо неправомірності винесення податковим органом рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.10.2007 р. № 0001282340 та № 0001292340 з огляду на те, що Господарським судом Рівненської області 04.09.2007 р. відкрито провадження у справі № 4/1 про банкрутство ВАТ «Клесівська пересувна механізована колона № 177» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого згідно п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових) платежів, то таке твердження є помилковим, оскільки Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» не передбачено, що порушення справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів може бути підставою невиконання вимог даних нормативно правових актів.

Окрім того, згідно ст.ст. 14 та 15 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних чи місцевих податків і зборів (обовязкових платежів) не відносяться штрафні санкції за порушення вимог законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та патентування деяких видів підприємницької діяльності, отже тому на них не розповсюджується мораторій, дія якого стосується зобовязань, щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Отже, позов в частині вимог щодо визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 жовтня 2007 року № 0001282340 та № 0001292340 до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем не доведено ті обставини на яких ґрунтується його позов, доводи, якими він обґрунтовував свої заперечення, є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки спростовуються вищевикладеним та наявними в справі доказами. Натомість відповідачем доказана правомірність своїх дій та винесення оскаржуваних рішень, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги безпідставні необґрунтовані і до задоволення не підлягають.

Судовий збір (державне мито), сплачений позивачем при зверненні з адміністративним позовом, на підставі ст. 94 КАС України залишається за ним.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позову Відкритому акціонерному товариству «Клесівська пересувна механізована колона № 177» до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15 жовтня 2007 року № 0017321740/0, № 0001262340/0, № 0001272340/0, від 07 листопада 2007 року № 0001262340/1 та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001282340, № 0001292340 від 15 жовтня 2007 року. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: С.В.Боймиструк