Ухвала суду № 64301941, 19.01.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/70/17

Номер справи місцевого суду: 522/17704/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2017 року м. Одеса

Апеляційний суду Одеської області у складі:

головуючого судді Копіци О.В.

суддів Толкаченка О.О. та Прібилова В.М.,

секретаря судового засідання Головченко Ю.Л.,

за участю прокурора Курсова О.В.,

підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 11.01.2017 року, якою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2011 та ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 28 та ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 296 КК України, в рамках кримінального провадження №12016162500000562 від 17.03.2016 рокупродовжений строк тримання під вартою;

встановив:

Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого в ОВС військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5, погодженого з прокурором відділу цієї ж прокуратури ОСОБА_6, та відносно підозрюваного ОСОБА_2 продовжений строк тримання під вартою до 06.02.2017 року.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя, вказав, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, у кримінальному провадженні не зменшились ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, знищити сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, та вказаним ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник ОСОБА_4 зазначив, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки є незаконною та необґрунтованою, посилаючись на таке:

- 18.01.2017 року ОСОБА_2 оголошена нова підозра, згідно з якою він підозрюється у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 396, ч.1 ст. 14, ч. 5 ст. 185 КК України, а злочини згідно ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 121 та ч. 4 ст. 296 КК України із раніше предявленої підозри відносно ОСОБА_2 прокуратурою виключено. При цьому матеріальної шкоди від вчинення вказаних злочинів обвинуваченням не виявлено;

- аналізуючи матеріали попередньої та нової підозри про вчинення злочинів захист дійшов висновку про те, що вказані обставини судом першої інстанції не досліджувалися, суду і захисту про них відомо не було, а підозра у приховуванні готування до крадіжки, як новий злочин, виявлений у ході слідства, також судом при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не досліджувався і суду про нього відомо не було.

З огляду на викладене, захисник просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.

Захисник ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі зазначив, що вважає апеляційну скаргу слідчого судді необґрунтованою і незаконною з огляду на таке:

- слідчим порушені розумні строки досудового розслідування, крім того нездійснення органом досудового розслідування жодних слідчих дій відносно ОСОБА_2 протягом тривалого часу, окрім його допитів спричинило безпідставно тривале тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою;

- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до підозрюваного ОСОБА_2 незаконно, оскільки слідчий надав слідчому судді неправдиві відомості про перебування підозрюваного в розшуку, що не підтверджується жодними доказами. Сам ОСОБА_2 не знав, що відносно нього здійснюється досудове розслідування, та перебував за місцем проживання;

- заявлені слідчим ризики не підтверджуються жодними письмовими доказами, крім того - слідчий обґрунтовує клопотання недопустимими доказами, отриманими незаконним шляхом;

- висновок слідчого судді про те, що у кримінальному провадженні наявні зазначені слідчим ризики та на момент розгляду клопотання вони не зменшились, а також про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ґрунтується на припущеннях та не підтверджується жодними письмовими доказами;

- після розгляду слідчим суддею клопотання, 18.01.2017 року ОСОБА_2 оголошена нова підозра, згідно з якою він підозрюється у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ст.396, ч.1 ст.14, ч.5 ст.185 КК України, яка належними та допустимими доказами не підтверджена;

- слідчий суддя не врахував наявності у підозрюваного ОСОБА_2 на утриманні двох малолітніх дітей та дружини, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв'язків, а також стан його здоров'я - наявність у нього на момент затримання уламкового перелому ліктьового суглобу та ускладнення, що виникли у нього після затримання, усунути які в умовах медичного обслуговування в слідчому ізоляторі неможливо;

- слідчим суддею безпідставно не задоволене клопотання сторони захисту про зміну раніше застосованого до ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу, не обґрунтувавши своє рішення належним чином.

З огляду на викладене, захисники просили скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, підозрюваного та захисника ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційних скарг з урахуванням доповнень, прокурора, який заперечував проти їх задоволення, вивчивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за пять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобовязаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Як видно зі змісту ухвали слідчого судді, вона відповідає приписам зазначених вище норм кримінального процесуального закону, оскільки у ній наведені докази на підтвердження встановлених судом обставин і положення кримінального процесуального закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 177 цього Кодексу.

Згідно із п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 17.03.2016 р. до ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №12016162500000562 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.1 ст. 121 та ч.4 ст.296 КК України та ч.1 ст. 376, ч.1 ст. 377, ч.3 ст. 28, ч.5 ст. 185 КК України.

19.09.2016 року відносно ОСОБА_2 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.1 ст. 121 та ч.4 ст.296 КК України.

Разом з тим, 18.01.2017 року ОСОБА_2 оголошена нова підозра, згідно з якою він підозрюється у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ст.396, ч.1 ст.14, ч.5 ст.185 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні зазначених злочинів з урахуванням зміненої підозри підтверджується матеріалами провадження, а саме копіями:

-протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 07.11.2016 р.,

-протоколу огляду документів від 15.09.2016 р..

Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про відсутність доказів вчинення ОСОБА_2 інкримінованих злочинів, оскількинаголошує, що на даній стадії провадження, лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність вказаних вище ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу та не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки триває досудове розслідування, а відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом 1-ої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

При цьому обставини, передбачені ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою апеляційним судом не встановлені.

Наявність в нього переламу ліктьового суглобу, з урахуванням перевірки доводів захисників в цій частині, не може слугувати беззаперечною обставиною застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку про те, що тільки тримання під вартою, на відміну від інших більш мяких запобіжних заходів, зможе забезпечити запобігання вказаним ризикам, та на час постановлення ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, апеляційний суд вважає, що на теперішній час не зменшилися ризики того, що ОСОБА_2, перебуваючи на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

На спростування доводів захисника, слідчий в клопотанні та наданих матеріалах, а також прокурор в судовому засіданні апеляційного суду довели існування ризиків, які обґрунтовують необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, зокрема, останній є колишнім співробітником правоохоронних органів, обізнаний про методи проведення досудового розслідування та оперативних заходів, раніше по іншому кримінальному провадженню оголошувався в розшук, що свідчить про наявність ризиків того, що він зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно.

Натомість ризик того, що ОСОБА_2, може впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження підтверджується обгрунтованою підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.27, ст. 396 КК України відповідно до якої ОСОБА_2 може бути причетним до необіцяне приховування тяжкого злочину.

Разом з тим, всі зазначені в апеляційних скаргах доводи про те, що жодних доказів перешкоджання ОСОБА_2 кримінальному провадженню не має, підозрюваний не збирається вчиняти інший злочин чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, він має постійне місце мешкання, є єдиним годувальником в сімї, були перевірені слідчим суддею під час розгляду клопотання про продовження дії запобіжного заходу та оцінка надана в ухвалі суду.

Вказані ризики не зменшились, оскільки досудове розслідування по справі досі триває, у кримінальному провадженні необхідно виконати процесуальні дії, передбачені ст. 290 КПК України з урахуванням нової підозри, в тому числі із іншими підозрюваними по справі, тому апеляційна скарга в частині вимог про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу не повязаного із позбавленням волі, задоволенню не підлягає.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Оскільки, на час апеляційного розгляду провадження, підозра ОСОБА_2 змінена, та злочини, у яких він підозрюється, передбачені ч.2 ст.27, ст.396, ч.1 ст.14, ч.5 ст.185 КК України, не відносяться до категорії таких, що вчинені із застосуванням насильства, тому апеляційний суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 182 КПК України вважає обовязковим визначення розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

На думку апеляційного суду, викладені обставини, які були встановлені під час апеляційного розгляду є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, апеляційний суд, скасувавши ухвалу слідчого судді, постановляє нову ухвалу.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням положень п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016 року, апеляційний суд враховує, що максимальний розмір застави для особи, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, в силу вимог ст.12 КК України, може бути визначений в сумі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2017 рік з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600 грн.

Приймаючи рішення про визначення розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу, апеляційний суд враховує особу ОСОБА_2, його майновий стан та вважає, що застава в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480 000 гривень, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.

На переконання апеляційного суду саме такий розмір застави у сукупності з покладенням на ОСОБА_2 обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України буде достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обовязків, дозволить контролювати його місце перебування під час досудового розслідування, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 409, 412, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 11.01.2017 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого в ОВС військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 06 лютого 2017 року включно.

Визначити у якості альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 обовязків, передбачених КПК України розмір застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок:

Банківські реквізити

Депозитний рахунок для зарахування заставних сум

Отримувач: Апеляційний суд Одеської області

Код ЄДРПОУ 02892913

Р/р 37311091005572 МФО 820172

Банк отримувача: ДКСУ м. Київ

Призначення платежу: згідно ухвали суду від 19 січня 2017 року, заставна сума за ОСОБА_2, судді: Копіца О.В., Толкаченко О.О., Прібилов В.М.

Підозрюваний ОСОБА_2 звільняється з-під варти після внесення застави у зазначеному розмірі.

У paзi внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання;

Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали апеляційного суду в частині покладання на підозрюваного, обвинуваченого, обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України складає два місяці, з моменту внесення застави, але не більше строку досудового розслідування по зазначеному кримінальному провадженню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області:

О.В. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Толкаченко