Ухвала суду № 64297310, 25.01.2017, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 129/2530/15-ц

Провадження № 8/135/1/17

УХВАЛА

25.01.2017 року Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: судді Корнієнка О.М.,

при секретарі Паладій В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ладижинського міського суду від 21.06.2016 року по цивільній справі № 129/2530/15-ц, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ладижинського міського суду від 21.06.2016 року по цивільній справі № 129/2530/15-ц. Зазначила, що вказаним рішенням суду вирішено усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні квартирою № 3 в будинку № 4 по вул. Соборна в м. Гайсині шляхом його вселення у вказану квартиру. Вказала, що ухвалою від 28.11.2016 року Апеляційного суду Вінницької області встановлено, що ОСОБА_2 дійсно не визнав за собою права власності на частину житла в натурі. Про дану ухвалу суду сторонам та суду не було відомо, однак ці обставини існували. Вважає, що останній не може бути вселений в квартиру тому, що не винесено рішення по справі №129/870/16-ц про визнання права власності на квартиру, яка розглядається Гайсинським районним судом Вінницької області. Тому заявник просила скасувати рішення Ладижинського міського суду від 21.06.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2

Заявник та її представник в судове засідання не звились. Згідно поданих заяв просили задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в їх відсутність.

ОСОБА_2 в судове засідання не зявився. Згідно поданої заяви просив розглянути справу без нього, проти задоволення заяви заперечує.

Третя особа ОСОБА_3, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення виходячи з такого.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, підставою для перегляду рішення суду у звязку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Судом встановлено, що 21.06.2016 року Ладижинським міським судом прийнято рішення по цивільній справі № 129/2530/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом вселення в квартиру. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Судом вирішено усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні квартирою № 3 в будинку № 4 по вул. Соборна в м. Гайсин Вінницької області шляхом вселення ОСОБА_2 у вказану квартиру.

Відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 12.09.2016 року рішення Ладижинського міського суду від 21.06.2016 року залишено без змін. Вказане рішення Ладижинського міського суду набрало законної сили.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що ОСОБА_2 є власником 1/2 частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Заявник ОСОБА_1 зазначає підставами для перегляду рішення наявність обставин, які їй та суду не були відомі на час розгляду справи, а саме:

- встановлені Апеляційного суду Вінницької області ухвалою від 28.11.2016 року обставини про те, що ОСОБА_2 дійсно не визнав за собою права власності на частину житла в натурі;

- неможливість вселення ОСОБА_2 в квартиру до винесення Гайсинським районним судом Вінницької області рішення по справі №129/870/16-ц про визнання права власності на квартиру.

При цьому заявник зазначає, що свої вимоги підтверджує матеріалами даної цивільної справи та ухвалою Гайсинського районного суду від 04.04.2016 року.

Посилання заявника на встановлені ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 28.11.2016 року обставини про те, що ОСОБА_2 дійсно не визнав за собою права власності на частину житла в натурі є безпідставними, оскільки із змісту вказаної ухвали, яка винесена після прийняття судом рішення по даній справі, видно, що таких обставин суд апеляційної інстанції не встановлював (Т. 2 а.с. 74). Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Ладижинського міського суду від 21.06.2016 року є зрозумілим і розясненню не підлягає.

Крім того, твердження заявника про невизнання стороною у справі певних обставин щодо права власності на частину житла в натурі, не може бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки, як уже зазначалось вище, при розгляді справи судами встановлено, що ОСОБА_2 має право власності 1/2 ідеальної частини квартири.

Відповідно до ухвали Гайсинського районного суду від 04.04.2016 року по справі № 129/870/16-ц про розподіл квартири (Т. 1 а.с. 214), судом призначено судово-будівельну експертизу для вирішення питання про дійсну ринкову вартість квартири АДРЕСА_1. При цьому в мотивувальній частині судового рішення зазначено, що відповідач (ОСОБА_2П.) погоджується отримати грошову компенсацію за половину квартири.

Посилання заявника на неможливість вселення ОСОБА_2 в квартиру до винесення Гайсинським районним судом Вінницької області рішення по справі №129/870/16-ц є безпідставними та не можуть вважатись нововиявленою обставиною. Згода відповідача на отримання грошової компенсації за свою частку у праві власності на квартиру, як про це зазначає заявник, має значення для вирішення справи про визнання права власності на квартиру, і не впливає на висновки суду при прийнятті рішення Ладижинського міського суду від 21.06.2016 року про вселення ОСОБА_2 у спірну квартиру та на можливість виконання даного рішення.

При цьому суд враховує, що заявник у заяві зазначає, що Гайсинським районним судом ще не винесено рішення про справі №129/870/16-ц у спорі про визнання права власності на всю квартиру. Що підтверджується і заявою ОСОБА_1, отриманою судом 24.01.2017 року.

Відповідно до змісту п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981 року, вбачається, що наявність істотних обставин, що не були відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, є підставою для скасування рішення суду, коли від їх наявності чи відсутності залежали наслідки справи.

Згідно розяснень п. 7 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами», обставини, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику. Такі обставини повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновок суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Відповідно до змісту розяснень п. 4 вказаної Постанови № 4 Пленуму, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).

Відтак встановлено, що в разі вирішення спору про поділ квартири, можуть виникнути нові обставини, що можуть мати значення для виконання рішення про вселення ОСОБА_2 в спірну квартиру.

Враховуючи наведене, суд вважає, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими, тобто такими що мають істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення та не були відомі заявнику.

Керуючись ст.ст. 209-210, 365 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ладижинського міського суду від 21.06.2016 року по цивільній справі № 129/2530/15-ц залишити без задоволення.

На ухвалу протягом пяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: