Ухвала суду № 64296507, 26.01.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1601/6226/2016 Номер провадження 22-ц/786/228/17Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді: Дряниці Ю.В. Суддів: Пилипчук Л.І., Бондаревської С.М. при секретарі: Ткаченко Т.І. з участю представника ВДВС ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на ухвалу Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 2 грудня 2016 року по справі за скаргою ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби м.Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4 та державних виконавців Автозаводського відділу державної виконавчої служби м.Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_5 та ОСОБА_2, заслухавши доповідь судді-доповідача ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 2 грудня 2016 року скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця задоволено.

Визнано дії старшого державного виконавця Богунова О.О. та державного виконавця Серажима Д.С. Автозаводського ВДВС м. Кременчука Головного ТУ юстиції у Полтавській області щодо неповідомлення ОСОБА_3В про відкриття виконавчих проваджень та про вчинені дії в рамках виконавчого провадження неправомірними.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчука Головного ТУ юстиції у Полтавській області ОСОБА_5 щодо перевірки наявного у ОСОБА_3 іншого майна, окрім нерухомого, за рахунок якого майна було задовільнити вимоги стягувачів.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчука Головного ТУ юстиції у Полтавській області ОСОБА_5 щодо направлення заявки на реалізацію та вчинення подальших дій щодо реалізації на електронних торгах 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 /наразі проспекту ОСОБА_6/ у м. Кременчуці, що належить ОСОБА_3 на праві власності.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Автозаводського ВДВС м Кременчука Головного ТУ юстиції у Полтавській області ОСОБА_5 щодо не направлення постанови про зупинення виконавчого провадження до організації, що здійснювала реалізацію квартири, що належить ОСОБА_3 на праві власності.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчука Головного ТУ юстиції у Полтавській області ОСОБА_5 щодо не направлення постанови про зупинення виконавчого провадження до організації, що здійснювала реалізацію квартири, що належить ОСОБА_3 на праві власності.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС м.Кременчука Головного ТУ юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 щодо не направлення постанови про закінчення виконавчого провадження до організації, що здійснювала реалізацію квартири, що належить ОСОБА_3 на праві власності.

В апеляційній скарзі начальник Автозаводського ВДВС м. Кременчука Головного ТУ юстиції у Полтавській області просить ухвалу місцевого суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3

При цьому апелянт посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В суді апеляційної інстанції представник ВДВС підтримав доводи апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, зясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України.

Судом першої інстанції було встановлено, що на примусовому виконанні у Автозаводському ВДВС м. Кременчука перебувало зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь фізичних та юридичних осіб боргу в загальній сумі 786959 грн. 63 коп. До складу зведеного виконавчого провадження входили зокрема, виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошових коштів в сумі 637015 грн.99 коп, на користь ОСОБА_7- 34481 грн. 34 коп., на користь ОСОБА_7- 12033 грн.54 коп., а також про стягнення коштів в сумі 1609 грн. 50 коп. та 1819 грн. 26 коп. на корсть КТП 1628.

Під час примусового виконання було встановлено, що боржнику на праві власності належить 1/3 частина квартири №51 в будинку №24 по просп.. 50 років Жовтня в м.Кременчуці 5.03.2014р. держвиконавцем було складено акт опису та арешту майна 1/3 частини зазначеної квартири, а 15.01.2016р. призначена експертиза для визначення її вартості 28.04.2016п. до ДП «Сетам» направлена заявка на реалізацію 1/3 частини зазначеної квартири. Торги, які були призначені на 23.06.2016р. по 25.06.2016р. та повторні торги, призначені на 21.07.2016р. не відбулись. На торгах, що проводились з 22.08.2016р. по 24.08.2016р. майно було продане за 62260 грн. і його покупцем стала стягував ОСОБА_7

Місцевим судом також було встановлено, що ОСОБА_3 19.08.2016р. дізнався про відкриття спадщини державним виконавцем Тараном С.І. 8 листопада 2012 року двох виконавчих проваджень про стягнення з нього боргу на користь КТП 1628 та про відкриття старшим державним виконавцем Богуновим О.ОР. 10.02.2016р. виконавчого провадження про стягнення з нього боргу на користь ПАТ КБ «Приватбанк».

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що слід вважати переконливими доводи ОСОБА_3 про те, що копій виконавчих документів йому не направлялось, тому про їх наявність він не був обізнаний, оскільки матеріали справи не містять належного підтвердження цій обставині.

Отже, станом на 22.08.2016 року існувало лише одне виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 12033 грн. 54 коп., що становить суму меншу за розмір 10 мінімальних заробітних плат.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, обставини по справі місцевим судом були встановлені вірно і їм дано належну правову оцінку.

Відповідно до ст..25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний прийняти виконавчий документ до виконання і відкрите виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документу до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим законом і предявлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржнику. Ця постанова може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст..31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобовязаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документу стягувачеві відповідно до ст..17 цього Закону, що надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже, слід вважати, що державними виконавцями при вчиненні зазначених виконавчих дій не були дотримані вимоги цих норм Закону України «Про виконавче провадження», тому висновки суду в цій частині слід вважати правильними.

Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належить боржнику, в останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Отже, Закон України «Про виконавче провадження» чітко встановлює порядок реалізації майна фізичних осіб:

-грошові кошти,

-рухоме майно,

-нерухоме майно: окремо від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належить боржнику та в якому боржник не проживає,

-в останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Таким чином, з урахуванням усіх обставин по справі, колегія суддів приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження висновки місцевого суду про порушення прав ОСОБА_3 при здійсненні виконавчих дій.

Доводи апеляційної скарги стосуються аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» та перешкоджанню боржника у вчиненні виконавчих дій, що не знайшло свого підтвердження у ході судового засідання, тому рішення місцевого суду слід вважати законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не спростовує висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст..ст. 303, 312 ч.1 п.1, 215 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби м.Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відхилити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 2 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя Ю.В.Дряниця

Судді: Л.І.Пилипчук

ОСОБА_8

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1