Ухвала суду № 64295595, 26.01.2017, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/75/17

Провадження 4-с-7/17

ухвала

Іменем України

26 січня 2017 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Бадьорій Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НТКС-інвест» на дії та постанову державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ТОВ «НТКС-інвест» звернувся до суду зі скаргою, в якій посилаючись на неправомірність дій та рішень державного виконавця, порушення прав боржника, просив визнати протиправними дії головного державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 щодо ненадіслання постанови про відкриття виконавчого провадження № 50198112 від 17.02.2016 року, щодо складення акту опису й арешту майна від 26.02.2015 року, скасувати його постанову про призначення експерта для участі у вказаному виконавчому провадженні, визнати протиправними дії державного виконавця щодо не надіслання боржникові звіту про оцінку нерухомого майна від 14.04.2016 року.

В судовому засіданні представники скаржника ОСОБА_2, ОСОБА_3 скаргу підтримали, посилаючись на неправомірність дій державного виконавця, надсилання повідомлень на невірну адресу боржника, неотримання повідомлень ДВС.

Державні виконавці Телявський А.М., Борискевич А.І. проти вимог скарги заперечили, посилаючись на правомірність дій посадових осіб ДВС.

Інші особи, що беруть участь у справі в судове засідання не зявились, причин неявки суду не повідомили.

Вислухавши представників скаржника та державних виконавців, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні матеріали виконавчого провадження, суд вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30.03.2010 року та рішенням Апеляційного суду Київської області від 05.10.2010 року було частково задоволено позов ОСОБА_4, стягнуто з ТОВ «НТКС-Інвест» на користь ОСОБА_4 кошти в загальній сумі 1574500 грн.

Виконавчий лист по справі знаходився на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 29 квітня 2015 року замінено сторону виконавчого провадження ВП № 25078775 - стягувача ОСОБА_4 в межах примусового виконання рішення суду про стягнення з ТОВ «НТКС-Інвест» на користь ОСОБА_4 коштів в загальній сумі 1574500 грн., його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю «Квеста Менеджмент».

Постановою державного виконавця від 05.06.2015 року було здійснено таку ж заміну сторони виконавчого провадження.

16.02.2016 року виконавчий лист за вказаним судовим рішенням було повернуто стягувачем. Цього ж дня стягувач звернувся до відділу ДВС із заявою про повторне прийняття до виконання виконавчого документа.

17.02.2016 року головним державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження № 50198112 щодо стягнення з ТОВ «НТКС-інвест» на користь ТОВ «Квеста-менеджмент» коштів в розмірі 1574500 грн.

17.02.2016 року на зазначену у виконавчому листі адресу боржника ТОВ «НТКС-інвест» поштою було направлено рекомендованою кореспонденцією копію оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.

26 лютого 2016 року головним державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 було складено акт опису й арешту майна у вказаному виконавчому провадженні, відповідно до якого було описано і накладено арешт на кафе-шашличну загальною площею 770,2 кв.м. за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, с.Романків, вул. Лісова, 192. При цьому у вказаному акті зазначену дату його складення як 26 лютого 2015 року, що дійсності не відповідало, оскільки фактично вказана виконавча дія здійснювалась 26 лютого 2016 року. Представник боржника при проведенні опису майна та складенні вказаного акту не залучався, у акті не розписувався.

01 березня 2016 року головним державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 було винесено постанову, якою призначено ТОВ «Українська експертна група» в особі ОСОБА_5 експертом, субєктом оціночної діяльності субєктом господарювання у вказаному виконавчому провадженні.

Копія висновку про вартість майна (кафе-шашличної) від 14 квітня 2016 року відділом ДВС направлена боржникові ТОВ «НТКС-інвест» на зазначену у виконавчому листі адресою.

У подальшому виконавче провадження було передано до іншого органу ДВС.

Відомості про повне або часткове виконання судового рішення відсутні.

Вказані вище та інші відомості щодо здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні підтверджуються постановами, листами, витягами та іншими наявними у справі доказами.

Згідно ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

ТОВ «НТКС-інвест» є боржником, учасником виконавчого провадження, отже є належним субєктом звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця.

В матеріалах справи достатньо відомостей про несвоєчасне отримання боржником копії оскаржуваних постанов, ознайомлення із іншими матеріалами виконавчого провадження, тому суд вважав причини пропуску строку оскарження поважними.

З матеріалів справи вбачається, що сторону виконавчого провадження стягувача було замінено чинною ухвалою суду у відповідності до чинного законодавства, що спростовує доводи скарги.

Згідно ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Суд вважає необґрунтованими доводи скарги про неправомірність дій державного виконавця щодо неналежного направлення постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки всі документи виконавчого провадження було надіслано боржнику за його адресою, зазначеною у виконавчому документі, до відділу ДВС боржник із заявою про зміну місцезнаходження не звертався, копія постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена рекомендованим листом, інші документи йому також направлялись поштою, що вказує на те, що державний виконавець дотримався приписів законодавства при відкритті виконавчого провадження, повідомлення про результати оцінки майна та направленні інших документів боржникові.

Підстав вважати неправомірними постанову та дії державного виконавця щодо призначення експерта та направленні копії висновку про оцінку майна суд не вбачає, під час судового розгляду відповідні посилання скаржника залишились неконкретизованими і недоведеними, вони спростовуються матеріалами справи. Загалом відповідні вимоги скаржник обґрунтовував іншими попередньо допущеними державним виконавцем порушеннями законодавства та прав боржника, однак це не породжує правовим наслідків у виді визнання неправомірними саме цих рішень чи дій державного виконавця.

Згідно ч.1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Враховуючи викладене, підстав вважати відсутніми передумови для початку примусового виконання вказаного вище судового рішення немає, вимоги скарги у наведеній вище частині не знайшли свого обєктивного підтвердження під час судового розгляду та є необгрунтованими.

Однак суд вбачає порушення законодавства в частині складення державним виконавцем акту опису і арешту майна, які полягають у наступному.

Згідно ч.ч.1,2 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Згідно ч.5 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право запропонувати ті види майну чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

Згідно ч.1 ст.66 цього ж Закону у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Під час судового розгляду державним виконавцем не було доведено дотримання встановленої законом черговості звернення стягнення на майно боржника, вжиття державним виконавцем достатніх заходів для забезпечення виконання судового рішення шляхом здійснення інших виконавчих дій, які в силу закону повинні передувати у часі зверненню стягнення на нерухоме майно боржника. Також суд вважає доведеними посилання скарги на те, що уповноважені представники боржника не звертались до державного виконавця із заявами щодо зміни черговості звернення стягнення на майно та звернення стягнення на кафе-шашличну, оскільки переконливих доказів на спростування цієї обставини державними виконавцями не подано, наявна у матеріалах виконавчого провадження ксерокопія заяви від 23.02.2016 року не містить відомостей про спосіб її залучення до матеріалів виконавчого провадження, а повноваження підписанта нічим не підтверджено.

Згідно ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

Згідно ч.9 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього державний виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

Згідно ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

Під час проведення опису майна державним виконавцем не було вжито достатніх заходів для залучення до вчинення цієї виконавчої дії представника боржника юридичної особи, для отримання відомостей щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. Копія акту опису і арешту боржнику не вручалась.

Відповідно до п.4.2.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиціїУкраїни № 512/5 від 02.04.2012 року (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані:

а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

б) якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються державним виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

в) якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;

г) прізвище, імя та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;

д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;

е) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Згідно п.4.2.2 тієї ж Інструкції акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.

Як встановлено судом під час розгляду справи до акту опису і арешту майна внесено недостовірні відомості про дату його складення 26 лютого 2015 року, хоч фактично вказана виконавча дія здійснювалась 26 лютого 2016 року, що вказує на явну неправомірність дій державного виконавця, оскільки за таких обставин можна вважати, що акт опису складено до відкриття виконавчого провадження.

Також у акті опису і арешту неналежно зазначено відомості про майно та його відмінні ознаки, оскільки сторонами визнається, що спірне нерухоме майно складається із декількох будівель, великої кількості приміщень, є закладом громадського харчування, але перелік, кількість, детальний опис, технічний стан будівель і приміщень державним виконавцем не відображено у акті. Крім того, в судовому засіданні державним виконавцем визнано, що складення акту відбувалось без належного огляду будівель, без будь-якого огляду внутрішніх приміщень. Також залишились неспростованими доводи скарги про невідповідність площі описаного приміщення фактичній та зазначеній у декларації про готовність обєкту до експлуатації площі. Сукупність недоліків у складенні акту вказує на неналежне встановлення державним виконавцем достатніх ідентифікуючих ознак, технічних характеристик та інших відомостей про описане та арештоване ним майно. Доводи державного виконавця про неможливість забезпечення участі представника боржника у здійсненні виконавчих дій суд вважає непереконливими.

За таких обставин, дії державного виконавця щодо складення акту опису і арешту майна слід визнати неправомірними.

Таким чином, доводи скарги суд вважає лише частково обґрунтованими, оскільки вони у доведеній під час судового розгляду частині вимог ґрунтуються на законі і матеріалах справи, належно доведені частково, в іншій частині доводи скарги залишились недоведеними.

Враховуючи викладене, скаргу слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 383, 387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати протиправними дії головного державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 щодо складення акту опису й арешту майна від 26 лютого 2015 року в межах виконавчого провадження № 50198112.

В задоволенні інших вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня винесення ухвали, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя М.В.Кравченко