Рішення № 64295517, 24.01.2017, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1698/16-ц

Рішення

Іменем України

"24" січня 2017 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Іванюта Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції про зняття арешту з майна, -

встановив :

Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що йому на праві власності належить будинок № 2а, що знаходиться за адресою: м. Кагарлик, вул. Челюкіна, який перебуває під арештом на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження, АА№ 898819 від 28.08.2009 року виданої Відділом державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції. При цьому зазначено, що власником даного майна є ОСОБА_2, що не відповідає дійсності. Станом на 18.11.2016 року відносно ОСОБА_2 виконавчі документи на виконанні відділу не перебувають, а тому просить зняти арешт з вказаного будинку.

Позивач в судовому засіданні свій позов підтримав.

Відповідач в судове засідання не зявився. Надіслав зачву в якій просить слухати справу у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить будинок № 2а, що знаходиться за адресою: м. Кагарлик, вул. Челюкіна, що підтверджується Свідоцтвом на право приватної власності на житловий будинок виданого на підставі рішення виконавчого комітету Кагарлицької міської Ради народних депутатів № 89 від 26.09.1986 року та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна.

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 стало відомо, що будинок № 2а у м. Кагарлику по вул. Челюкіна, перебуває під арештом на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження, АА№ 898819 від 28.08.2009 року виданої Відділом державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції. При цьому зазначено, що власником даного майна є ОСОБА_2, що не відповідає дійсності.

Після цього, у листопаді 2016 року позивач та ОСОБА_2 звернувся до начальника Відділу державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції щодо припинення чинності арешту. Як зясувалось арешт накладено в увязку з тим, що в 2009 році до Відділу державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції на виконання надійшла постанова А1 № 012245 від 10.12.2008 року видана Кагарлицьким ВДАІ про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу в сумі 300 грн. Після її отримання державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 11695796 від 04.03.2009 року та накладено арешт на житловий будинок. Начальник Відділу державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції, також повідомила, що арешт накладався виходячи з інформації про прізвище, ім'я, по-батькові боржника та даних його місця проживання.

Згідно з п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби затверджений наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року N 2274/5 строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

На звернення ОСОБА_1 до відповідача, про зняття арешту, останній повідомив про те, що виконавче провадження з примусового виконання постанови ВДАІ про стягнення штрафу повернено і після чого передано до архіву, однак арешт з рухомого майна не знятий і на даний час у відповідача немає правових підстав для його зняття. Дане питання про зняття арешту з майна можливо вирішити лише в судовому порядку.

Також, від Відповідача отримано довідку № 10405 від 18.11.2016 року в якій визначено, що станом на 18.11.2016 року відносно ОСОБА_2 виконавчі документи на виконанні відділу не перебувають.

Частиною 5 ст. 50 Закону передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути наклено стягнення.

При таких обставинах, державний виконавець має право накладати арешт виключно на те майно, що належить на праві власності боржнику. При винесенні постанови про накладення арешту державний виконавець не перевірив це, та своїми діями порушив вимоги п.3, п. 4 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а також запитує нотаріальний орган, чи не знаходиться це майно під арештом. Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису і оцінки за їх вартістю на момент арешту та надсилає нотаріальному органу за місцем знаходження майна вимогу про реєстрацію даного факту. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє цих осіб. Це не було зроблено.

Таким чином, в 2009 році був накладений арешт на майно Відділом державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції, з порушенням чинного законодавства .

Порядок зняття арешту з майна передбачено статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

На підстав ч. 2 ст. 60 Закону України « Про виконавче провадження» у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Оскільки існування арешту на майно позивача порушує конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (ст.41 Конституції України), суд вважає за необхідне скасувати арешт на майно позивача, накладений державним виконавцем постановою від 28.08.2009 року.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до частини другої статті 114 ЦПК позови про зняття арешту з нерухомого майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність).

Враховуючи що арешт майна було накладено помилково та виконавче провадження знищено, то є всі правові підстави для звільнення майна з-під арешту.

Дане стверджується копіями довідки ВДВС Кагарлицького РУЮ № 10405 від 18.11.2016 року, інформаційної довідки з Дердавного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об»єктів нерухомого майна щодо об»єкта нерухомостіЮ Свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок виданого на підставі рішення виконавчого комітету Кагарлицької міської ради народних депутатів № 89 від 26.09.1986 року.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, за необхідне зобов»язати ВДВС Кагарлицького РУЮ зняти арешт, накладений постановою ВДВС Кагарлицького РУЮ по виконавчому провадженню № 11695796 з примусового виконання постанови АІ № 012245 від 10.12.2008 року виданої Кагарлицьким ВДАІ на нерухоме майно, а саме будинок, який знаходиться за адресою м.Кагарлик, вул. Челюскіна№ 2а.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 209,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в :

Позовну заяву задоволити.

Зобов»язати Відділ державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції зняти арешт, накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції по виконавчому провадженню № 11695796 з примусового виконання постанови АІ № 012245 від 10.12.2008 року виданої Кагарлицьким ВДАІ на нерухоме майно, а саме будинок № 2а, який знаходиться за адресою : Україна, Київська область, Кагарлицький район, м.Кагарлик, вул. Челюскіна.

Рішення суду набуває законної сили відповідно до ст.. 223 ч.1 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів.

Суддя: