Постанова № 64293803, 26.01.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/14724/16-п Провадження №33/773/98/17 Суддя в 1 інстанції: Ющук О. С. Категорія:ст.ст. 130 ч.4, 124, 122-4, 139 ч.1 КУпАП Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Клок О.М., з участю захисника ОСОБА_2, порушника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 27 грудня 2016 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 130 ч.4, 124, 122-4, 139 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою суду ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 130 ч.4, 124, 122-4, 139 ч.1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 31 жовтня 2016 року, о 22.30год., керуючи автомобілем НОМЕР_1, на перехресті вулиць Домни Гордіюк та Конякіна в м.Луцьку з кільцевим рухом, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керування та допустив наїзд на дорожній знак, що знаходився на кільці, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження та пошкодив технічний засіб регулювання дорожнього руху, після чого залишив місце ДТП до якого був причетний, не повідомивши працівників поліції, чим порушив вимоги п.п.2.10 (а), 8.12, 12.1 Правил дорожнього руху України

Крім того, ОСОБА_3, 31 жовтня 2016 року, після 22.30год., перебуваючи на кільці вулиць Домни Гордіюк та Конякіна в м. Луцьку вжив алкоголь - горілку після дорожньо-транспортної пригоди за його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги, передбачені п.2.10 (є) ПДР України.

Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції в частині визнання винним за ч.4 ст.130 КУпАП захисник в апеляційній скарзі вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що судом неповно та необ'єктивно з'ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимогам законодавства. Зазначає те, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, оскільки, останній під час керування вже перебував в стані алкогольного сп'яніння, що ствердили в судовому засіданні і свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, при цьому вважає необ'єктивними та суперечливими пояснення інших свідків. Просить скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну та необґрунтовану, перкваліфікувати дії з ч.4 на ч.1 ст.130 КУпАП.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку захисника та порушника, які апеляційну скаргу підтримали з викладених в ній підстав та просили задовольнити, суддя приходить до наступного висновку.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4, 139 ч.1 КУпАП, за обставин вказаних у постанові, ґрунтується на досліджених судом доказах та в апеляційній скарзі не оспорюється.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ст.ст. 124, 122-4, 139 ч.1 КУпАП є вірною і також не оскаржується.

Факт вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема протоколом (а.с.1), де порушник свою вину визнає, висновком щодо результатів медичного огляду (а.с.8), поясненнями ОСОБА_7 (а.с.11).

Окрім того, і сам порушник в своїх письмових поясненнях (а.с.9) повністю визнав свою винуватість, вказав де і за яких обставин він вживав алкоголь саме після ДТП.

Підтверджується письмові пояснення порушника і поясненнями безпосередньо допитаного в суді свідка ОСОБА_8 та письмовими поясненнями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7 Підстав в апеляційного суду ставити під сумнів показання вказаних свідків немає, не наведені такі підстави і в самій апеляції.

Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_10, які знайомі з порушником, є недостовірними та такими, які направленні на уникнення відповідальності порушником.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, суддя вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні саме адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, а не ч.1 ст.130 КУпАП, а доводи апеляції фактично були досліджені та об'єктивно спростовані при розгляді справи суддею першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Суддя суду першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 ч.2 КУпАП врахував характер правопорушення, дані про особу винного, обставини справи, а тому призначив ОСОБА_3 адміністративне стягнення, у відповідності до вимог ч.2 ст.36 КУпАП, саме у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, з чим повністю погоджується і апеляційний суд.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду від 27 грудня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області О.М.Клок