Ухвала суду № 64293764, 25.01.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/2976/16-ц Провадження №22-ц/773/235/17 Головуючий у 1 інстанції: Лященко О.В. Категорія:57 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

25 січня 2017 року місто Луцьк

Суддя апеляційного суду Волинської області Киця С.І., ознайомившись з апеляційною скаргою позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23 грудня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз збут» та публічного акціонерного товариства «Волиньгаз» про захист прав споживачів природного газу та зобовязання встановити індивідуальний лічильник газу,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23 грудня 2016 року в даній справі позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без розгляду та повернуто особам, які її подали.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30 грудня 2016року подали апеляційну скаргу на вказану ухвалу.

При подачі апеляційної скарги не сплачено судового збору.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 13.01.2017року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для сплати судового збору в розмірі 275,60грн. - пять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

23 січня 2017 року до апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору.

Клопотання мотивують тим, що суть скарги полягає у тому, що суддя першої інстанції повернув позовну заяву через несплату судового збору, не взявши до уваги положення ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів». З метою забезпечення права на апеляційне оскарження просять прийняти апеляційну скаргу до розгляду без сплати судового збору.

Клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні даного клопотання враховується, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Обовязок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обовязок, визначений нормами процесуального права.

Оскільки першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, спеціальним законом є Закон України "Про судовий збір", то саме правові приписи, закріплені в наведеному законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у статті 5 цього Закону.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

За змістом Закону України "Про судовий збір" зі змінами, які прийняті пізніше, ніж Закон України "Про захист прав споживачів", убачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі за позовами, що повязані з порушенням їхніх прав, не відносяться до субєктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання позивачів на положення Закону України "Про захист прав споживачів" не можуть бути взяті до уваги.

Також у Законі України "Про захист прав споживачів" не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то і вимога позивачів про застосування до цивільно-процесуальних правовідносин щодо справляння судового збору саме правових приписів, закріплених у частині третій статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" не зумовлює звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Крім того, відповідно до положень ст.82 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Зі змісту даних статей ЦПК України та Закону слідує, що підставою для звільнення від сплати судового збору може бути лише майновий стан сторони.

Позивачі не зазначили і не подали суду доказів тяжкого майнового стану, який би не дозволяв сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Отже, підстав для звільнення від сплати судового збору немає.

Виходячи з вищенаведеного приходжу до висновку про відмову у звільненні від сплати судового збору та необхідність встановлення строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.82, 121 ЦПК України, ст.5, ст.8 Закону України «Про судовий збір»,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23 грудня 2016 року в даній справі відмовити.

Продовжити позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 13 січня 2017 року в даній справі на пять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання вимоги суду у встановлений строк апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя