Постанова № 64292497, 24.01.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/20105/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Король О. П.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

24 січня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача Москаленка Андрія Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Вінницького обласного військового комісаріату та Міністерства оборони України на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Вінницького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Вінницького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. В апеляційних скаргах апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Позивач в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційних скарг, у зв'язку з чим просив залишити їх без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Міністерства оборони України необхідно задовольнити повністю, апеляційну скаргу Вінницького обласного військового комісаріату задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням інваліда війни ІІ групи, довідкою МСЕК № 002975 від 01.07.2007 року та свідоцтвом про хворобу № 674-х від 17.05.1984 року.

У зв'язку з встановленням інвалідності позивач звернувся до Вінницького обласного військового комісаріату з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

У відповідь на заяву позивача від 13.08.2015 року про надання йому одноразової грошової допомоги Вінницький обласний військовий комісаріат листом від 25.08.2015 року за №12/2522 повідомив про відсутність документу, який підтверджує первинну дату встановлення інвалідності.

17 березня 2016 року позивач повторно звернувся до Вінницького обласного військового комісаріату з заявою про надання одноразової грошової допомоги та надав копії витягу з акту огляду МСЕК серія ЛЛВ-Р-82 № 007759 (первинний огляд) з інформацією про первинну дату встановлення інвалідності.

21 березня 2016 року листом № 12/979 Вінницький обласний військовий комісаріат повідомив позивача про те, що Закон України від 04 липня 2012 року № 5040-VI "Про військовослужбовців", яким змінено редакцію ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", набрав чинності 01 січня 2014 року, у зв'язку з чим ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в новій редакції поширюється на військовослужбовців та звільнених осіб, які отримали первинну інвалідність після 01 січня 2014 року, і відмовив позивачу в розгляді порушеного ним питання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив вимоги ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25 грудня 2013 року № 975 та прийняв рішення, яке не належить до його компетенції.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2016 року відмову Вінницького обласного військового комісаріату у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності II групи внаслідок отриманого поранення, пов'язаного з виконанням інтернаціонального обов'язку, визнано неправомірною; Вінницький обласний військовий комісаріат зобов'язано направити на розгляд до Міністерства оборони України пакет документів щодо здійснення нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в разі настання II групи інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби позивачем; Міністерство оборони України зобов'язано розглянути документи, надані Вінницьким обласним військовим комісаріатом та здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги в разі настання II групи інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 9 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

Відповідно до п. 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

Пунктом 13 Порядку № 975 встановлено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Крім того, спірні правовідносини регулюються Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 530 від 14 серпня 2014 року (далі - Наказ № 530).

Відповідно до абз. 5 п. 4.6 Наказу № 530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласними військовими комісаріатами.

У своїй апеляційній скарзі Міністерство оборони України посилається на те, що суд першої інстанції передчасно вирішив питання про зобов'язання Міністерства оборони України розглянути документи, надані Вінницьким обласним військовим комісаріатом та здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки позивач не звертався до суб'єкта владних повноважень про призначення йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку з чим відповідних документів позивача останній не розглядав. В судовому засіданні позивач не заперечував цих обставин.

Колегія суддів зазначає, що оскільки судом першої інстанції не враховано встановлені вище обставини, то апеляційна скарга Міністерства оборони України підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині заявлених до Міністерства оборони позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що 21 березня 2016 року листом № 12/979 Вінницький обласний військовий комісаріат повідомив позивача про те, що Закон України від 04 липня 2012 року № 5040-VI "Про військовослужбовців", яким змінено редакцію ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", набрав чинності 01 січня 2014 року, отже нова редакція ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" поширюється на військовослужбовців та звільнених осіб, які отримали первинну інвалідність після 01 січня 2014 року, тому позивачу слід відмовити у призначенні виплати одноразової грошової допомоги.

З урахуванням наведеного, відповідно до чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, Вінницьким обласним військовим комісаріатом порушено порядок розгляду заяви позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності у встановлених законом випадках.

Тому, дії відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_2 необхідно визнати протиправними, оскільки Вінницький обласний військовий комісаріат діяв не у спосіб та з порушенням порядку, встановлених законом.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Вінницького обласного військового комісаріату розглянути заяву ОСОБА_2 від 17 березня 2016 року про надання грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю відповідно до Порядку № 975, чинного на час звернення позивача з заявою.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оцінивши доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України та пояснення представника Вінницького обласного військового комісаріату щодо звернення ОСОБА_2 до адміністративного суду з даним адміністративним позовом з порушенням строків, встановлених ст. 99 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи встановлено, що листом від 25.08.2015 року за № 12/2522 відповідач повідомив позивача про відсутність у пакеті наданих позивачем документів документу, який би підтверджував первинну дату встановлення інвалідності.

Разом з повторною заявою від 17.03.2016 року до Вінницького обласного військового комісаріату про надання одноразової грошової допомоги позивач надав копії витягу з акту огляду МСЕК серія ЛЛВ-Р-82 № 007759 (первинний огляд), в якій міститься інформація, яка підтверджує первинну дату встановлення інвалідності.

Проте, листом № 12/979 від 21 березня 2016 року Вінницький обласний військовий комісаріат відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням II групи інвалідності, внаслідок виконання обов'язків військової служби.

Оскільки відповідь про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням II групи інвалідності, внаслідок виконання обов'язків військової служби, надано в листі Вінницького обласного військового комісаріату від 21 березня 2016 року, а з позовом до суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся 20 вересня 2016 року, колегія суддів вважає, що позивач звернувся з адміністративним позовом по суті заявлених позовних вимог в межах строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України щодо порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Згідно з ч. 11 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається розгляд у порядку скороченого провадження адміністративних справ, які належить розглядати колегією суддів, а також адміністративних справ щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, оскільки постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2016 року розглянута судом одноособово та в порядку скороченого провадження, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

На підставі вищевикладеного, перевіривши доводи апеляційних скарг та заперечень на них, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права та висновки суду по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу Вінницького обласного військового комісаріату задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вінницького обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати відмову Вінницького обласного військового комісаріату у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи в результаті отриманого поранення, внаслідок виконання обов'язків військової служби, протиправною.

Зобов'язати Вінницький обласний військовий комісаріат розглянути заяву ОСОБА_2 від 17 вересня 2016 року про надання грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю в порядку, встановленому Законом.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 січня 2017 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.