УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2017 р. Справа № 876/8001/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,
при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,
за участі представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Урядка Р.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2016р. по справі № 809/900/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання нечинними рішень,
В С Т А Н О В И В:
25 липня 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася в суд з позовною заявою до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання нечинними рішень про застосування фінансових санкцій від 23 червня 2016 року № 0000101400 та № 0000111400.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2016р. по справі № 809/900/16 позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 задоволено частково, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 0000101400 від 23.06.2016 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 962 грн.В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_3 оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Калуська ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги ФОП ОСОБА_3, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3 в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційні скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Калуською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, на підставі наказу від 01.06.2016 за №519 та направлень за №№ 637, 638 від 01.06.2016 проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину, розташованого за адресою - АДРЕСА_1, який належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4.
В ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем п. 12, 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", п.177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, наказ Міністерства доходів України № 481 від 16.09.2013 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", про що складено акт за реєстраційним № 368/09/10/880/НОМЕР_3 від 10.06.2016 року.
Даний акт підписаний позивачем без зауважень та один примірник нею отриманий, про що свідчить підпис ОСОБА_3 у відповідній графі вказаного документа.
На підставі вищевказаного акту перевірки Калуською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області винесено податкові повідомлення - рішення №№ 0000101400, 0000111400 від 23.06.2016, якими позивачу визначено суму штрафних санкцій на суму 10 962 грн. та 10 000 грн. відповідно.
У відповідності до положень ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно ч. 22 статті 15 вказаного Закону встановлено, що ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами). У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями можливе суб'єктом підприємницької діяльності за наявності в нього ліцензії на право здійснення такої торгівлі, виключно у місці торгівлі, що зазначене в додатку до ліцензії, а розрахункові операції щодо такої реалізації повинні реєструватися виключно електронним контрольно-касовим апаратом, вказаним в додатку до ліцензії.
Здійснення реєстрації розрахункових операцій роздрібної торгівлі алкогольними напоями через будь-який інший контрольно-касовий апарат є таким, що порушує встановлені Законом вимоги до такої реалізації алкогольних напоїв та тягне настання відповідальності, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07.06.2016 ФОП ОСОБА_3 реалізовано пляшку горілки "Корона" за ціною 55 грн. через касовий апарат MG-V545Т, заводський номер GS 00000591, який не зазначений у додатку ліцензії. Дана обставина підтверджується фіскальним чеком за № 0008 від 07.06.2016, а також письмовими поясненнями фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, наданих при перевірці контролюючому органу.
Як слідує із матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 із заявою про внесення змін та/або доповнень до виданих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями переліку електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій) звернулася тільки 13.06.2016, тобто після проведеної контролюючим органом перевірки, хоча РРО марки MG-V545Т, заводський номер GS 00000591 зареєструвала у встановленому законодавством порядку ще 09.03.2016, що підтверджується копією реєстраційного посвідчення № 3000216730.
Відтак, ФОП ОСОБА_3 здійснювалася реалізація алкогольних виробів в магазині за адресою - вул. Шухевича,8, с. Княгиничі, Івано-Франківської області через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у додатку до ліцензії.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із судом першої інстанції, що висновок контролюючого органу про порушення ФОП ОСОБА_3 приписів Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", шляхом здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями зі застосуванням РРО не зазначеного у відповідній ліцензії, є обґрунтованим, а отже податкове повідомлення - рішення про застосування фінансових санкцій в розмірі 10000 грн. від 23.06.2016 за № 0000111400 є правомірним.
Щодо винесеного відповідачем податкового повідомлення - рішення за № 0000101400 від 23.06.2016 колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із п.177.10 статті 177 Податкового Кодексу України встановлено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Як вбачається з акту перевірки, під час фактичної перевірки облік товарних запасів не відображається за місцем їх реалізації, Книга обліку доходів і витрат у позивача відсутня.
Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, Книга обліку доходів і витрат у ФОП ОСОБА_3 наявна та під час фактичної перевірки перебувала за місцем знаходження іншої господарської одиниці позивача.
Згідно із п 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Відтак, положення вказаної статті Закону України передбачають, що законодавством має бути визначено порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Однак, на даний час нормативно-правові документи, які б затверджували такий порядок обліку, в тому числі форми, - відсутні. А отже покладений на суб'єкта обов'язок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не включає в себе ведення та зберігання документів обліку, за якими такі товари придбавалися, саме в місці реалізації товарів.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що у позивача відсутній прямий обов'язок зберігати первинні бухгалтерські документи за місцезнаходженням господарської одиниці, що не є порушенням ведення бухгалтерського обліку.
Крім цього, як встановлено судом першої інстанції із показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які проводили фактичну перевірку господарської одиниці позивача, Книги обліку доходів і витрат вони в магазині позивача не бачили та підтвердили про відсутність обов'язку її зберігання на місці проведення розрахунків.
Таким чином, відомості в графі 5 Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, жодним чином не можна розцінювати як облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, що передбачений Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому такі твердження відповідача є помилковими.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення за № 0000101400 від 23.06.2016 є протиправним і підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційних скарг Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 160 ч.3, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
У ХВ А Л И В:
Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення , а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2016р. по справі № 809/900/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.І. Запотічний
Судді О.І.Довга
А.М.Ліщинський
Повний текст ухвали виготовлений 25.01.2017 року.
Судове рішення № 64292071, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.01.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 809/900/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: