Ухвала суду № 64292048, 23.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 р. Справа № 876/8081/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедової А.О.,

за участі представника апелянта: Ткачук М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі № 803/1275/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Рітейл» до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

23 серпня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ Рітейл» звернулося в суд з позовною заявою до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.07.2016 року № 0000361401 та № 0000381401.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі № 803/1275/16 позовні вимоги ТзОВ «ВОГ Рітейл» задоволено в повному обсязі. визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 14 липня 2016 року №0000361401 та №0000381401.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Кам'янець-Подільська ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, надавши пояснення аналогічні викладеним у скарзі, просив скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ТзОВ «ВОГ Рітейл».

Позивач, у письмових поясненнях на апеляційну скаргу, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою та просить залишити її без змін. Позивач просив розгляд справи провести без участі його представника.

Заслухавши суддю-доповідача та представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 02.03.2016 року №52, відповідно до направлень від 14.03.2016 року №49/28-06-22-20, №50/28-06-22-20, №51/28-06-22-20, №52/28-06-22-20, №53/28-06-22-20, №54/28-06-22-20, №55/28-06-22-20 та від 01.04.2016 року №313, посадовими особами СДПІ з ОВП у місті Львові МГУ ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «ВОГ Рітейл» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 27.07.2011 року по 31.12.2015 року.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, підпунктів 215.3.4, 215.3.10 пункту 215.3 статті 215, пункту 216.9 статті 216 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік, в сумі 530 030 582,32 грн., про що складено складено акт перевірки від 04.07.2016 року №203/28-06-14-00/37821544.

Так, актом перевірки від 04.07.2016 року №203/28-06-14-00/37821544 та матеріалами справи підтверджується, що протягом 2015 року ТзОВ «ВОГ Рітейл» було подано до Кам'янець-Подільської ОДПІ декларації акцизного податку за січень - грудень 2015. На підставі вказаних декларацій актом перевірки встановлено відхилення суми (заниження) акцизного податку за 2015 рік на загальну суму 2 559 416,64 грн.

В подальшому, 14.07.2016 року на підставі наведеного акта перевірки Кам'янець-Подільською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000361401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 2 703 247,98 грн., з яких основний платіж - 1 802 165,32 грн., штрафні (фінансові) санкції - 901 082,66 грн.; №0000381401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 1 147 900,73 грн., з яких основний платіж - 757 251,32 грн., штрафні (фінансові) санкції - 390 649,41 грн.

Згідно положень п. 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обов'язковою умовою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Згідно із підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що суб'єктами господарювання можуть укладатись різного виду господарські та цивільно-правові договори щодо підакцизних товарів (продукції), - відпуск нафтопродуктів через мережу АЗС не завжди є операцією з реалізації (продажу), оскільки його віднесення до такого типу операцій залежить від виду цивільно-правового чи господарсько-правового договору, на підставі якого здійснюється такий відпуск.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до національного стандарту України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 року №130, роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.

Пунктом 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника

Відтак, колегія судів апеляційного суду вважає, що для того щоб визначити будь-яку фізичну особу, якій здійснюється відпуск нафтопродуктів через мережу АЗС, як кінцевого споживача необхідно встановити, що придбані нафтопродукти фізична особа придбаває для особистих потреб, та їх придбання не пов'язане з підприємницькою діяльністю та виконанням ним обов'язків найманого працівника.

Відповідно до частини 1 статті 698 Цивільного кодексу України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

Поруч і цим, статтею 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що продаж нафтопродуктів суб'єктам господарювання для їх використання у підприємницькій діяльності не може тлумачитись як роздрібна торгівля нафтопродуктами.

Відтак колегія суддів погоджується із судом першої інстанції та вважає, що висновок контролюючого органу щодо виключно роздрібного характеру торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС не відповідає нормам чинного законодавства України та призводить до неправильного трактування норм податкового законодавства, оскільки в законодавстві не існує обмежень щодо торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС оптом, а тому не кожен факт продажу пального на АЗС є роздрібним.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ТзОВ «ВОГ Рітейл» (постачальник, продавець) та контрагентами ТзОВ «Дітрейд», ТзОВ «Торн-Транс», ПП «Ампеко», ПП «Дока-Транс», ПАТ «Хмельницька макаронна фабрика», ТзОВ «ВТО УКРЕКСП», Конерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, ТзОВ «Яблуневий дар», ТзОВ «Українське зерно», ТзОВ «Ламан Транс-Експрес», ПАТ «Подільський цемент», ТзОВ «ДМ-Транс», ТзОВ «Санако», ТзОВ «Будівельний альянс», ТзОВ «Гілея», ТзОВ «С.І. Груп Транс» укладались договори поставки нафтопродуктів від 06.01.2015 року №18038, від 21.08.2015 року №К08508, від 20.01.2015 року №50, від 03.02.2015 року №0160/09, від 22.01.2015 року №ШК-05075 та договори купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів від 11.12.2013 року №С24108, від 11.12.2013 року №С24021, від 11.12.2013 року №С24048, від 11.12.2013 року №С24113, від 26.12.2013 року №С11112, від 30.12.2015 року №С111006, від 01.12.2013 року №С14066, від 11.12.2013 року №С24177, від 11.12.2013 року №С24046, від 18.12.2015 року №С24457, від 11.12.2013 року №С24015.

За умовами договорів поставки нафтопродуктів постачальник зобов'язався поставити покупцю нафтопродукти в асортименті (товар), а покупець прийняти від постачальника та оплатити його вартість. Після погодження сторонами асортименту, кількості та ціни товару (товарної партії) шляхом підписання відповідного додатку, постачальник надає за видатковою накладною покупцю картку (и) на пальне «WOG» встановленої форми відповідного номіналу. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар. Термін дії карток на пальне вказується у видатковій накладній і погоджується шляхом підписання видаткової накладної на товар. У випадку якщо термін дії карток на пальне не вказаний у видатковій накладній, то термін дії карток на пальне становить 1 календарний рік від дати видаткової накладної. Товар постачається покупцю почастково (товарними партіями) на умовах FCA (Інкотермс 2010) - завантажено в автомобільний транспорт покупця з резервуарів автозаправних станцій (АЗС) постачальника. Датою поставки товару є дата отримання оператором АЗС картки на пальне від клієнта.

Також згідно умов договорів купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, продавець зобов'язався передати у власність покупця через АЗС (АЗК), що розміщені на території України з використанням смарт-карт паливно-мастильні матеріали, а покупець зобов'язався приймати у власність ПММ та оплати їх вартість. Товар за цими договорами постачається частинами на умовах EXW (Інкотермс 2000) франко-термінали АЗС, шляхом вибірки покупцем ПММ з АЗС. Датою поставки ПММ вважається дата, що вказана в чеку з РОS-терміналу, або спеціальній відомості. Відпуск ПММ покупцю здійснюється на підставі пред'явлення смарт-карти оператору АЗС з використанням РОS-терміналу шляхом заправки ПММ транспортних засобів покупця в кількості та асортименті, обраних покупцем самостійно в межах добового (місячного) ліміту ПММ, встановленого на смарт-карті.

З аналізу наведених договорів купівлі-продажу та поставки нафтопродуктів можна дійти висновку про здійснення позивачем продажу ПММ шляхом передачі покупцям карток на пальне, талонів та смарт-карток, на підставі яких покупці в подальшому отримували ПММ на АЗС. Відповідно до умов договорів поставки нафтопродуктів право власності на ПММ переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар. З вищевказаних договорів вбачається, що фактичне придбання ПММ покупцями відбулося в момент отримання карток на пальне, талонів та смарт-карток, а на АЗС здійснювався фізичний відпуск пального, дата якого не співпадала з датою переходу права власності на ПММ.

Судом встановлено, що на підтвердження виконання умов вищезазначених договорів ТзОВ «ВОГ Рітейл» надав картки-рахунки 3611 за 2015 рік по вказаних контрагентах, з яких вбачається факт здійснення оплати за товар (ПММ), її дату та дату видаткової накладної, яка підтверджує перехід права власності на товар.

Відтак, на підставі аналізу поданих ТзОВ «ВОГ Рітейл» документів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТзОВ «ВОГ Рітейл» відповідно до вищезазначених договорів було реалізовано своїм контрагентам оптову партію нафтопродуктів, відпуск яких за умовами поставки здійснювався по довірчим документам через АЗС.

Порядок відпуску нафтопродуктів на АЗС врегульовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за №805/15496).

Згідно із пунктом 10.3 даної Інструкції відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1)за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.

Положення п. 216.9 статті 216 Податкового кодексу України передбачають, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС провадяться операції з продажу пального як кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об'єктом оподаткування акцизним податком з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, так і суб'єктам господарювання з метою комерційного або виробничого використання, що не є об'єктом оподаткування даним податком.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із доводами апелянта, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, а не оптовий, оскільки відпуск пального відбувається через паливно-, масло- та газороздавальні колонки кінцевому споживачу, оскільки позивачем не заперечується факт здійснення через мережу АЗС роздрібного продажу (відпуску) нафтопродуктів кінцевому споживачу. Разом з тим, виникнення об'єкту оподаткування акцизним податком пов'язане з наявністю передбачених підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України умов, а саме здійснення операції продажу товару кінцевому споживачу для його особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, про що зазначалось вище.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що здійснення роздрібного продажу нафтопродуктами через мережу АЗС не позбавляє позивача права здійснювати оптовий продаж нафтопродуктів для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання.

Крім цього, судом першої інстанції вірно зауважено, що у період, який перевірявся, пункт 14.1.212 Податкового кодексу України діяв у такій редакції: «реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.».

Разом з тим, лише 24.12.2015 року абзац другий підпункту 14.1.212 ПК України замінено двома абзацами такого змісту: «Реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків».

Колегія суддів апеляційного суду, на підставі аналізу вказаних змін до Податкового кодексу України, приходить до висновку про розмежування законодавцем до 01.01.2016 року порядку сплати акцизного податку з операцій роздрібної торгівлі ПММ та фактичного відпуску ПММ на АЗС суб'єктам господарювання з метою комерційного або виробничого використання.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про підставність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Рітейл», а вітак судом першої інстанції їх задоволено правильно.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160 ч.3, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У ХВ А Л И В:

Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення , а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі № 803/1275/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський

Повний текст ухвали виготовлений 25.01.2017 року.