Ухвала суду № 64291960, 26.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13888/16 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І. О. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

26 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представника відповідача Горецького Ю. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Центральної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України, Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Національна поліція України про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з пзовом до Центральної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України, Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення Центральної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України, оформленого протоколом ОП № 15.00024489.0043471 від 10.08.2016 року, в частині, що стосується ОСОБА_4; визнання протиправним та скасування наказу Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України від 30.09.2016 року № 136 o/с «Щодо особового складу» в частині звільнення ОСОБА_4 зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію»; поновлення на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору з обслуговування Дніпропетровської та Запорізької областей; стягнення з Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, особу, що з'явилась, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, наказом Національної поліції України у місті Києві № 58о/с від 07.11.2015 року позивача було призначено на посаду старшого оперуповноваженого сьомого територіального управління (з обслуговування Дніпропетровської та Запорізької областей ) Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, а на підставі наказу Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України №106 о/с від 23.08.2016 року його переведено на посаду оперуповноваженого сектору з обслуговування Каменської оперативної зони управління з обслуговування Дніпропетровської та Запорізької областей.

Відповідно до наказу № 136 о/с від 30.09.2016 р. капітана поліції ОСОБА_4 звільнено зі служби в поліції згідно з п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» через службову невідповідність з посади старшого оперуповноваженого сектору з обслуговування Каменської оперативної зони управління з обслуговування Дніпропетровської та Запорізької областей (а. с. 42).

Підставою для видачі вказаного наказу став висновок атестаційної комісії від 10.08.2015 року, оформлений протоколом ОП № 15.00024489.0043471 від 10.08.2016 року (а. с. 11 - 12).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 48 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580) призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Статтею 47 Закону № 580 встановлено, що призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.

Пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580 передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Згідно з пунктом 10 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580 працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Статтею 58 Закону № 580 передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Мету та підстави атестування поліцейських визначено у статті 57 Закону № 580.

Так відповідно до частини 1 статті 57 Закону № 580 атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Частиною 2 статті 57 Закону № 580 встановлено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465, організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

Таким чином, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, належать лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Наведені у частині 2 статті 57 Закону № 580 підстави для проведення атестування є вичерпними.

При цьому, такі підстави для проведення атестації як вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Крім того, положення частини 4 статті 57 № 580 про те, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами, у взаємозв'язку з положенням частини 2 статті 57 Закону № 580 необхідно розуміти таким чином, що у відповідному наказі керівника органу поліції щодо заходів із підготовки та проведення атестування повинно бути зазначено: ім'я поліцейського (перелік імен поліцейських), які підлягають атестуванню; необхідність та підстава атестування щодо кожного поліцейського, який включений до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

В порядку ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не доведено відповідність мети проведення атестування підставам для її проведення, передбаченим ч. 2 ст. 57 Закону № 580.

Також, сьомим територіальним управлінням Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України 25.07.2016 року складено атестаційний лист, який підписано начальником вказаного управління Дерезою С. І. (а. с. 10).

За висновком прямого керівника позивача - заступника начальника Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України Буковського Ю. Д., згідно розділу ІІ атестаційного листа, ОСОБА_4 займаній посаді відповідає (а. с. 10, зворот).

З протоколу ОП № 15.00024489.0043471 від 10.08.2016 року вбачається, що ознакою службової невідповідності позивача відповідач вважає низький рівень теоретичних знань та накладення на позивача протягом 10 років десяти дисциплінарних стягнень.

У відповідності до ч. 1 ст. 58 Закону № 580 призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

У відповідності до ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженому Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, особа рядового або начальницького складу вважається такою, яка не має дисциплінарного стягнення, якщо її заохочено шляхом дострокового зняття дисциплінарного стягнення, нагороджено державною нагородою чи відзнакою Президента України або минув рік з дня накладення дисциплінарного стягнення.

Як вбачається з інформаційної довідки начальника відділу сьомого територіального управління Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, підполковника поліції Панченка В. П. від 25.07.2016 р., діючих дисциплінарних стягнень позивач не має.

З огляду на викладене, існування в минулому у позивача стягнень не може перебувати у причинно - наслідковому зв'язку з його звільненням, а проведенню атестування не передувало виявлення ознак невідповідності позивача займаній посаді.

Щодо доводів апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 26.01.2017 р. про неналежність відповідача у даній справі колегія суддів зазначає наступне.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 затверджена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, пунктом 2 розділу ІІ якої передбачено, що у Національній поліції України створюється, в тому числі, центральна атестаційна комісія, персональний склад якої затверджується наказом Національної поліції України. До повноважень центральної атестаційної комісії належить проведення атестування всіх поліцейських.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 26.01.2017 р. представник відповідача зазначив, що позивач перебуває у відносинах з державою, відтак, єдиним належним відповідачем у даній справі є Національна поліція України.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивач перебував у трудових відносинах з Департаментом протидії наркозлочинності Національної поліції України, що згідно з постановою КМ України «Про утворення територіального органу Національної поліції» від 28 жовтня 2015 р. № 886 є юридичною особою публічного права, міжрегіональним територіальним органом Національної поліції. (з 05.01.2017 р. перебуває в стані припинення на підставі постанови КМ України «Про ліквідацію територіального органу Національної поліції» від 30 листопада 2016 р. № 981).

Відтак, доводи відповідача щодо неналежності його процесуального статусу у даній справі, в тому числі щодо оскарження наказу про звільнення, є безпідставними.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що за змістом частини першої статті 13 та частини першої статті 63 Закону № 580 поліцейський перебуває у службових відносинах із державою в особі центрального органу управління поліцією (територіального органу поліції), а тому належним відповідачем за позовною вимогою про скасування рішення (висновку) атестаційної комісії є відповідний орган поліції, керівник якого таку комісію створив.

Таким чином, Центральна атестаційна комісія № 1 Національної поліції України не є належним відповідачем у даній справі.

В свою чергу, відповідно до постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. № 7 (далі - Постанова № 7) постанова - письмове рішення суду в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову, тобто є вирішенням судом спору по суті.

Ухвала - письмове або усне рішення суду в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.

У відповідності до п. 13.3 Постанови № 7 порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення тільки у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 202 КАС України, а саме в разі, коли ці порушення призвели до неправильного вирішення справи, коли розгляд і вирішення справи було здійснено неповноважним судом або в ухваленні постанови брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованою, коли постанова ухвалена чи підписана не тим суддею, який розглянув справу.

Натомість, колегією суддів встановлено, що справа по суті позовних вимог вирішена судом першої інстанції правильно.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 53 КАС України якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції залучено НП України в якості третьої особи, яка не заявляла клопотань про надання ій статусу відповідача та не оскаржила рішення суду першої інстанції з цих підстав.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що у відповідності до ч. 2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, що кореспондується з п. 13.3 Постанови № 7, колегія суддів не вбачає підстав для відмови позивачу у гарантованому Конституцією України праві на працю з підстав процесуальної дефектності статусу Центральної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України при одночасній участі у справі органу, що її створив.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду апеляційної інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Центральної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України, Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Національна поліція України про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 26.01.2017 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.