Ухвала суду № 64291648, 25.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2040/16 Головуючий у 1-й інстанції: Горобцова Я.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Желтобрюх І.Л.

за участю секретаря судового засідання: Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу відповідача - Київської міської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили:

- визнати противправною відмову Київської міської митниці ДФС, оформлену у формі листа №2542/10/26-70-19-01 від 11 квітня 2016 року, в наданні до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» з Державного бюджету України суми надмірно сплаченим митних платежів за заявою вих. № УРБ 10/11-1227 від 01 березня 2016 року;

- зобов'язати Київську міську митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» суми надміру сплачених митних платежів за заявою вих. № УРБ 10/11-1227 від 01 березня 2016 року та подати його до виконання Головному управлінню Державної казначейської служби у м. Києві.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», ідентифікацій код 32294926, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5, зареєстроване як юридична особа з 02 грудня 2002 року відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 05 червня 2015 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулося до Київської міської митниці ДФС із заявою вих. №УРБ 10/11-1227 від 01 березня 2016 року про повернення із Державного бюджету України надміру сплачених коштів (суми переплати митних платежів, які були сплачені під час імпорту товарів) в розмірі 580 985,11 грн. (з яких митний збір код 020 - 57 611,26 грн., ПДВ код 028 - 523 373,85 грн.) та зарахувати їх на депозитний рахунок типу 3734 для подальших розрахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» як передоплата або грошова застава.

Заява позивача обґрунтована тим, що під час митного оформлення в режимі імпорту ввезених позивачем на територію України товарів, відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів у сторону збільшення. Позивач, із наданням фінансових гарантій у вигляді грошової застави на суму переплати митних платежів, подав відповідачу митну декларацію для випуску товару у вільний обіг. Після спливу 90-то денного строку надання фінансових гарантій, сума фінансових гарантій була списана в рахунок Державного бюджету.

Так, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №100270004/2014/310013/2 від 22 січня 2014 року, №100270004/2014/310012/2 від 22 січня 2014 року, №100270004/2014/310017/2 від 22 січня 2014 року, №100270004/2014/310016/2 від 22 січня 2014 року, №100270004/2014/000034/2 від 14 лютого 2014 року які стосувалися товарів, що були випущені у вільний обіг за митними деклараціями №100270004/2014/339037 від 22 січня 2014 року, №100270004/2014/339055 від 23 січня 2014 року, №100270004/2014/339056 від 23 січня 2014 року, №100270004/2014/339051 від 23 січня 2014 року, №100250004/2014/339400 від 14 лютого 2014 року; №100270004/2014/310001/2 від 10 січня 2014 року, №100250002/2013/500476/2 від 03 грудня 2013 року, №100270004/2014/310006/2 від 15 січня 2014 року, №100250000/2013/500441/2 від 22 листопада 2013 року, №100250002/2013/500473/2 від 03 грудня 2013 року , №100250002/2013/500479/2 від 03 грудня 2013 року, які стосувалися товарів, що були випущені у вільний обіг за митними деклараціями №100270004/2014/338911 від 10 січня 2014 року, №100250002/2013/037070 від 04 грудня 2013 року, №100250004/2014/338939 від 15 січня 2014 року, №100250000/2013/036438 від 22 листопада 2013 року, №100250002/2013/036991 від 03 грудня 2013 року, №100250002/2013/037005 від 03 грудня 2013 року; №100270004/2014/000033/2 від 12 лютого 2014 року, №100270002/2014/000161/2 від 02 квітня 2014 року, №100270002/2014/000193/1 від 18.04.2014, які стосувалися товарів, що були випущені у вільний обіг за митними деклараціями №100270004/2014/339385 від 13 лютого 2014 року, №100270002/2014/299170 від 02 квітня 2014 року, №100270002/2014/299796 від 18 квітня 2014 року; №100270004/2014/310015/2 від 22 січня 2014 року, №100270004/2014/310010/2 від 22 січня 2014 року, №100270004/2014/310011/2 від 22 січня 2014 року, які стосувалися товарів, що були випущені у вільний обіг за митними деклараціями №100270004/2014/339046 від 22 січня 2014 року, №100270004/2014/339036 від 22 січня 2014 року, №100270004/2014/339045 від 22 січня 2014року; №100250002/2014/000005/1 від 09 січня 2014 року, №100250002/2014/000004/1 від 09 січня 2014 року, №100250002/2014/000015/1 від 15 січня 2014 року, №100250002/2014/000016/1 від 15 січня 2014 року, які стосувалися товарів, що були випущені у вільний обіг за митними деклараціями №100250002/2014/060235 від 09 січня 2014 року, №100250002/2014/060234 від 09 січня 2014 року, №1002500002/2014/060369 від 15 січня 2014 року, №100250002/2014/060368 від 15 січня 2014 року; №100250002/2014/000266/1 від 15 серпня 2014 року, №100250002/2014/000265/1 від 15 серпня 2015 року, №100250002/2014/000268/1 від 19 серпня 2014 року, які стосувалися товарів, що були випущені у вільний обіг за митними деклараціями №100270004/2014/067473 від 15 серпня 2014 року, №100250002/2014/067470 від 15 серпня 2014 року, №100250002/2014/067580 від 19 серпня 2014 року.

Прийняті рішення про коригування митної вартості товарів оскаржені у судовому порядку. Вказані рішення були визнані протиправними та скасовані, рішення судів набрали законної сили:

1) постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року у справі №810/3249/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року, позов задоволено в повному обсязі, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2015 року у справі №К/800/65270/14 рішення судів залишено без змін;

2) постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі №810/3120/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 серепня 2015 року у справі №К/800/53035/14 рішення судів залишено без змін;

3) постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року у справі №810/4802/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року, адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2015 року у справі №К/800/57389/14 рішення судів залишено без змін.

4) постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року у справі №810/4449/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року, адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.

5) постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2014 року у справі №810/4316/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року, адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2015 року у справі №К/800/54835/14 рішення судів залишено без змін.

6) постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у справі №810/1030/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2015 року, адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.

Перелічені вище рішення судів набрали законної сили, що сторонами не заперечується.

До поданої заяви вих. №УРБ 10/11-1227 від 01 березня 2016 року позивачем долучено довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом №4179/10/28-10-23-26 від 25 лютого 2016 року, накази про призначення директора та головного бухгалтера, які підписали заяву, копії митних декларацій, за якими товари випущені у вільний обіг і які підтверджують суму надмірно сплачених платежів, копії судових рішень.

У заяві вих. №УРБ 10/11-1227 від 01 березня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» просило Київську міську митницю ДФС повернути надмірно сплачені митні платежі в розмірі 580 985,11 грн.

На подану заяву позивач отримав відповідь Київської міської митниці ДФС за вих. №2542/10/26-70-19-01 від 11 квітня 2016 року якою відповідач відмовив позивачу у поверненні надміру сплачених коштів, вказавши, що питання повернення коштів не було предметом розгляду у судових справах, на які послався позивач. Відповідач зазначає, що при скасуванні рішень про коригування митної вартості товарів судом не визначається, що внаслідок скасування такого рішення виникли надмірно сплачені кошти, які в свою чергу підлягають повернення з Державного бюджету України.

Вважаючи, що його права, свободи та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку вищевикладеним фактичним обставинам справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.. 27 Митного кодексу України якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно ч.3 ст.301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно п.1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/ або під час митного оформлення, затвердженим спільним наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24 січня 2006 року № 25/44 (далі - Порядок №25/44) надміру сплачені митні та інші платежі - сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

Згідно з п.3.4 Порядку № 25/44 повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, ГУДК України у місті Києві на підставі платіжних доручень митних органів забезпечує перерахування коштів.

Пунктом 1 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як переоплат, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженимнаказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 ( далі - Порядок № 618 ), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Відповідно п.п. 2, 3 розділу III Порядку № 618 заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Згідно з п.4 розділу III Порядку № 618 для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Згідно з п.6 розділу III Порядку № 618 керівник ( заступник керівника ) митного органу на підставі результатів перевірки ( у разі її проведення ) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України. Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Відповідно до п. 11 розділу III Порядку №618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Згідно з п.5 Порядку №882/1188 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до ч.2 п.7 Порядку № 882/1188, за платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Так, законодавством у галузі митних та фінансових правовідносин регламентований чіткий порядок повернення суб'єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме:1) звернення суб'єкта господарювання до митних органів із відповідною заявою; 2) проведення, у разі необхідності, відповідними структурними підрозділами митного органу, до якого подано зазначену заяву, перевірки на підставі п.4 розділу III Порядку №618; 3)встановлення митними органами наявності факту переплати; 4) складення ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб'єкту господарювання надміру сплачених митних платежів або винесення обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Дана позиція відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 24 березня 2015 року у справі №21-3а15.

Щодо твердження митного органу про те, що скасування рішень митниці про коригування митної вартості товарів не тягне за собою автоматичного визначення методу визначення митної вартості товарів, заявленого позивачем, а тому, до того часу, поки не буде визначений новий метод визначення митної вартості товарів, вирахувати суму надміру сплачених грошових зобов'язань неможливо, слід зазначити наступне.

Згідно з положеннями ст. 52 Митного кодексу України платник податків самостійно зазначає (визначає) величину митної вартості у поданій митній декларації, однак, митниця за результатами здійсненого контролю величини митної вартості має право приймати рішення про коригування цього показника.

Водночас, якщо рішення про коригування митної вартості скасоване - це свідчить про те, що митниця не змогла довести його правомірність, а тому, з урахуванням положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України, заявлена декларантом величина митної вартості повинна вважатися такою, що визнана автоматично.

Задовольняючи адміністративні позови про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості суди виходили з того, що митним органом не було наведено обґрунтованих сумнівів у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, тоді як подані позивачем додаткові документи були оформлені належним чином та не містили розбіжностей, підтверджували вартість товару, їх дані піддавались обчисленню.

Отже у відповідних справах досліджено питання правомірності заявленого позивачем методу та, відповідно, правильності обчислення заявленої ним митної вартості.

Чинне законодавство не містить вимоги про необхідність проведення повторного контролю та перевірки заявленої декларантом митної вартості товарів за умови скасування рішення митного органу про коригування митної вартості. Такі форми контролю можуть проводитись у визначеному для них порядку, але не можуть ставати на заваді поверненню надмірно сплачених коштів платнику податків.

Верховний Суд України неодноразово, зокрема, у постановах від 15 квітня 2014 року (справа № 21-29а14), від 12 листопада 2014 року (справи №№ 21-268а14, 21-391а14), від 25 листопада 2014 року (справа № 21-338а14), від 03 листопада 2015 року (справа № 21-422а15) зазначав, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

При цьому, у постановах від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15, від 03 листопада 2015 року № 21-2220а15 Верховний Суд України вказав, що у випадку необґрунтованої відмови митного органу у здійсненні митного оформлення товару та надмірною у зв'язку із цим сплатою декларантом митних платежів, належним способом захисту порушених прав є зобов'язання митницю скласти та надати управлінню ДКСУ висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Встановлені у справі обставини свідчать, що надмірна сплата митних платежів відбулась внаслідок прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості товару. Оскільки такі рішення митниці у подальшому були визнані протиправними та скасовані рішеннями судів, відмова Київської міської митниці ДФС у підготовці та наданні до органу Державного казначейства України висновку про повернення суми надміру сплачених митних платежів, оформлена листом є протиправною.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено 25.01.2017

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

І.Л. Желтобрюх

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Желтобрюх І.Л.