Ухвала суду № 64291625, 24.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 711/11223/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Позарецька С.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

24 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 грудня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (далі - Відповідач, Управління) про:

- визнання протиправними дій Управління з 01.10.2015 року в невиконанні судових рішень Луганського окружного адміністративного суду від 19.05.2008 року, Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009 року;

- зобов'язання Відповідача зробити з 01.10.2015 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі існуючих у пенсійній справі постанов суду, які вступили в законну силу;

- зобов'язано Управління виплатити ОСОБА_2 утворену після перерахунку заборгованість по недоплаченій пенсії.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 року позов задоволено частково - визнано неправомірними дії Управління щодо відмови у розрахунку та виплаті пенсії за заявою ОСОБА_2 з 01.10.2015 року в розмірі, визначеному постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009 року та зобов'язано Відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 у розмірі відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009 року, починаючи з 01.10.2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2016 року апеляційну скаргу Управління повернуто особі, яка її подала.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.06.2016 року задоволено заяву Управління про роз'яснення рішення та зазначено, що проведення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 на виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 року має відбуватись в розмірі відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009 року, починаючи з 01.10.2015 року до припинення дії права ОСОБА_2 на отримання пенсії або до зміни на законодавчому рівні порядку нарахування пенсій, внаслідок якого розмір отримуваної пенсії збільшиться.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.06.2016 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 року.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.07.2016 року у задоволенні подання головного державного виконання відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_3 про зміну способу та порядку виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 року у справі №711/11223/15-а відмовлено.

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси у порядку ст. 267 КАС України із заявою, в якій просив:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Управління, які полягають у тривалому, навмисному невиконанні постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 року у справі №711/11223/15-а в частині виплати пенсії в розмірі, встановленому постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009 року, починаючи з 01.10.2015 року по даний час;

- зобов'язати Відповідача негайно виконати постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 року у справі №711/11223/15-а в повному обсязі та сплатити ОСОБА_2 борг по пенсії в сумі 10 391,78 грн.;

- зобов'язати Управління у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України нарахувати на утворену по пенсії заборгованість індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотка річних від простроченої суми;

- зобов'язати Відповідача сплатити Позивачу кошти в сумі, нарахованій відповідно до вимог ст. 625 ЦК України;

- зобов'язати Управління подати у встановлений строк звіт про виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 року у справі №711/11223/15-а у повному обсязі, а у разі її невиконання накласти штраф на керівника Управління за умисне невиконання рішення суду.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.12.2016 року у задоволенні заяви відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що невиконання Відповідачем судового рішення в частині виплати грошових коштів ОСОБА_2 за відсутності відповідного фінансування не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причини, вимоги щодо стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми не можуть бути заявлені в рамках адміністративного судочинства, а встановлення судового контролю належить до компетенції суду при ухваленні судового рішення по суті спору.

Не погоджуючись із викладеним у постанові рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить визнати ухвалу нечинною та закрити провадження у справі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Наголошує, що судом не було витребувано доказів відсутності коштів у Відповідача на виплату Позивачу пенсії, а також не враховано, що всупереч судового рішення Управління нараховує пенсію ОСОБА_2 у меншому розмірі.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у відкритому судовому засіданні без фіксації технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009 року у справі №2а-6883/09 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області - визнано протиправними дій посадових осіб відповідача та зобов'язано УПФ України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року та починаючи з 22.05.2008 року з урахуванням положень ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, приписано перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенсії, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначену законом на відповідний період.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 року позов ОСОБА_2 до Управління задоволено частково - визнано неправомірними дії Управління щодо відмови у розрахунку та виплаті пенсії за заявою ОСОБА_2 з 01.10.2015 року в розмірі, визначеному постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009 року та зобов'язано Відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 у розмірі відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009 року, починаючи з 01.10.2015 року.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.06.2016 року задоволено заяву Управління про роз'яснення рішення та зазначено, що проведення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 на виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 року має відбуватись в розмірі відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009 року, починаючи з 01.10.2015 року до припинення дії права ОСОБА_2 на отримання пенсії або до зміни на законодавчому рівні порядку нарахування пенсій, внаслідок якого розмір отримуваної пенсії збільшиться.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.06.2016 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 року.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.07.2016 року у задоволенні подання головного державного виконання відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_3 про зміну способу та порядку виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 року у справі №711/11223/15-а відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси Управлінням у період з 01.10.2015 року по 30.11.2016 року здійснено перерахунок пенсії Позивача.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що за наслідками звернення Позивача від 26.10.2016 року Відповідач листом від 01.11.2016 року №16578/02 (а.с. 118) повідомив ОСОБА_2, що постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 року виконана у межах покладених на органи Пенсійного фонду України повноважень, а для розв'язання питання погашення заборгованості за судовими рішенням Кабінет Міністрів України постановою від 03.09.2014 року №440 затвердив Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Відповідачем було виконано рішення суду в обсязі, що є можливим за умови відсутності відповідного фінансування, вимоги щодо стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних не можуть бути предметом розгляду у рамках адміністративного судочинства у порядку ст. 267 КАС України, а встановлення судового контролю можливе виключно при вирішенні справи по суті.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Приписами ч. 9 ст. 267 КАС України закріплено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Крім того, судом враховується, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства та спрямований на забезпечення виконання рішення суду.

В абз. 1 пп. 3.2 п. 3 рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року №16-рп/2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина. Конституційний Суд України вважає, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Зі змісту постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 року з урахуванням ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.06.2016 року вбачається, що на Відповідача було покладено обов'язок здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009 року, починаючи з 01.10.2015 року до припинення дії права ОСОБА_2 на отримання пенсії або до зміни на законодавчому рівні порядку нарахування пенсій, внаслідок яких розмір отримуваної пенсії збільшиться.

Як вірно зазначив суд першої інстанції та було встановлено раніше, матеріалами справи підтверджується вчинення Управлінням дій з проведення перерахунку пенсій Позивачу у розмірі відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05.03.2009 року, починаючи з 01.10.2015 року. Разом з тим, у повному обсязі постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2016 року не виконана, оскільки Управлінню не забезпечено фінансування відповідних витрат.

Надаючи оцінку правомірності невиконання Відповідачем судового рішення в частині забезпечення Позивачу виплати нарахованої на підставі судового рішення пенсії у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 1 затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління (далі - Положення №28-2) Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).

Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Приписи пп. 8 п. 4 Положення №28-2 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Згідно пп. 11 п. 6 вказаного Положення управління має право у межах своєї компетенції розпоряджатись майном і коштами Фонду в межах затвердженого кошторису видатків.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу, що призначені на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплати здійснюються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що невиконання судового рішення Управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а тому виключає можливість визнання такої бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною.

Аналогічна позиція підтримана Верховним Судом України у постановах від 24.03.2015 року у справі № 21-66а15 та від 13.10.2015 року у справі №21-2635а15.

З урахуванням наведеного Придніпровський районний суд м. Черкаси прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) Управління щодо невиконання постанови суду в частині виплати та зобов'язання останнього вчинити відповідні дії.

Посилання Апелянта на те, що судом не було перевірено наявності в Управління відповідного фінансування та звернення Відповідача до органів Державної казначейської служби України для списання відповідних коштів, судовою колегією оцінюється критично з огляду на таке.

Як було встановлено судом першої інстанції, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 18.04.2016 року ВП №50873459 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.04.2016 року №711/11223/15-а (а.с. 86).

На виконання даної постанови Управління повідомляє Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про здійснення перерахунку пенсії Позивача та неможливості проведення нарахованих виплат у зв'язку з відсутністю фінансування.

При цьому, вказуючи на те, що судом не було перевірено фактів звернення Управління до органів Державної казначейської служби України для списання відповідних коштів, Позивач не врахував, що оскільки з метою виконання судового рішення було відкрито виконавче провадження, питання щодо забезпечення його виконання переходять у площину правового регулювання Закону України «Про виконавче провадження», оскільки згідно Порядку погашення заборгованості рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року №440, виконання таких рішень здійснюється органами державної виконавчої служби.

Відмовляючи у задоволенні вимог про зобов'язання Відповідача нарахувати на утворену заборгованість індекс інфляції та три відсотка річних від простроченої суми, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що дані вимоги не можуть бути предметом розгляду за правилами ст. 267 КАС України.

Так, на переконання суду, стаття 267 КАС України містить у собі універсальні положення норм процесуального характеру. При цьому приписи ч. ч. 9, 10 ст. 267 КАС України без розширеного тлумачення встановлюють не тільки правові підстави та можливість звернення позивача до суду в такому порядку, а визначають вичерпні вимоги, які можуть бути сформовані при такому зверненні, та можливість для суду прийняти те чи інше рішення. У даному випадку, мова йде про визнання судом протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Іншого можливого рішення, ніж того, що наведено у цій нормі суд ухвалити не вправі. Тобто, здійснюючи судовий контроль у порядку ч. 9 ст. 267 КАС України, суд не уповноважений розглядати нові самостійні позовні вимоги.

Щодо вимог Заявника про зобов'язання Управління подати звіт про виконання постанови суду від 18.01.2016 року та накладення штрафу на керівника Відповідача у випадку її невиконання, судова колегія вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Необхідно звернути увагу на те, що вищезазначеній нормі кореспондують положення абз. 6 п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України, абз. 5 п. 4 ч. 1 ст. 207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Таким чином, оскільки у постанові від 18.01.2016 року судовий контроль за виконанням рішення судом не встановлено, то Придніпровський районний суд м. Черкаси дійшов вірного висновку про те, що вимоги ОСОБА_2 у вказаній частині задоволенню не підлягають.

Аналогічна позиція викладена у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 09.01.2013 року № 28/12/13-13.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне наголосити на такому.

У силу вимог ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, Заявник просить суд визнати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.12.2016 року нечинною та закрити провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 КАС України якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Отже, враховуючи, що у ході перегляду в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не було встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права, а також не виявлено підстав, які б зумовили необхідність закриття провадження у справі та, відповідно, визнання судової ухвали нечинною, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Згідно ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 199, 200, 205, 206, 267 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 грудня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч. 10.ст. 267 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.