Ухвала суду № 64291609, 24.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/25791/15 Головуючий у 1-й інстанції - Данилишин В.М.

Суддя доповідач - Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

24 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви публічного акціонерного товариства «Фактор-кредит «Фенікс» про відвід головуючого судді Степанюка А.Г. та судді Шурка О.І. у справі за адміністративним позовом адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Фактор-кредит «Фенікс» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року публічне акціонерне товариство «Бюро кредитних історій «Фенікс», у подальшому заміненого на правонаступника - публічне акціонерне товариство «Фактор-Кредит «Фенікс» (далі - Позивач, ПАТ «ФК «Фенікс») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Відповідач-1, НКЦПФР), Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач-2, ДФС України) про:

- визнання протиправними дій НКЦПФР щодо одноособового прийняття рішення від 12.06.2015 року №813 «Про встановлення ознак фіктивності ПАТ «Бюро кредитних історій «Фенікс» та включення його до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності», всупереч вимозі пункту 6 Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 14.10.2014 року №1360, щодо прийняття рішень такого змісту спільно з ДФС України;

- визнання протиправними дій ДФС України щодо погодження рішення від 12.06.2015 року №813 «Про встановлення ознак фіктивності ПАТ «Бюро кредитних історій «Фенікс» та включення його до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності», всупереч вимозі пункту 6 Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 14.10.2014 року №1360, про прийняття такого рішення спільно з НКЦПФР та щодо погодження цього рішення без будь-якого аналізу наявних ознак фіктивності ПАТ «Бюро-кредитних історій «Фенікс».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2016 року позов задоволено частково - визнано протиправними дії Відповідача-1 щодо одноособового прийняття рішення від 12.06.2015 року №813 «Про встановлення ознак фіктивності ПАТ «Бюро кредитних історій «Фенікс» та включення його до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності»; визнано протиправними дії Відповідача-2 щодо погодження проекту рішення від 12.06.2015 року №813 «Про встановлення ознак фіктивності ПАТ «Бюро кредитних історій «Фенікс» та включення його до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2016 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.01.2017 року.

Крім того, вважаючи постанову суду першої інстанції такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, Відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.01.2017 року.

У судовому засіданні представником Позивача були подано заяву про відвід головуючого судді Степанюка А.Г., в обґрунтування якої зазначено, що даний суддя безпідставно відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою НКЦПФР, оскільки останньою сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про судовий збір», а також необґрунтовано постановив 17.01.2017 року ухвалу про відстрочення ДФС України сплату судового збору до ухвалення судом рішення у даній справі. Крім того, зазначає, що Позивачем було змінено місцезнаходження, однак судом направлялися процесуальні документи виключно на стару адресу, хоча про зміну юридичної адреси ПАТ «ФК «Фенікс» суд не повідомляло.

Крім того, представником ПАТ «ФК «Фенікс» було заявлено відвід члену колегії - судді Шурку О.І. з підстав, що даний суддя має упереджене ставлення до Національної комісії з цінних паперів на фондового ринку, оскільки у листопаді 2015 року у справі №826/22322/15 ухвалив рішення, відмовивши у задоволенні позову до НКЦПФР, яке у подальшому було скасовано ухвалою Вищого адміністративного суду України.

Заслухавши пояснення Позивача, заслухавши думку представників Відповідачів, яке заперечували проти задоволення поданих заяв, колегія суддів прийшла до висновку, що заяви задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться: 1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Приписи ч. 2 ст. 27 КАС України визначають, що суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених статтею 28 цього Кодексу.

Згідно ст. 28 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередньої постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах першої і касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах першої і апеляційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи Верховним Судом України, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цій адміністративній справі.

З системного аналізу наведених вище приписів КАС України, а також наявних у матеріалах справи матеріалів, колегія суддів приходить до висновку, що підстави вважати про наявність прямої чи опосередкованої заінтересованості суддів Степанюка А.Г. та Шурка О.І. у результаті розгляду даної справи відсутні. Не спростовують наведені висновки й викладені у заяві Позивача доводи.

При цьому питання правомірності застосування до конкретних правовідносин тих чи інших норм права судом апеляційної інстанції є предметом перевірки суду касаційної інстанції і не може вирішуватися у заяві про відвід.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість поданих заяв та вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 КАС України питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

Керуючись ст.ст. 27-31 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяв публічного акціонерного товариства «Фактор-кредит «Фенікс» про відвід головуючого судді Степанюка А.Г. та судді Шурка О.І. у справі за адміністративним позовом адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Фактор-кредит «Фенікс» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій - відмовити.

Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту проголошення. Заперечення проти неї може бути включене до касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.