Постанова № 64291559, 25.01.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковтуненко О.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Едуард Геннадійович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року справа №265/5263/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Василенко Л.А., Гайдара А.В., секретаря судового засідання Борисов А.А., за участю представника відповідача за довіреністю Косаревої І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 29 вересня 2016 р. у справі № 265/5263/16-а (головуючий І інстанції Ковтуненко О.В.) за позовом ОСОБА_3 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови, про визнання дій та бездіяльності неправомірними та про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якому просив, скасувати постанову відповідача про зупинення виконавчого провадження від 01.09.2016 року ВП № 51532129 головного державного виконавця Косаревої І.В., визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не виконання в розумні строки постанови Вищого адміністративного суду від 16.01.2014 року, визнати протиправними дії державного виконавця щодо зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження від 04 серпня 2016 року невірної дати звернення заявника із заявою про примусове виконання 30 червня 2016 року.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 29 вересня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Суд першої інстанції скасував постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про зупинення виконавчого провадження від 01 вересня 2016 року по виконавчому провадженню № 51532129, визнав протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо не вчинення дій, направлених на сприяння у виконання рішення суду у розумні строки.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист №2-а-78/11, ВП 51532129. 04 серпня 2016 року відкрито виконавче провадження, 01 вересня 2016 року на підставі листа боржника було прийнято рішення про зупинення виконавчого провадження, у зв'язку із зверненням до Вищого адміністративного суду України із поданням про роз'яснення рішення суду, так як у резолютивній частині рішення від 16 січня 2014 року не визначено кінцеву дату здійснення перерахунку пенсії. Відсутність кінцевої дати здійснення перерахунку пенсії унеможливлює виконання судового рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач у судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2014 року справа К/9991/27583/12, задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3, як інваліду війни І групи відповідно до статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком з 01 листопада 2010 року. В решті позовних вимог відмовив.

24 лютого 2014 року Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя Донецької області видано виконавчий лист №2-а-78/11, відповідно до якого Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькі області зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, як інваліду війни першої групи відповідно до ст.22 Закону України «Про забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком з 01 листопада 2010 року.

28 березня 2014 року позивач звернувся до ГНС Головного управління юстиції у Донецькій області з заявою про виконання виконавчого документа по справі №2-а-78/11 та долучив виконавчий лист.

11 квітня 2014 року, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області прийнято постанову по виконавчому провадженні №42811422 про відкладення провадження виконавчих дій до 25 квітня 2014 року через відсутність підтвердження отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.

07 листопада 2014 року державним виконавцем відділу винесено постанову по виконавчому провадженні №42811422 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки 07 листопада 2014 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р було затверджено перелік населених пунктів ( зона АТО), на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. У зв'язку з чим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться. В постанові зазначено про надіслання її стягувачу.

25 листопада 2015 року Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя Донецької області видано дублікат виконавчого листа №2-а-78/11, відповідно до якого Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькі області зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, як інваліду війни першої групи відповідно до ст.22 Закону України "Про забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком з 01 листопада 2010 року.

01 грудня 2015 року позивачем спрямовано виконавчий лист разом із заявою про виконання до ГУ ГВС в Донецькій області.

17 грудня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 49659451 по виконавчому листу №2-а-78/11, виданого Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя Донецької області 25 листопада 2015 року у зв'язку з пропущенням строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2016 року у справі № 265/11/16-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року, скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17 грудня 2015 року по виконавчому провадженню №49659451.

04 серпня 2016 року на підставі судових рішень відповідачем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 51532129 на підставі виконавчого листа № 2-а-78/11 виданого 25.11.2015 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя.

Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області направлено до відповідача лист від 30.08.2016 року «Щодо виконання рішення суду за виконавчим провадженням № 51532129», в якому боржник повідомив про виконання рішення та здійснення перерахунку позивачу пенсії з 01.11.2010 року по 23.07.2011 року. На підставі чого просив прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження(а.с.44-45)

01 вересня 2016 року відповідачем прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження № 51532129 на підставі п.1 ч.1 ст. 38, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». В обґрунтуванні зупинення відповідачем зазначено, що 01.09.2016 року державним виконавцем відділу скеровано до Вищого адміністративного суду України заяву про роз'яснення виконання рішення суду (а.с.7).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суду першої інстанції виходив з того, що спірна постанова про зупинення виконання рішення суду порушує принцип виконання рішення у розумні строки, а тривала бездіяльність та дії відповідача щодо не вжиття заходів, направлених на виконання судового рішення, є протиправними та такими, що направлені на порушення розумних строків виконання судового рішення.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції не погоджується з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» 21 квітня 1999 року № 606-XIV (надалі - Закон № 606-XIV).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 30 Закону № 606-XIV передбачено строки здійснення виконавчого провадження.

Зокрема згідно з ч.2 вказаної статті державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Законодавець встановив, що строк здійснення виконавчого провадження не поширюється на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, та реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку) пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Статтею 37 Закону № 606-XIV передбачено обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Згідно ст. 38 Закону № 606-XIV закріплює право державного виконавця зупинити виконавче провадження у зазначених у ній випадках. Так, відповідно до пункту 1 частини 1 зазначеної статті, виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Відповідно ст. 39. Закону № 606-XIV визначено порядок і строки зупинення виконавчого провадження

Згідно ч. 4 цієї статті, протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.

Частина 5 вказаної статті визначено, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

Аналізуючи зазначені норми суд приходить до висновку, що законом встановлено чіткі строки здійснення виконавчого провадження державним виконавцем, а також передбачено підстави та строки зупинення виконавчого провадження та його відновлення.

Колегія суддів зазначає, що зупинення виконавчого провадження має місце у разі наявності підстав які ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення у визначений законом строку.

Стаття 38 Закону № 606-XIV передбачає право державного виконавця на зупинення виконавчого провадження, а не обов'язком. Тобто, державний виконавець при вирішенні питання щодо можливості зупинення виконавчого провадження повинен встановити, чи дійсно є обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, після чого приймає відповідне рішення.

Відповідно до частини 1 та 4 статті 34 Закону № 606-XIV, у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. Суд або орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх редакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Відповідно до ч.2 ст.170 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Аналізуючи норму ст.170 КАС України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, підставою для подання заяви про роз'яснення рішення є його незрозумілість, яка викликана ускладненнями або взагалі неможливістю його виконання, що і обумовлює роз'яснення судом резолютивної частини рішення.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2014 року справа К/9991/27583/12, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3, як інваліду війни І групи відповідно до статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком з 01 листопада 2010 року. В решті позовних вимог відмовив.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до приписів статті 30 Закону № 606-XIV строк здійснення виконавчого провадження за вищевказаним рішенням немайнового характеру становить - два місяця.

Як вбачається, з заяви відповідача про роз'яснення рішення, відповідачу було незрозуміло рішення в частині визначення кінцевої дати періоду здійснення перерахунку. Зазначена заява була обґрунтована тим, що Головне УПФУ в Донецькій області листом від 30.08.2016 року повідомило про виконання рішення та здійснення перерахунку позивачу пенсії з 01.11.2010 року по 23.07.2011 року. З тексту рішення зрозуміло, що період, за який стягувачу повинно бути здійснено перерахунок є кінцевим, проте, у резолютивній частині постанови зазначено тільки початкову дату без зазначення кінцевої. Відповідач зазначив, що відсутність кінцевої дати унеможливлює визначення суми грошових коштів, яка підлягає виплаті стягувачу (а.с.47-48).

З наведеного вбачається, що на момент звернення відповідача з вищезазначеною заявою останньому було неможливо встановити період за який позивачу повинно бути здійснено перерахунок, що ускладнювало виконання судового рішення. Державний виконавець не наділений правом трактувати рішення суду виходячи з мотивувальної частини рішення. Крім того, рішення Вищого адміністративного суду не містило взагалі посилань на кінцеву дату перерахунку пенсії позивача. Матеріали справи містять об'єктивні причини тривалого невиконання цього рішення

Отже, враховуючи стислі строки здійснення виконавчого провадження та наявність обставин, які ускладнювали виконання рішення, у відповідача було наявні об'єктивні причин для винесення постанови про зупинення виконавчого провадження.

Крім того, як вбачається з пояснень відповідача на теперішній час виконавче провадження поновлено.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 29 вересня 2016 р. у справі № 265/5263/16-а задовольнити.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 29 вересня 2016 р. у справі № 265/5263/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про зупинення виконавчого провадження від 01.09.2016 року ВП № 51532129 головного державного виконавця Косаревої І.В., визнати неправомірною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо не виконання в розумні строки постанови Вищого адміністративного суду від 16.01.2014 року, визнати протиправними дії державного виконавця щодо зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження від 04 серпня 2016 року невірної дати звернення заявника із заявою про примусове виконання 30 червня 2016 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 26 січня 2017 року.

Головуючий суддя: Е.Г. Казначеєв

Судді: Л.А. Василенко

А.В. Гайдар