Ухвала суду № 64291556, 26.01.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковтуненко В.О.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року справа №263/12368/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

судді: Василенко Л.А.

Гайдара А.В.

розглянувши в порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області

на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області

від 21 листопада 2016 року

по адміністративній справі № 263/12368/16-а

за позовом ОСОБА_3

до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) у вересні 2016 року звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області (далі - відповідач) про визнання дій відповідача щодо відмови у включенні до стажу позивача періоду роботи водієм з 20.05.1995 року до 01.07.2000 року протиправними та зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботу водієм з 20.05.1995 року до 01.07.2000 року, починаючи з 01.04.2016 року - з моменту призначення пенсії (а.с.4-5).

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 листопада 2016 року позов задоволено, визнані неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області по відмові у включенні до страхового стажу позивача, період його роботи на посаді водія автомобілю І класу у приватній виробничо-комерційній фірмі «ВЕЯ» з 20 травня 1995 року по 01 липня 2000 року, зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області зарахувати позивачу до страхового стажу період його роботи на посаді водія автомобілю І класу у приватній виробничо-комерційній фірмі «ВЕЯ» з 20 травня 1995 року по 01 липня 2000 року, починаючи з моменту призначення пенсії з 03 квітня 2016 року (а. с. 34-36).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неврахування судом першої інстанції усіх обставин, що мають значення для прийняття законного рішення, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову (а.с.39-40).

Заявник апеляційної скарги зазначає, що період роботи з 20.05.1995 року по 01.07.2000 року у приватній виробничо-комерційній фірмі «Вея» позивачу не було зараховано до трудового стажу у зв'язку з недотриманням правил заповнення трудових книжок, а саме, на титульному листі не вказана дата заповнення трудової книжки. При цьому відповідач посилається на положення пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 33-38 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами п.1 та п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на пенсійному обліку в УПФУ Жовтневому районі м. Маріуполя та отримує пенсію за віком з 03.04.2016 року, що підтверджується довідкою № 820701 (а.с. 14а).

Позивач при зверненні до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком у квітні 2016 року надав копію трудової книжки серії НОМЕР_1, архівну довідку №1655/05-01 від 31.05.2016 року та оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб від 27 травня 2016 року № 21967828 (а.с.7,12,13).

З копії трудової книжки позивача вбачається, що він 20 травня 1995 року був прийнятий у приватну виробничо-комерційну фірму «ВЕЯ» водієм автомобіля 1-го класу та звільнений з посади за власним бажанням 01 липня 2000 року. При цьому, у даній трудовій книжці міститься виправлення, а також відсутня дата заповнення документу. На даний час діяльність вказаного підприємства припинена у зв'язку із визнанням його банкрутом, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб. Печатка та інші архівні документи фірми до архіву Маріупольської міської ради не передавалися, їх місцезнаходження невідоме.

У зв'язку із зазначеними обставинами, позивач звернувся до відповідача із заявами від 06 червня 2016 року та від 04 липня 2016 року, в яких повідомив про те, що у разі недостатності документів для зарахування стажу роботи, він зможе забезпечити явку двох свідків, котрі зможуть підтвердити факт його роботи на фірмі «ВЕЯ» в період з 20 травня 1995 року до 01 липня 2000 року (а. с. 8).

У відповідь на це уповноваженими особами УПФУ в листах від 15.06.2016 року, від 21.06.2016 року та від 26.07.2016 року позивача повідомлено про те, що він з 03 квітня 2016 року є одержувачем пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії до його страхового стажу не було враховано період роботи водієм у приватній виробничо-комерційній фірмі «ВЕЯ» з 20 травня 1995 року до 01 липня 2000 року, у зв'язку із недотриманням правил заповнення трудової книжки. Для зарахування даного періоду до стажу рекомендовано звернутися до УПФУ з двома свідками по спільній роботі на цьому ж підприємстві, які повинні мати при собі: трудову книжку, паспорт, довідку про ІПН та копії цих документів (а. с. 9-11).

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Відповідно до пункту першого Порядку, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом другим цього Порядку встановлено, що у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно пункту 17 Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Пунктом 18 Порядку встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Враховуючи наявність письмових пояснень двох свідків, які підтвердили факт роботи позивача у приватній виробничо-комерційній фірмі «ВЕЯ» у період з 20 травня 1995 року до 01 липня 2000 року (а. с. 19-28), колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо визнання неправомірності дій відповідача по відмові у включенні до страхового стажу позивача його роботи у вищезазначеній фірмі за певний період.

Відсутність дати заповнення трудової книжки, а також виправлення описок у ній ніяким чином не впливає на пенсійне забезпечення позивача та на його право щодо отримання пенсії.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова винесена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 11, ст. 24, ч. 10 ст. 183-2, ст. 184, ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 листопада 2016 року по справі № 263/12368/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 листопада 2016 року по справі № 263/12368/16-а - залишити без змін.

Ухвала постановлена та підписана 26 січня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції, прийнятої у скороченому провадженні, набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А. Василенко

А.В. Гайдар