Ухвала суду № 64291395, 24.01.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 січня 2017 року

справа № 804/5541/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Олефіренко Н.А. перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року по справі №804/5541/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Мол" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області третя особа: Приватне підприємство "Орім" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі № 804/5541/16 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Мол" - задоволено.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду подав апеляційну скаргу.

Ознайомившись з апеляційною скаргою відповідача вважаю, що апеляційна скарга має бути залишена без руху через наступне.

Частиною 6 ст.187 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Мол" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення на загальну суму 303 360,00 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає, що при визначенні характеру адміністративного позову необхідно враховувати, що вимога про стягнення заборгованості, яка впливає на склад майна відповідача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов’язань платників податків, про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських санкцій та інших штрафних санкцій, стягнення заборгованості, тощо.

З огляду на те, що предметом позову є скасування податкових повідомлень - рішень а отже, вважаю, що оскільки реалізація таких дій може призвести до зміни майнового стану юридичної особи, заявлений позивачем адміністративний позов є позовом майнового характеру.

Згідно змісту п.3.1 таблиці ставок судового збору ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб’єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 218 грн.).

Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” в редакції до 01.09.2015 державні органи були звільнені від сплати судового збору. Законом України №484 від 22.05.2015 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, який набув чинності з 01.09.2015, статтю 5 Закону України “Про судовий збір” викладено в новій редакції де відсутні пільги державним органам щодо звільнення від сплати судового збору.

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З урахування того, що ставка, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, дорівнює 4550,40 грн. відповідно ставка за подання апеляційної скарги на постанову суду становить 5005,44 грн.

Разом з апеляційною скаргою було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 26.09.2015 р. № 3674-17 враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, посилання щодо відсутності коштів не підтверджено жодними належними доказами.

Разом з тим, обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору. Вносячи зміни до Закону України “Про судовий збір” та виключаючи органи ДФС зі списку осіб, які звільняються від сплати судового збору, законодавець висловив певну волю, яка полягає в тому що вказані органи повинні сплачувати судовий збір без будь-яких виключень.

При цьому звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Також необхідно звернути увагу на те, що правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом “Про судовий збір”, який прийнято відповідним державним органом - Верховною Радою України.

Отже, саме держава, яка є відповідальною за діяльність її органів (суб'єктів владних повноважень), законодавчо визначає випадки, коли названі особи звільняються від сплати судового збору.

Як свідчить зміст названого закону, відповідач у даному випадку повинен сплачувати судовий збір. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України діяльність державних органів повинна відповідати нормам Конституції та законам України, що виключає можливість вирішення судом питань щодо звільнення органів держави від сплати судового збору.

Позивачем при зверненні до суду з позовом, судовий збір було сплачено у повному обсязі, а тому відстрочення відповідачу сплати судового збору за подачу апеляційної скарги , буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу — юридичними та фізичними особами, які зобов’язані сплачувати відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження їхнього права на звернення до суду. Тобто, звільнивши відповідача від сплати судового збору або відстрочивши його сплату, принцип рівності сторін буде нівельовано, що є неприпустимим.

Крім того, відповідно до інформації Міністерства фінансів України наданої Державною судовою адміністрацією України листом від 11.08.2016 №10-5761/16, Державній фінансовій службі України передбачено планові показники на сплату судового збору у 2016 році в сумі 711 млн.грн.

Розглянувши доводи наведені заявником апеляційної скарги щодо звільнення від сплати судового збору, суд доходить висновку про відсутності підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Так відповідно до ч.6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Дана вимога відповідачем не виконана, до апеляційної скарги додана лише одна копія апеляційної скарги.

Згідно ч.3 ст.189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

За таких обставин вважаю, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 187 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ на підтвердження сплати судового збору в належному розмірі.

На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 108, 187, 189 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року по справі №804/5541/16- залишити без руху.

Надати строк відповідачу для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, протягом п’ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро, Дніпропетровської області;

рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101;

код ЄДРПОУ: 37989274;

банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;

код банку отримувача (МФО): 805012.

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Роз’яснити, що відповідно до положень ч. 2 ст. 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Надіслати копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху заявнику.

Ухвала набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Суддя Н.А.Олефіренко