Постанова № 64291172, 23.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2017 р. Справа№ 5011-53/17644-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Єгорушкін В.В., представник за довіреністю №б/н від 29.06.2016р.;

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" на рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2013 у справі №5011-53/17644-2012 (суддя Грєхова О.А.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" про стягнення 510 243 грн. 30 коп. та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" до товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" про стягнення 465 443 грн. 38 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" про стягнення заборгованості в розмірі 510 243 грн. 30 коп. за договором субпідряду №066-05/12 від 25.05.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору субпідряду № 066-05/12 від 25.05.2012 в частині оплати виконаних позивачем монтажних робіт по встановленню електрофільтру серії "Ефір" ЕСГ 2х4-44х40х80х150х6.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" звернулося до господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" про стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт в сумі 297 672 грн. 89 коп., в тому числі пені в розмірі 162 367 грн. 03 коп. та штрафу в розмірі 135 305 грн. 86 коп., а також витрат на виправлення недоліків в розмірі 44 914 грн. 49 коп. та збитків в розмірі 122 856 грн. 00 коп.

Зустрічна позовна заява мотивована порушенням товариством з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" строків виконання робіт за договором підряду.

Крім цього, позивач за зустрічним позовом посилався на недоліки у виконаних субпідрядником роботах, що призвело до збитків та необхідності виправлення цих недоліків за кошти генпідрядника.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2013 по справі № 5011-53/17644-2012 первісний позов задоволено повністю: вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція - 103" заборгованість в розмірі 510 243 грн. 30 коп. за договором субпідряду № 066-05/12 від 25.05.2012; зустрічний позов задоволено повністю: вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція - 103" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" 162 367 грн. 03 коп. пені, 135 305 грн. 86 коп. штрафу, 44 914 грн. 49 коп. витрат на виправлення недоліків допущених у виконаних роботах, 122 856 грн. 00 коп. збитків.

Суд першої інстанції при задоволенні первісного позову виходив з того, що відповідач не виконав своє грошове зобов'язання щодо оплати виконаних підрядником (позивачем) робіт за договором субпідряду № 066-05/12 від 25.05.2012.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція - 103" 162 367 грн. 03 коп. пені та 135 305 грн. 86 коп. штрафу, суд першої інстанції виходив з порушення субпідрядником зобов'язання щодо своєчасного виконання робіт в повному обсязі більш ніж на 30 днів.

Крім цього, суд дійшов висновку про наявність прихованих недоліків у виконаних субпідрядником роботах та задовольнив вимоги про стягнення 44 914 грн. 49 коп. витрат понесених генпідрядником на виправлення цих недоліків, а також збитків в сумі 122 856 грн. 00 коп. понесених останнім в результаті неналежного виконання субпідрядником своїх зобов'язань за договором підряду та розрахованих, як вартість ізоляторів пошкоджених позивачем у справі внаслідок порушення правил проведення зварювальних робіт.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція - 103" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2013 по справі № 5011-53/17644-2012 в частині задоволення зустрічного позову скасувати, прийнявши в цій частині нове про відмову у задоволенні зустрічного позову; в решті рішення залишити без змін.

Так, в обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов необґрунтованого висновку щодо наявності прихованих недоліків у виконаних субпідрядником роботах, а також щодо збитків понесених генпідрядником в результаті неналежного виконання субпідрядником своїх зобов'язань за договором підряду.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні 23.01.2017 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Відповідач правом на участь свого представника не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлений належним чином.

Згідно п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи судом, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню в частині задоволення за зустрічним позовом вимог про стягнення витрат на виправлення недоліків та збитків, з прийняттям нового рішення в цій частині - про відмову у їх задоволенні, з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (генпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" (субпідрядник) 25.05.2012 р. було укладено Договір субпідряду № 066-05/12.

Згідно розділу 1 Договору Субпідрядник зобов'язався за завданням Генпідрядника на свій ризик виконати та здати Генпідряднику у встановлені Договором строки монтажні роботи з установки електрофільтру серії "Ефір" ЕСГ 2x4-44x40x80x150x6, які виконуються в рамках проекту "Зуевська ТЕС. Реконструкція енергоблоку ст. № 4. Модернізація електрофільтру з досягненням залишкової запиленості не більше 50 мг/нм3", а Генпідрядник, в свою чергу, зобов'язався прийняти від Субпідрядника завершені роботи і оплатити їх. Замовником вищезазначених робіт виступило - ТОВ "ДТЕК Східенерго". Об'єкт роботи відповідно до Договору: "Електрофільтр енергоблоку № 4".

Місце виконання роботи згідно Договору: енергоблок ст. № 4 Зуївська ТЕС, Україна, 86783, Донецька область, м. Зугрес, вул. 60 років Жовтня, 100.

Відповідно до пп. 2.1., 2.2., 2.3. Договору календарний графік виконання робіт (Додаток № 3), в якому визначаються початок, етапи і закінчення виконання робіт, надається субпідрядником для узгодження та затвердження генпідряднику та замовнику, і є невід'ємною частиною даного договору: - початок виконання робіт - 25 травня 2012 року; - закінчення робіт - 30 вересня 2012 року. Датою закінчення робіт вважається дата їх приймання генпідрядником по акту приймання-передачі виконаних робіт. Зміна строку виконання робіт, в тому числі і окремих етапів, допускається лише за письмовою згодою генпідрядника та замовника.

Пунктами 3.1., 3.2. Договору визначено, що вартість робіт визначається Договірною ціною (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору і становить 3 115 862,74 грн. Договірна ціна є твердою, встановлюється на весь період дії даного договору, включає в себе весь комплекс монтажних робіт по електрофільтру енергоблоку ст. № 4 Зуївської ТЕЦ, в т.ч. всі необхідні для виконання монтажних робіт приладдя, допоміжні конструкції, інструмент. Договірна ціна може бути змінена у випадку зміни обсягів чи складу виконуваних субпідрядником робіт згідно з відкоректованою кошторисною документацією.

Відповідно до п. 10.1. Договору, приймання-передача виконаних субпідрядником робіт здійснюється шляхом підписання сторонами та замовником щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним, актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт (по формі КБ-2В) і довідок про вартість виконаних підрядних робіт (по формі КБ-3).

Пунктом 11.1. Договору передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться за фактично виконані і прийняті Генпідрядником і замовником обсяги робіт протягом 30 календарних днів з моменту отримання оригіналів документів від Субпідрядника та підписання обома сторонами Актів прийому-здачі виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) з Довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3). У разі відсутності зазначених документів термін оплати переноситься до отримання повного пакета документів.

Відповідно до п. 11.3.1. Договору всі платежі в рахунок оплати виконаних робіт перераховуються відповідно до п. 11.1 цього Договору на загальну суму, що не перевищує 80% (вісімдесят відсотків) від вартості виконаних робіт. Утримана частина вартості виконаних зобов'язань, яка складає 20 % (двадцять відсотків) від вартості виконаних робіт гарантує належне і своєчасне виконання робіт, та перераховується Субпідряднику за умови, якщо роботи виконані ним якісно, своєчасно, у відповідності з умовами Договору, Технічної документації, Проектної документації, і у Генпідрядника немає до виконаних Субпідрядником роботам претензій. Утримана частина вартості виконаних зобов'язань перераховується Генпідрядником на поточний рахунок Субпідрядника після завершення всіх робіт протягом 60 (шестидесяти) банківських днів після приймання в експлуатацію та видачі інспекцією ДАБК зареєстрованого Свідоцтва про приймання в експлуатацію Об'єкта технічного переоснащення, за умови отримання грошових коштів Генпідрядником від Замовника.

На виконання умов договору позивачем виконані монтажні роботи на загальну суму 1 762 804 грн. 12 коп., в тому числі у червні місяці 2012 р. на суму 113 575, 58 грн., що підтверджується Актом № 102 (форма КБ-2в) та Довідкою № 102 (форма КБ-3) за червень місяць 2012 р., у вересні місяці 2012 р. на суму 617 000, 86 грн., що підтверджується Актом № 118 (форма КБ-2в) та Довідкою № 118 (форма КБ-3) за вересень місяць 2012 р., у вересні місяці 2012 р. на суму 417 371, 71 грн., що підтверджується Актом № 128 (форма КБ-2в) та Довідкою № 128 (форма КБ-3) за вересень місяць 2012 р., у вересні місяці 2012 р. на суму 611 466,50 грн., що підтверджується Актом № 144 (форма КБ-2в) та Довідкою № 144 (форма КБ-3) за вересень місяць 2012 р., у жовтні місяці 2012 р. на суму 3 389,47 грн., що підтверджується Актом № 146 (форма КБ-2в) та Довідкою № 146 (форма КБ-3) за жовтень місяць 2012р.

Вказані Акти підписані сторонами та скріплені печатками.

З урахуванням приписів пп. 11.1., 11.3. Договору, відповідач повинен був сплатити позивачу за виконані останнім монтажні роботи 1 410 243,30 грн., тобто 80% від вартості виконаних робіт на суму 1 762 804 грн. 12 коп.

Разом з тим, в рахунок часткової оплати за виконані позивачем у червні, вересні та жовтні місяці 2012 р. монтажні роботи відповідач сплатив лише 900 000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача: за 11.09.2012 в розмірі 300000,00 грн., за 28.09.2012 в розмірі 500000,00 грн., за 20.11.2012 в розмірі 100000,00 грн.

Решта заборгованості в сумі 510 243,30 грн. відповідачем оплачена так і не була, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Судом першої інстанції вимогу товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" про стягнення 510 243 грн. 30 коп. задоволено повністю.

Колегія суддів вважає задоволення вказаної вимоги обґрунтованим, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договір № 066-05/12 є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 11.1. Договору передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться за фактично виконані і прийняті Генпідрядником і замовником обсяги робіт протягом 30 календарних днів з моменту отримання оригіналів документів від Субпідрядника та підписання обома сторонами Актів прийому-здачі виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) з Довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Як вже було вказано, сторони підписали Акти прийому-здачі виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) з Довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за червень, вересень та жовтень 2012 р., проте відповідачем зобов'язання в частині здійснення розрахунку у передбачений договором строк виконано належним чином не було.

Таким чином, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання в частині здійснення оплати коштів у розмірі 80% від вартості виконаних субпідрядником робіт за договором на момент звернення позивача з позовом до суду настав.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Факт наявності заявленого до стягнення боргу станом на день подачі позову до суду підтверджується матеріалами справи, про що наведено вище у даній постанові.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення первісних позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 510 243 грн. 30 коп.

Щодо вимог за зустрічним позовом, задоволених місцевим господарським судом в повному обсязі, слід зазначити наступне.

Так, товариство з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" звернулось до суду із зустрічним позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт в сумі 297 672,89 грн., з яких - пеня в розмірі 162 367,03 грн. та штраф у розмірі 135 305,86 грн., а також витрат на виправлення недоліків в розмірі 44 914,49 грн. та збитків у розмірі 122 856,00 грн.

Колегія суддів, погоджується із висновком місцевого господарського суду в частині задоволення вимог про стягнення штрафу та пені, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 2.1., 2.2., 2.3. Договору календарний графік виконання робіт (Додаток № 3), в якому визначаються початок, етапи і закінчення виконання робіт, надається субпідрядником для узгодження та затвердження генпідряднику та замовнику, і є невід'ємною частиною даного договору: - початок виконання робіт - 25 травня 2012 року; - закінчення робіт - 30 вересня 2012 року. Датою закінчення робіт вважається дата їх приймання генпідрядником по акту приймання-передачі виконаних робіт. Зміна строку виконання робіт, в тому числі і окремих етапів, допускається лише за письмовою згодою генпідрядника та замовника.

Таким чином, субпідрядник повинен був виконати весь комплекс робіт у строк до 30 вересня 2012р., підтвердивши це підписанням Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи роботи були закінчені субпідрядником лише наприкінці жовтня 2012 року.

Отже, субпідрядником не було своєчасно виконано роботи за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, зазначені види штрафної договірної відповідальності мають подвійну правову природу, які одночасно з тим, що стимулюють сторони дотримуватися умов договору, ще й повинні мати компенсаційний характер за порушення господарсько-правових зобов'язань.

Пунктом 13.4 Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання робіт Субпідрядником, у відповідності до затвердженого графіку виконання робіт, останній сплачує Генпідряднику пеню у розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення.

Відповідно до п.13.5 Договору, за несвоєчасне виконання робіт Субпідрядником, у відповідності до затвердженого графіку виконання робіт більш ніж на 30 днів, останній сплачує Генпідряднику штраф у розмірі 10% від вартості невиконаних у строк робіт.

Отже, сторонами за взаємною згодою визначено вид штрафних санкцій (пеню та штраф) та їх розмір за порушення зобов'язань за Договором.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Зокрема, такий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 27.04.2012 р. № 3-24гс12, від 09.04.2012 р. № 3-88гс11.

Крім цього, аналогічна позиція викладена і в п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Враховуючи те, що субпідрядником не було своєчасно виконано роботи за договором, вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт в сумі 297 672,89 грн., з яких - пеня в розмірі 162 367,03 грн. та штраф у розмірі 135 305,86 грн. обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

При цьому, підлягають відхиленню доводи апелянта про те, що допущення генпідрядником прострочення виконання зобов'язання в частині оплати виконаних субпідрядником робіт, унеможливило своєчасне виконання останнім повного обсягу робіт у передбачений договором строк, а отже відповідно, на думку апелянта, наведене є підставою для звільнення його від відповідальності.

Так, апелянт обґрунтовуючи вказані доводи посилається на ст. 538 Цивільного кодексу України.

Згідно вказаної статті виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Отже, вказаною статтею передбачено, що при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено, зокрема, договором.

У даному випадку, договором укладеним між сторонами, встановлено, що оплата за виконані роботи проводиться лише після їх виконання, тобто умовами договору не передбачено одночасного виконання генпідрядником та субпідрядником своїх зобов'язань.

За наведених обставин, вказана ст. 538 Цивільного кодексу України до даних правовідносин сторін не підлягає застосуванню та не може бути підставою для звільнення субпідрядника від відповідальності за несвоєчасність виконання робіт.

Щодо посилань апелянта, як на причину несвоєчасного виконання робіт, на ненадання генпідрядником субпідряднику необхідної документації, слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" з вимогою про надання такої документації.

Отже, вказані обставини не доведено апелянтом належними доказами.

Таким чином, підстави для звільнення товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" від відповідальності у вигляді сплати пені та штрафу за порушення строків виконання робіт, відсутні.

Щодо вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" витрат на виправлення недоліків у розмірі 44 914,49 грн. та збитків у розмірі 122 856,00 грн., слід зазначити наступне.

Пред'являючи вказані зустрічні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" обґрунтовувало їх наявністю у виконаних субпідрядником роботах недоліків.

Суд першої інстанції погодився із вказаними доводами та дійшов висновку, що наявність вказаних недоліків підтверджується Дефектним актом від 17.12.2012, складеному комісією за участю представника замовника - "ДТЕК Зуївська ТЕЦ" та представника генпідрядника - ТОВ "Завод енергетичного машинобудування".

З огляду на визнання місцевим господарським судом доведеними обставин наявності у виконаних субпідрядником роботах недоліків, вимога про стягнення 44 914,49 грн. витрат на виправлення недоліків була задоволена.

Колегія суддів вважає необґрунтованим задоволення судом першої інстанції вказаної вимоги, виходячи з наступного.

По перше, вказаний Дефектний акт не містить підпису представника субпідрядника, оскільки останній не був присутній при його складанні та відповідно був позбавлений можливості висловити свої заперечення або надати зауваження.

У будь-якому випадку, всі виконані субпідрядником роботи, були прийняті генпідрядником без зауважень, про що свідчать підписані сторонами Акти прийому-здачі виконаних підрядних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Також, за ч. 2 вказаної статті замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Роботи були прийняті генпідрядником без жодних зауважень.

Негайно, як того вимагає норма ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник не повідомив підрядника про наявність недоліків у виконаних роботах.

Не доведено відповідачем і неможливість встановлення недоліків при звичайному способі прийняття робіт (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані субпідрядником.

Також, не доведено і негайне повідомлення про виявлення недоліків після прийняття робіт.

Про наявність нібито встановлених недоліків відповідач повідомив позивачу лише у грудні 2012 (при цьому судом враховується, що останній Акт прийому-здачі виконаних підрядних робіт підписано сторонами наприкінці жовтня 2012 року), що не відповідає приписам наведених норм законодавства щодо виявлення, оформлення недоліків та повідомлення про них.

З огляду на викладене, враховуючи недоведеність наявності недоліків у виконаних субпідрядником роботах, вимога про стягнення витрат на виправлення недоліків у розмірі 44 914,49 грн. є необґрунтованою та відповідно не підлягає задоволенню.

Також, не підлягає задоволенню вимога про стягнення з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" збитків у розмірі 122 856,00 грн., виходячи з наступного.

Так, вказані збитки, за доводами ТОВ "Завод енергетичного машинобудування", є вартістю пошкоджених ТОВ "Стальконструкція-103" ізоляторів, які генпідрядник у зв'язку з цим був змушений замінити.

На підтвердження обґрунтованості вказаної вимоги ТОВ "Завод енергетичного машинобудування" було надано Акт від 04.12.2012р.

Так, згідно вказаного Акту комісія у складі представників Замовника, Генпідрядника та Субпідрядника (який відмовився від підпису) встановила, що заміна пошкоджених ТОВ "Стальконструкція - 103" 6 опорних та 3 прохідних ізоляторів, раніш вже змонтованих на електрофільтрі, була виконана ТОВ "Завод енергетичного машинобудування".

Позивач зазначає, що представник ТОВ "Стальконструкція - 103" присутній при складанні зазначеного Акту не був та про дату огляду ізоляторів не повідомлявся.

Відповідачем вказаних доводів не спростовано.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов'язання.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управне на сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує її інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань - причиною.

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідачем зобов'язання, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Якщо позивач пред'являє вимогу про відшкодування реальної шкоди та/або упущеної вигоди, він має надати докази наявності та розміру таких збитків (платіжні або інші документи, що підтверджують витрати, документи, що підтверджують наявність пошкоджень, знищення майна, неодержаного прибутку тощо).

ТОВ "Завод енергетичного машинобудування" не доведено наявності жодної з передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, що є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Як вже зазначалось, однією з умов покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків.

ТОВ "Завод енергетичного машинобудування" належних доказів наявності збитків до суду не надано.

Як вже було вказано, зазначений Акт про заміну ізоляторів не підписано представником субпідрядника.

У будь-якому випадку вказаний документ жодним чином не доводить обставин пошкодження саме ТОВ "Стальконструкція - 103" ізоляторів, оскільки про наявність певних недоліків генпідрядник негайно не повідомив субпідрядника, а всі виконані останнім роботи прийняв без зауважень (про що було вказано вище).

Крім цього, доказів того, що генпідрядником була здійснена заміна встановлених саме ТОВ "Стальконструкція - 103" ізоляторів також не надано.

На підставі викладеного зустрічні позовні вимоги про стягнення 122 856,00 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

За наведених обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення за зустрічним позовом вимог про стягнення витрат на виправлення недоліків та збитків, з прийняттям нового рішення в цій частині - про відмову у їх задоволенні.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині задоволення вимог за зустрічним позовом про стягнення витрат на виправлення недоліків та збитків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню в частині задоволення вимог за зустрічним позовом про стягнення витрат на виправлення недоліків та збитків, з прийняттям нового рішення в цій частині - про відмову у їх задоволенні. В решті рішення залишається без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. Витрати по сплати судової експертизи покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" на рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2013 у справі №5011-53/17644-2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" про стягнення 510 243 грн. 30 коп. та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" до товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" про стягнення 465 443 грн. 38 коп. задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2013 у справі №5011-53/17644-2012 скасувати в частині задоволення вимог за зустрічним позовом про стягнення витрат на виправлення недоліків та збитків.

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«1. Первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" про стягнення 510 243 грн. 30 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (61034, місто Харків, ВУЛИЦЯ ПОЛТАВСЬКИЙ ШЛЯХ, будинок 188 А, код 31645482) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151-А, код 35421566) 510 243 грн. 30 коп. боргу та 10 204 грн. 88 коп. судового збору.

3. Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" до товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" про стягнення 465 443 грн. 38 коп. задовольнити частково.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151-А, код 35421566) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (61034, місто Харків, ВУЛИЦЯ ПОЛТАВСЬКИЙ ШЛЯХ, будинок 188 А, код 31645482) 162 367 грн. 03 коп. пені, 135 305 грн. 86 коп. штрафу та 5 953 грн. 44 коп. судового збору.

5. У задоволенні решти вимог за зустрічним позовом відмовити.».

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (61034, місто Харків, ВУЛИЦЯ ПОЛТАВСЬКИЙ ШЛЯХ, будинок 188 А, код 31645482) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151-А, код 35421566) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1 677 грн. 70 коп.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Матеріали справи №5011-53/17644-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко