Постанова № 64291095, 17.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2017 р. Справа№ 910/19918/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Жук Г.А.

при секретарі: Верьовкін С.С.

за участю представників сторін:

від позивача : представник - Шматко В.О. ( за довіреністю №18-0009/64641 від 02.08.2016р.)

від відповідача: представник - Шевчук О.І. ( за довіреністю №231016 від 23.10.2016р.)

від третьої особи : не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Національного Банку України

на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.11.2016 року

у справі № 910/19918/16 (суддя: Пригунова А.Б.)

за позовом Національного Банку України

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Оберемка Р.А.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

про стягнення 5 771 459,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Оберемка Р.А. та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості у розмірі 5 771 459,87 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2016 року припинено провадження у справі №910/19918/16 на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Національний Банк України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва про припинення провадження по справі № 910/19918/16 повністю, а справу направити до господарського суду міста Києва для розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що суд дійшов хибного висновку припиняючи провадження у справі, оскільки між сторонами виникли господарські правовідносини, а відтак спір підвідомчий господарським судам України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 року відкрито апеляційне провадження у справі № 910/19918/16 та призначено справу до розгляду.

16.01.2017 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні 17.01.2017 року представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином. (а.с.174-176)

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив господарський суд:

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича перерахувати на користь Національного банку України кошти, які надійшли від погашення позичальниками (фінансовими та майновими поручителями) заборгованість за заставленими кредитами, згідно з договорами застави майнових прав №14/ЗМП від 07.03.2014 року №27/ЗМП від 01.04.2014 р. ,№ 27/ЗМП-1 від 14.04.2014 року у загальній сумі 5 771 459,87 грн., розрахованої станом на 17.10.2016 р.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за захистом своїх порушених або оспорюваних прав до господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (фізичні особи-підприємці) згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ.

Статтею 2 ГПК України визначено, що господарські суди порушують справи за позовними заявами, зокрема, державних та інших органів, у випадках, передбачених законодавством України.

Зі змісту статті 12 ГПК України вбачається, що господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав. Справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

З матеріалів позову вбачається, що на підставі постанови Правління НБУ від 16.07.2014 року № 424 «Про віднесення ПАТ «Європейський Газовий Банк» (відповідач, АТ «ЄВРОГАЗБАНК») до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 року прийнято рішення №57 про запровадження з 17.07.2014 року тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів на тимчасову адміністрацію в АТ «ЄВРОГАЗБАНК».

Відповідно до постанови правління НБУ від 17.11.2014 року №725 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ЄВРОГАЗБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів прийнято рішення від 18.11.2014 року № 121 «Про початок процедури ліквідації АТ «ЄВРОГАЗБАНК» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування на ліквідацію банку», розпочато процедуру ліквідації АТ «ЄВРОГАЗБАНК» призначено уповноважену особу фонду на ліквідацію банку Ковальова В.М.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів своїм рішенням від 26.02.2015 р. затвердила результати інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси.

На підставі п.2 ч.5 ст.12, ч.1 ст. 35, ч.5 ст. 44, та ч.3 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування прийняла рішення від 02.11.2015 р. №197 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «ЄВРОГАЗБАНК» на 2 роки до 17.11.2017 року включно.

Водночас, відповідно до зазначеного рішення, делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «ЄВРОГАЗБАНК», визначені Законом, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемку Роману Анатолійовичу до 17.11.2017 р. включно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Згідно з ч. 3 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Відповідно до ч. 1, ч. 8 ст. 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції, що відповідачем у справі є фізична особа, а тому спір не підлягає розгляду в господарському судді, оскільки вимоги у даній справі були заявлені саме до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Оберемка Романа Анатолійовича, якому делеговані повноваження ліквідатора АТ «ЄВРОГАЗБАНК» рішенням від 02.11.2015 р. №197 Виконавчої дирекції Фонду гарантування.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини, а відтак спір підвідомчий господарським судам України.

Також слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.24 ГПК України, господарський суд встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо безпідставної припинення провадження у справі №910/19918/16 за позовом Національного Банку України є обґрунтованими.

З огляду на викладене, ухвала господарського суду міста Києва від 28.11.2016р. у справі № 910/19918/16 підлягає скасуванню, а справа, відповідно до приписів ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, - передачі до господарського суду першої інстанції для розгляду по суті.

Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкову ухвалу.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала господарського суду міста Києва від 28.11.2016р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національного Банку України на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.11.2016 року у справі № 910/19918/16 задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 28.11.2016 року у справі № 910/19918/16 скасувати.

Матеріали справи № 910/19918/16 повернути господарському суду міста Києва для подальшого розгляду по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Г.А. Жук