Постанова № 64291063, 23.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2017 р. Справа№ 910/7994/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Алданової С.О.

Жук Г.А.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Кацер Ю.І. за дов. б/н від 23.03.2016р.

Карнась Ю.І. за дов. б/н від 23.03.2016р.

від відповідача: Мануілова Я.І. за дов. № 10-498/д від 09.08.2016р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційні скарги УНІКРЕДИТ БАНК АВСТРІЯ АГ (UNICREDIT BANK

AUSTRIA AG) та Публічного акціонерного товариства

"УКРНАФТА"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2016р.

у справі № 910/7994/16 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом УНІКРЕДИТ БАНК АВСТРІЯ АГ (UNICREDIT BANK

AUSTRIA AG)

до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА"

про стягнення 6 637 418,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

УНІКРЕДИТ БАНК АВСТРІЯ АГ (UNICREDIT BANK AUSTRIA AG) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовном до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" про стягнення 6 637 418,04 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не виконано грошового зобов'язання по виплаті на користь Банку, як акціонеру Товариства, дивідендів за 2014 рік.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2016р. у справі №910/7994/16 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" на користь УНІКРЕДИТ БАНК АВСТРІЯ АГ (UNICREDIT BANK AUSTRIA AG) прострочені дивіденди в розмірі 6 004 708,78 грн., інфляційні нарахування в розмірі 396 310,78 грн., 3 % річних у розмірі 126 612,98 грн., судовий збір 98 194, 28 грн., в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні збитків скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача збитки у розмірі 435 809,73 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу позивача 02.09.2016р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 04.10.2016р.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач, також, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позову про стягнення з нього на користь позивача заборгованості з виплати дивідендів, інфляційних нарахувань, 3 % річних та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові, в іншій частині рішення залишити без змін.

Згідно пп. 2.3.44. п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" у справі №910/7994/16 передано раніше визначеному автоматизованою системою складу суду: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016р. колегією суддів в зазначеному складі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" прийнято до провадження, об'єднано в одне апеляційне провадження з апеляційною скаргою УНІКРЕДИТ БАНК АВСТРІЯ АГ (UNICREDIT BANK AUSTRIA AG) на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2016р. у справі №910/7994/16 та призначено до розгляду на 04.10.2016р.

03.10.2016р. через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2016р. в частині у стягненні збитків у формі втраченої вигоди у розмірі 435 809,73 грн. залишити без мін, а апеляційну скаргу УНІКРЕДИТ БАНК АВСТРІЯ АГ (UNICREDIT BANK AUSTRIA AG) без задоволення.

03.10.2016р. через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових документів.

03.10.2016р. через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2016р.

04.10.2016р. в судовому засіданні апеляційної інстанції відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву на 02.11.2016р.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.11.2016р., у зв'язку перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Майданевич А.Г., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016р. апеляційні скарги УНІКРЕДИТ БАНК АВСТРІЯ АГ (UNICREDIT BANK AUSTRIA AG) та Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2016р. у справі №910/7994/16 прийняти до провадження колегією суддів у визначеному складі.

02.11.2016р. в судовому засіданні апеляційної інстанції, відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву на 30.11.2016р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016р. заяву суддів Скрипки І.М., Майданевича А.Г. та Тищенко А.І. про самовідвід у справі №910/7994/16 задоволено, справу №910/7994/16 передано для проведення повторного автоматизованого розподілу для визначення складу колегії суддів відповідно до ч.3 ст.2-1 ГПК України.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду 05.12.2016 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/7994/16 у зв'язку з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016, якою задоволено заяву суддів Скрипки І.М., Майданевича А.Г. та Тищенко А.І. про самовідвід у справі №910/7994/16.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Мартюк А.І., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., суддів: Алданова С.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016р. апеляційні скарги УНІКРЕДИТ БАНК АВСТРІЯ АГ (UNICREDIT BANK AUSTRIA AG) та Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" прийняти до провадження. Розгляд справи № 910/7994/16 призначено на 26.12.2016р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 р. по справі № 910/7994/16 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв'язку з виходом судді у відпустку 26.12.2016 р. (яка не є суддею - доповідачем) Зубець Л.П.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.12.2016 р. для розгляду справи № 910/7994/16 було сформовано склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Жук Г.А., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2016р. апеляційні скарги УНІКРЕДИТ БАНК АВСТРІЯ АГ (UNICREDIT BANK AUSTRIA AG) та Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" прийнято до провадження. Розгляд справи № 910/7994/16 призначено на 23.01.2017р.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги відповідача заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги позивача заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Рішеннями Загальних зборів Публічного акціонерного товариства оформленими протоколу №23 від 22.07.2015 р., (надалі - "Рішення") вирішено:

- затвердити наступний порядок розподілу прибутку, отриманого ВАТ "Укрнафта" у 2014 році:

- направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100 відсотків, але не менший ніж 99,9% розмір чистого прибутку Товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн.

- решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 03 серпня 2015 року.

Виплату дивідендів здійснити у строк 03 серпня 2015 року по 03 жовтня 2015 року.

Виплату дивідендів акціонеру Товариства - Національній акціонерній компанії "Нафогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної сум дивідендів до Державного бюджету України.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 статті 30 ЗУ "Про акціонерні товариства"

Станом на 03.08.2015 Банк був власником 286 102 простих іменних акцій Товариства, що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах №1/216-0023(обмежена) від 27.04.2016.

Листом від 29.09.2015 №06.5-186/7442 Банк звернувся до Товариства із заявою на виплату дивідендів за 2014 рік, за змістом якої просив нарахувати дивіденди за 2014 рік на інвестиційний рахунок, відкритий у ПАТ "УКРСОЦБАНК".

03.11.2015 листом № 13.2-32/246 Товариство повідомило Банк про те, виплата дивідендів за 2014 рік здійснюється в порядку та на умовах, встановлених рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства від 22.07.2015 року.

В матеріалах справи наявний лист від 22.04.2016 №06.5.-186/67-85-65, відповідно до якого зазначено, що станом на 22.04.2016 ПАТ "Укрсоцбанк" не отримувало жодних платежів від ПАТ "Національний дипозитарій України", які стосувалися б виплати ПАТ "Укрнафта" дивідендів за 2014 рік на користь УніКредит Банк Австрія АГ.

14.04.2016 позивачем надіслано на адресу відповідача претензію про сплату дивідендів за 2014 рік, інфляційних втрат та 3% річних.

В матеріалах справи наявні виписки про стан рахунку у цінних паперах №1/216-0023 від 27.04.2016 якими підтверджується, що станом на 03.08.2015 Банк є власником 286 102 простих іменних акцій Товариства, що в силу положень ст.ст. 2, 25 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст. 167 Господарського кодексу України та ст. 152 Цивільного кодексу України свідчить про існування у нього права на отримання частини прибутку акціонерного товариства (дивідендів).

За змістом ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів, відповідно до закону. Рішення про виплату дивідендів у розмірі більше 30 відсотків за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Із змісту статті 41 Закону України "Про господарські товариства" вбачається, що питання затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків віднесено до компетенції загальних зборів.

Рішенням підтверджується затвердження Загальними зборами акціонерів Товариства прибутку за 2014 рік, визначення його розподілу, розміру, порядку та строків виплати дивідендів акціонерам, а саме: в розмірі 23,32 грн. на одну акцію із строком сплати у період з 03.08.2016 р. по 03.10.2016 р. на повідомлені акціонерами рахунки.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент прийняття Рішення) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.6 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

За змістом ст. 10 Конвенції між Урядом Республіки Австрія і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, ратифікованої Законом України №500-XIV від 17.03.1999 р., дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивідендів, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати: a) 5 відсотків загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія (інша, ніж товариство), яка безпосередньо володіє принаймні 10 відсотками капіталу компанії, яка сплачує дивіденди; b) 10 відсотків загальної суми дивідендів в усіх інших випадках.

Отже, в силу наведених норм та з огляду на те, що позивач є резидентом Республіки Австрія, отриманий останнім прибуток у вигляді спірних дивідендів підлягає оподаткуванню шляхом утримання відповідачем під час їх сплати 10% від суми таких коштів на користь Державного бюджету України.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 6 004 708,78 грн. в якості дивідендів за 2014 рік. Доказів її погашення відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Банку про стягнення з Товариства прострочених дивідендів у розмірі 6 004 708,78 грн. підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача інфляційних втрат у розмірі 396 310,78 грн. та 3% річних у розмірі 126 612,98 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання по виплаті спірних дивідендів.

Відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до надано позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних (в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог від 22.06.2016 р.) вбачається, що нарахування заявлених до стягнення таких сум здійснюється за період прострочення з 04.10.2015 по 16.06.2016 р. від суми прострочених дивідендів у розмірі 6 004 708,78 грн.

Судом встановлено, що в силу положень ст.ст. 2, 25, 30 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", ст. 167 Господарського кодексу України, ст. 152 Цивільного кодексу України та прийнятого Товариством Рішення у останнього виникло зобов'язання по сплаті на користь Банку грошових коштів в якості виплати дивідендів.

Тобто, має місце правовідношення, в якому Товариство (боржник) зобов'язано вчинити на користь Банку (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, нарахування позивачем суми інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по виплаті суми дивідендів, яке виникло із корпоративних відносин, є правомірним.

Посилання відповідача на те, що виплата дивідендів не є грошовим зобов'язання в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України, а тому застосування визначеної такою нормою відповідальності за прострочення по їх виплаті є неправомірним та спростовується вищевикладеним.

З огляду на наведене, місцевий суд дійшов правомірного висновку про задоволення заявлених інфляційних втрат в розмірі 396 310,78 грн. та 3% річних в розмірі 126 612,98 грн.

Позивач була заявлена вимога про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 435 809,73 грн.

В обґрунтування наявності підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди останній вказує на те, дивіденди Товариства за 2014 рік, що згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства від 22 липня 2015 року підлягають виплаті Позивачу у гривні, є доходом Позивача (як іноземного інвестора) від інвестиційної діяльності в Україні. Відповідно до чинного законодавства України такі доходи Позивача мали бути зараховані на інвестиційний рахунок позивача у гривні. Відповідно, якби Товариство сплатило Позивачу дивіденди за 2014 рік у встановлений строк, то Позивач отримав би прибуток у розмірі відсотків, що були б нараховані на суму отриманих Позивачем на інвестиційний рахунок у гривні дивідендів Товариства за 2014 рік відповідно до умов Договору (з урахуванням відповідних Додаткових угод), за період з 04 жовтня 2015 року по даний час. Водночас, у зв'язку з несплатою Товариством дивідендів за 2014 рік у встановлені строки, Позивач зазнав збитків у формі втраченої вигоди, а саме - не одержав відповідний відсотковий прибуток, на який міг розраховувати та міг реально одержати за звичайних обставин у разі належного виконання Товариством своїх зобов'язань з виплати дивідендів за 2014 рік.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:1) протиправної поведінки; 2) розміру збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода -наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Наведені обставини свідчать про відсутність таких складових цивільного правопорушення як причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою Товариства та збитками (упущеною вигодою) Банку, а також обґрунтованого розміру збитків, що виключає можливість задоволення вимоги про стягнення з відповідача упущеної вигоди.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Банку прострочених дивідендів у розмірі 6004708,78 грн., інфляційних втрат у розмірі 396310,78 грн. та 3% річних у розмірі 126612,98 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржниками в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2016р. у справі № 910/7994/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги скаржників задоволенню не підлягають, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги УНІКРЕДИТ БАНК АВСТРІЯ АГ (UNICREDIT BANK AUSTRIA

AG) та Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2016р. у справі № 910/7994/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/7994/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.О. Алданова

Г.А. Жук