Ухвала суду № 64291003, 26.01.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

26.01.2017 року Справа № 904/9293/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Євстигнеєва О.С., Чус О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 р. у справі

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал", м. Дніпро

до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м. Дніпро в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця", м. Новомосковськ

про стягнення 272 330,45 грн.

та за зустрічним позовом: дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця", м. Новомосковськ

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал", м. Дніпро

відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл", м. Дніпро

про визнання договору відступлення права вимоги (цесії) №77 від 26.12.2014 недійсним в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки №12/02-14 від 12.02.2014.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 255 633, 72 грн. основного боргу та 16 696, 73 грн. пені, за договором поставки № 14/10-13 від 14.10.13 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2016р. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) від 26.12.2014 р. № 77, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" та товариством з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл", в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 14.10.2013 р. № 14/10-13.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016р. (суддя Мельниченко І.Ф.) у справі № м904/9293/16 в задоволенні первісного позову - відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 77 від 26.12.2014, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" та товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 14.10.13 № 14/10-13. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" на користь дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна

компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" 1 378, 00 коп. судового збору. Провадження у справі щодо 2-го відповідача за зустрічним позовом - товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" - припинено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати, винести нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності з ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 19.12.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, а повний текст рішення підписано 27.12.2016р.

З урахуванням вищевикладеного, кінцевим строком на подання апеляційної скарги є 06.01.2017р., тоді як позивач апеляційну скаргу подав до місцевого господарського суду лише 20.01.2017р., тобто з простроченням строку на апеляційне оскарження рішення.

З апеляційної скарги вбачається, що ТОВ "Партнер Глобал" вважає останнім днем для оскарження рішення 20.01.2017р., оскільки оскаржуване рішення було направлене судом 04.01.2017р., а отримано поштою позивачем 10.01.2017р., проте наведена думка є хибною, оскільки вона суперечить приписам ст. 93 ГПК України, яка встановлює десятиденний строк оскарження саме з моменту підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, а не з моменту його отримання стороною.

Господарським судом Дніпропетровської області рішення направлено на адресу відповідача 30.12.2016р., про що свідчить відбиток штампу на зворотній стороні останнього аркуша оскаржуваного рішення.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач рішення отримав 10.01.2017р. (а.с. 153).

Згідно ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 ГПК України відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом поважною і відновити пропущений строк.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВГСУ №7 від 17.05.2011 р., клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що клопотання про відновлення строку її подання взагалі не містить обгрунтування поважності причин пропуску такого строку.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним

обов’язком суду відновити цей строк, оскільки поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об’єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого строку.

Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016р. залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб’єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не вбачає.

Аналогічна правова позиція висвітлена Вищим господарським судом України (ухвала від 06.06.2013 р. по справі № 5011-32/16240-2012).

Крім того, до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 р. (з наступними змінами та доповненнями).

Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" в сумі 1 378,00 грн.

Згідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 р. № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-\/ІІІ), Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі первісного позову була заявлена вимога майнового характеру (стягнення 272 330,45 грн.). Таким чином за подання вказаної позовної заяви судовий збір підлягав сплаті в розмірі 4084,95 грн.

Оскільки судом першої інстанції розглядалися первісний позов з вимогами майнового характеру (стягнення 272 330,45 грн.) та зустрічний позов з вимогами немайнового характеру (визнання недійсним договір про відступлення права вимоги), судовий збір за подану апеляційну скаргу має бути розрахований виходячи з двох вимог: майнового та немайнового характеру.

Між тим, товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" надано докази сплати судового збору, перерахованого згідно платіжного доручення № 614 від

20.01.2017 р., у сумі 1593,35грн. та квитанції №58 від 19.12.2016р. в сумі 3060,00 грн., що є менше розміру, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги.

З урахуванням вищевказаних обставин, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявникові.

Керуючись ст. ст. 86, 93, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 97, ст. 98 Господарського процесуального

кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" про відновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016р. по справі № 904/9293/16 відхилити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Глобал" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 р. у справі № 904/9293/16 – повернути без розгляду .

Справу направити до господарського суду Дніпропетровської області.

Додаток на адресу скаржника: апеляційна скарга від 18.01.2017 р. та додані до неї документи на 14 арк., в тому числі: платіжне доручення № 614 від 20.01.2017 р. та квитанція № 58 від 19.12.2016р., про сплату судового збору.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.С. Євстигнеєв

Суддя О.В. Чус