Ухвала суду № 64290767, 24.01.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"24" січня 2017 р. Справа № 922/2372/16

вх. № 2372/16

Суддя господарського суду: Аріт К.В.

при секретарі судового засідання: Горбачова О.В.

розглянувши скаргу боржника - ФОП ОСОБА_1 на дії Московського ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль", м.Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків

про стягнення 21533,16 гривень та розірвання договору

за участю представників:

стягувача - Острась В.Ю. (дов.№103 від 12.10.2016 року); Івіна В.В. (директор);

боржника - ОСОБА_1. (особисто);

ДВС - Трофімова Т.М. (дов.№б/н від 11.01.2017 року)/

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа №922/2372/16.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.08.2016 р. позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Новий стиль" 18090,00 гривень боргу, 2260,76 гривень пені, 2680,33 гривень судового збору, розірвано договір поставки товару №151792 від 01.12.2015 року, укладений між ПАТ "Новий стиль" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1

16.09.2016 р. вищезазначене рішення набрало законної сили, у зв'язку з чим, видано відповідний наказ.

05.01.2017 р. боржник - ФОП ОСОБА_1 надав до суду скаргу на дії ДВС (вх.№4), в якій просить суд:

1. Визнати поважною причину пропуску та поновити строк на оскарження рішень та дій заступника начальника Московського ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області Трофімової Т.М. по виконавчому провадженню №52589508.

2. Визнати дії заступника начальника Московського ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області Трофімової Т.М. щодо відкриття виконавчого провадження, стягнення з боржника виконавчого збору та накладення арешту на кошти боржника, незаконними.

3. Скасувати постанову заступника начальника Московського ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області Трофімової Т.М. про відкриття виконавчого провадження №52589508 від 04.10.2016р.

4. Скасувати постанову заступника начальника Московського ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області Трофімової Т.М. про стягнення з боржника виконавчого збору від 12.10.2016р., винесену в рамках виконавчого провадження №52589508.

5. Скасувати постанову заступника начальника Московського ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області Трофімової Т.М. про арешт коштів боржника від 04.10.2016р. винесену в рамках виконавчого провадження №52589508.

6. Скасувати постанову заступника начальника Московського ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області Трофімової Т.М. про арешт коштів боржника від 04.11.2016р., винесену в рамках виконавчого провадження №52589508.

Скаргу боржник обґрунтовує тим, що не отримував постанови ВДВС, оскільки вони надсилались на стару адресу, за якій він вже не проживає, а на нову (Харківська обл., Зміївський р-н, с.Соколово, вул.О.Яроша,б.133) нічого не надходило.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.01.2017р. прийнято до розгляду скаргу боржника - ФОП ОСОБА_1 на дії Московського ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області та призначено її розгляд у судовому засіданні на 24.01.2017 р.

24.01.2017 р. стягувач надав до суду пояснення (вх.№2229), в яких проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на не внесення боржником відомостей до ЄДР про зміну місцезнаходження, надавши витяг з ЄДР на боржника.

24.01.2017 р. ДВС надав до суду заперечення на скаргу (вх.№2225), в яких заперечує проти скарги, та копію виконавчого провадження.

24.01.2017 р. стягувач надав до суду клопотання (вх.№2228) про зняття арешту з зарплатного рахунку в АТ "Райффайзен Банк Аваль".

Судом було досліджено та долучено до матеріалів справи надані документи.

У судовому засіданні 24.01.2017 р. боржник скаргу підтримував, просив її задовольнити. Пояснив, що він змінив адресу, як фізична особа знявся з реєстрації, але як фізична особа-підприємець відомостей до ЄДР по теперішній час не надав. Крім того, просив зняти арешт з його зарплатного рахунку в АТ "Райффайзен Банк Аваль".

У судовому засіданні 24.01.2017 р. стягувач проти скарги заперечував.

У судовому засіданні 24.01.2017 р. представник ДВС проти скарги заперечував.

Розглянувши скаргу боржника, вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Постановою Московського ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області від 04.10.2016р. було відкрито виконавче провадження №52589508.

Постановою Московського ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області від 12.10.2016р. було стягнуто з боржника виконавчий збір.

Постановами Московського ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області Трофімової Т.М. від 04.10.2016р. та від 04.11.2016р. було накладено арешт на кошти боржника.

Щодо зміни адреси боржника суд зазначає наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань від 24.01.2017 р. станом на 24.01.2017 р. місцем проживання боржника ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постанови ДВС надсилались на адресу боржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.2 ст.1 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг)- документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Згідно з чинним законодавством, місцезнаходження (місце проживання) юридичної особи чи фізичної особи-підприємця визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч.3 ст.18 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", для державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених цим Законом;

3) копія довідки про зміну реєстраційного номера облікової картки - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною реєстраційного номера облікової картки платника податків;

4) копія першої сторінки паспорта та сторінки з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною серії та номера паспорта, - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта.

Отже, зміна суб'єктом підприємницької діяльності місцезнаходження тягне за собою необхідність внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру.

Однак, боржник порушив вимоги чинного законодавства, належним чином не зареєстрував зміни щодо місцезнаходження ФОП, у зв'язку з чим, ДВС не був обізнаний про нову адресу.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає що супровідні листи з постановами ДВС, направлені на адресу боржника, вказану в ЄДР, є належними доказами виконання ДВС обов'язку щодо повідомлення боржника про вчинення певних виконавчих дій.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону України "Про виконавче провадження" (далі-Закону), виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно з ч.1 п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9, господарський суд при розгляді скарги на дії (бездіяльність) ДВС, або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону, Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.19, ч.1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

04.10.2016 року до ДВС надійшла заява ПАТ "Новий стиль" про відкриття виконавчого провадження в якій стягувач відповідно до вимог ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" клопотав одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на майно та кошти боржника.

Того ж дня відповідно до вимог ст.ст.17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копія якої направлена на адресу сторін виконавчого провадження до відома та виконання.

Постанова про відкриття виконавчого провадження на ім'я ОСОБА_1 була направлена рекомендованим листом з повідомленням за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1.

З метою забезпечення виконання рішення суду відповідно до вимог ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" 04.10.2016р. держаним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Пунктом 1 зазначеної постанови арешт накладено на кошти, що містяться на рахунку боржника НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, в межах суми звернення стягнення 23031,09 грн. Таким чином, арешт було застосовано лише в розмірах і обсягах, необхідних для виконання вимог виконавчого документу.

З метою встановлення майнового стану боржника державним виконавцем відповідно до вимог ст.ст.5, 11 ,90 Закону України "Про виконавче провадження" направлені запити до органів та установ, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію права власності та місця реєстрації боржника.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до вимог ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, що й було зроблено ДВС, постанови були направлені ФОП ОСОБА_1 за адресою, зазначеною в ЄДР, а саме, АДРЕСА_1

Відповідно до ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Крім того, вказаною статтею передбачено інші права та обов'язки державного виконавця. Відповідно до вимог ст.30 Закону України "Про виконавче провадження", якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Відповідно до вимог ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10% від суми стягнення за виконавчим документом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст.28 Закону передбачено випадки не стягнення виконавчого збору, так, виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають ) негайному виконанню, а також: у разі перерахування коштів стягувану у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону, та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Так, у зв'язку з невиконанням рішення боржником у добровільному порядку, згідно з ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Згідно відповіді ПФ України на запит про осіб - боржників, які працюють за трудовими договорами та цивільно - правовими договорами, про останнє місце роботи, повідомлено, що за результатами обробки запиту інформацію не знайдено.

Згідно відповіді ПФ У країни на запит про осіб - боржників, які отримують пенсії, повідомлено, що за результатами обробки запиту інформацію не знайдено.

Згідно відповіді ДПС України на запит про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб, повідомлено, що за результатами обробки запиту інформація стосовно боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковими агентами на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня.

Згідно відповіді ДПС України на запит про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та / або фізичними особами - підприємцями, повідомлено, що боржником має відкриті рахунки в банківських установах.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках відкритих в банківських установах.

Згідно відповіді АДП ГУДМСУ у Харківський області від 16.11.2016р. боржник знятий 18.07.2016р. з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1. Місце вибуття не зазначене.

На адресу ДВС 22.11.2016р. з відділення поштового зв'язку повернулась постанова про відкриття виконавчого провадження, направлена на адресу боржника, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

27.12.2016р. до державного виконавця звернувся боржник, ОСОБА_1 з клопотанням про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, зазначене клопотання було розглянуте на місці та задоволено. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження була отримана боржником 27.12.2016р., особисто, що підтверджується підписом останнього в журналі обліку особистого прийому громадян заступника начальника відділу Трофімової Т.М.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, та не внесення інформації боржником до ЄДР про зміну місцезнаходження ФОП, суд, визнав скаргу боржника на дії ДВС необґрунтованою, такою, що не підтверджується наданими суду доказами, та відмовляє в її задоволенні.

Розглянувши клопотання боржника про зняття арешту з зарплатного банківського рахунку суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Кодекс законів про працю у ч.5 ст.97 зазначає, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "про виконавче провадження", у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч.4 ст.59 Закону, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Клопотання боржника вмотивовано тим, що державним виконавцем неправомірно накладено арешт на його рахунок НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", оскільки цей рахунок використовується для виплати заробітної плати, а його арештом нехтуються права людини по виплаті заробітної платні.

Суд приймає до уваги те, що судова практика формується таким чином, що при накладенні арешту на майно боржника, повинні бути враховані інтереси та права третіх осіб, які в зв'язку з вчиненням дій державних виконавців не мають змоги реалізовувати гарантовані законом права.

Проте, скаржник на підтвердження факту неможливості здійснення виплати заробітної плати не надав жодних доказів, як то копії договорів про відкриття карткових рахунків на користь фізичних осіб для зарахування заробітної плати та банківські виписки з цих рахунків, тощо. Боржник не довів належними та допустимими доказами те, що кошти на рахунку НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" використовуються виключно для виплати заробітної плати і не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів та на стягнення боргу на підставі виконавчих документів.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання боржника про зняття арешту з банківського рахунку.

Керуючись ст.ст. 34, 43, 59, 86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю в задоволенні скарги боржника - ФОП ОСОБА_1 на дії Московського ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області.

Суддя Аріт К.В.

Справа №922/2372/16