Рішення № 64290464, 24.01.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Справа № 915/1309/16

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

Головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, дов. від 12.12.2016 р.,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СНАБСЕРВІС-КОМПАНІ,

54017, вул. Радянська, 12-Б, м. Миколаїв,

до дочірнього підприємства Миколаївський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України,

54029, вул. Галини Петрової, 2-А, м. Миколаїв,

про стягнення грошових коштів у сумі 668793 грн. 21 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) СНАБСЕРВІС-КОМПАНІ предявлено позов, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, зареєстрованих у Господарському суді Миколаївської області 17.01.2017 р. за № 669/17 та 24.01.2017 р. за № 1025/17 відповідно, до дочірнього підприємства Миколаївський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (далі ДП Миколаївський облавтодор) про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 710639 грн. 54 коп., із яких: 587702 грн. 39 коп. основний борг; 73357 грн. 36 коп. пеня; 7439 грн. 3 % річних; 42140 грн. 79 коп. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, посилаючись на неналежне виконання ДП Миколаївський облавтодор грошових зобовязань за укладеним між ними договором від 25.04.2016 р. № 25/04/2016, а саме, зобовязань щодо своєчасної і в повному обсязі оплати поставленого товару, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на котру, на підставі п. 5.3 договору, нараховано пеню та здійснено нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

ТОВ СНАБСЕРВІС-КОМПАНІ також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою від 29.11.2016 р. порушено провадження в даній справі.

У відзиві від 14.12.2017 р. відповідач позовні вимоги не визнав, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними, посилаючись на висновки аудиторського звіту від 08.07.2016 р. № 11-17/16-10 внутрішнього аудиту ДП Миколаївський облавтодор, згідно котрих ТОВ СНАБСЕРВІС-КОМПАНІ за договором від 25.04.2016 р. № 25/04/2016 поставлено відповідачу товари за значно завищеними цінами.

Від ДП Миколаївський облавтодор, повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис представника відповідача на бланку повідомлення від 18.01.2017 р. про оголошення перерви в судовому засіданні, представник у судове засідання не зявився, проте в судовому засіданні, в котрому представник відповідача був присутнім, позов не визнав з обставин, наведених у відзиві на позов.

Вислухавши представника позивача, яка позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позові, з урахуванням заяв від 17.01.2017 р. та 24.01.2017 р. про уточнення позовних вимог та заперечень від 17.01.2017 р. на відзив, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами у справі укладено договір від 25.04.2016 р. № 25/04/2016, згідно умов якого ТОВ СНАБСЕРВІС-КОМПАНІ (постачальник) зобовязалося постачати ДП Миколаївський облавтодор (покупцю) бітум, мазут, паливно-мастильні матеріали та інші матеріали і товари (далі - товар) узгодженими партіями, в кількості та асортименті, визначеними у заявках покупця, а ДП Миколаївський облавтодор приймати товар та оплачувати його вартість шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок постачальника (п.п. 1.1, 4.4 договору).

Постачальник зобовязався надати на товар, що постачається, покупцеві такі документи: рахунок фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну (за потреби), залізничну накладну (за потреби) (п. 5.2 договору).

Загальна вартість договору (з урахуванням вартості автоперевезення та перевезення залізницею) складає 10100000 грн. з ПДВ. Ціна за одиницю товару встановлюється у національній валюті України та є динамічною. Вартість товару визначається постачальником за погодженням з покупцем за пять робочих днів до постачання цього товару (п.п. 4.1 4.2 договору).

Покупець здійснює оплату товару на підставі виставленого рахунку з відстроченням платежів протягом 45-ти календарних днів після отримання товару та виконання п. 5.2 договору. При затримці виконання п. 5.2 договору, відлік строку оплати за товар розпочинається з дати отримання відповідних документів (п. 4.3 договору).

Датою поставки товару вважається дата отримання цього товару покупцем та одночасного надання постачальником покупцю документів, зазначених у п. 5.2 договору (п. 3.5 договору).

Сторонами погоджено, що договір набирає чинності та вступає в силу з дати його укладання і підписання сторонами та діє до повного виконання всіх зобовязань, що випливають з цього договору (п. 8.4 договору).

На виконання умов договору у червні-липні 2016 року ТОВ СНАБСЕРВІС-КОМПАНІ, за заявками ДП Миколаївський облавтодор, поставлено останньому товари загальною вартістю 709440 грн. 10 коп.:

1) згідно заявки від 30.05.2016 р. № 03 (ас. 34)

- бітум марки БНД 70/100 в кількості 24,570 т на суму 235872 грн. та залишок важкий від переробки газового конденсату в кількості 24,000 т на суму 235200 грн. 10 коп., отримання яких відповідачем підтверджується відповідними видатковими накладними від 24.06.2016 р. № РН-0000034 на суму 235872 грн. та від 29.06.2016 р. № РН-0000035 на суму 325200 грн. 10 коп. (а.с. 36, 39), підписаними представником покупця ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 01.06.2016 р. № 064 (ас. 35), а також товарно-транспортними накладними від 24.06.2016 р. серії 01 АААА № 458532 та 29.06.2016 р. серії 01 АААА № 458533 (а.с. 37, 40);

2) згідно заявки від 29.06.2016 р. № 03 (ас. 42)

- бітум БНД 70/100 в кількості 24,830 т на суму 238368 грн., отримання якого відповідачем підтверджується видатковою накладною від 01.07.2016 р. № РН-0000036 на суму 238368 грн. (а.с. 45), підписаною представником покупця ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 01.07.2016 р. № 81 (ас. 43), та товарно-транспортною накладною від 01.07.2016 р. серії 01 АААА № 458534 (ас. 46).

На оплату поставленого товару ТОВ СНАБСЕРВІС-КОМПАНІ виставлено ДП Миколаївський облавтодор рахунки-фактури: від 24.06.2016 р. № СФ-0000025 на суму 235872 грн.; від 29.06.2016 р. № СФ- 0000026 на суму 235200 грн. 10 коп.; від 01.07.2016 р. № СФ-0000027 на суму 238368 грн. (а.с. 38, 41, 44).

Із поданих позивачем звітів про дебетові та кредитні операції по рахунку позивача за період 01.04 31.10.2016 р. (а.с. 54-68) та акту звірки взаєморозрахунків сторін за період 25.04 31.10.2016 р., котрий містить підписи уповноважених осіб та відбитки печаток сторін (ас. 53), випливає, що відповідачем оплачено вартість поставленого товару частково, що останній платіж за поставлений товар здійснено 16.07.2016 р., і станом на 31.10.2016 р. основний борг ДП Миколаївський облавтодор становить 587702 грн. 39 коп.

За твердженнями позивача, відповідачем не спростованими, зазначену суму основного боргу не погашено й дотепер.

ТОВ СНАБСЕРВІС-КОМПАНІ звернулося до відповідача з вимогою від 15.08.2016 р. № 08/15-16 про погашення існуючої заборгованості (а.с. 47), отримання котрої ДП Миколаївський облавтодор у той же день підтверджується відповідною відміткою на корінці вимоги, проте відповідачем зазначену вимогу залишено без реагування та виконання.

Господарським законодавством визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України). Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 ГК України).

Положеннями ст.ст.525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони.

Суд відхиляє доводи ДП Миколаївський облавтодор щодо не оплати в сумі основного боргу вартості поставленого за укладеним з позивачем договором товару через виявлення звітом внутрішнього аудиту ДП Миколаївський облавтодор від 08.07.2016 р. № 11-17/16-10 значного завищення позивачем цін на поставлений товар, виходячи з такого.

Чинним законодавством передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 1 ст. 202, ч.ч. 1, 3-5 ст. 203 ЦК України). Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.ч. 1-3 ст. 180 ГК України).

Укладений сторонами у справі правочин (договір) відповідає зазначеним вище вимогам, його дійсність сторонами не оспорюється. Поставлені за договором товари відповідачем прийнято без зауважень та у відповідності до умов договору, при цьому погоджено зазначені у видаткових накладних від 24.06.2016 р. № РН-0000034, 29.06.2016 р. № РН-0000035 та 01.07.2016 р. № РН-0000036 ціни на товар. Крім того, вартість поставленого товару не перевищує загальну вартість договору, визначену в п. 4.1 договору. Отже, поставки товару відбулися у відповідності до умов укладеного сторонами у справі договору та чинного законодавства.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що ТОВ СНАБСЕРВІС-КОМПАНІ доведено наявність заборгованості ДП Миколаївський облавтодор за товар, поставлений за укладеним між ними договором, у сумі 587702 грн. 39 коп. основний борг, і позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню.

Суд також визнає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з ДП Миколаївський облавтодор нарахувань на суму основного боргу: 3 % річних та індексу інфляції. Такі нарахування узгоджуються з положеннями чинного законодавства, якими передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Суд погоджується з поданими позивачем розрахунками: 1) 3 % річних, нарахованих за період прострочення сплати основного боргу з 16.08.2016 р. по 17.01.2017 р. у сумі 7439 грн.; 2) суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням установлених індексів інфляції у серпні грудні 2016 року, у розмірі 42140 грн. 79 коп.

Зазначені суми нарахувань на суму основного боргу також підлягають стягненню з відповідача.

Є обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати поставленого товару.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно умов договору, за прострочення терміну оплати поставленого товару, вказаного у п. 4.3 на поставку для кожної партії товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої у період прострочення платежу, від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення (п. 5.3 договору).

Викладена умова договору не суперечить приписам чинного законодавства, яким закріплено свободу договору (ст.ст. 6, 627 ЦК України, ч. 4 ст. 179 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань установлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань (зі змінами та доповненнями) передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. ст. 1, 3 Закону).

У відповідно до ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконаним.

Суд погоджується з поданими ТОВ СНАБСЕРВІС-КОМПАНІ розрахунками пені за прострочення ДП Миколаївський облавтодор оплати поставленого товару, нарахованої на суми прострочень: по поставці від 24.06.2016 р. за період 09.08.2016 р.-17.01.2017 р. у сумі 14715 грн. 47 коп.; по поставці від 29.06.2016 р. за період 14.08.2016 р.-17.01.2017 р. у сумі 29325 грн. 89 коп.; по поставці від 01.07.2016 р. за період 16.08.2016 р.-17.01.2017 р. у сумі 29316 грн., а всього в сумі 73357 грн. 36 коп.

Зазначену загальну суму нарахованої пені належить стягнути з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ СНАБСЕРВІС-КОМПАНІ підлягають задоволенню повністю.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при задоволенні позову на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Визначаючи розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню відповідачем, суд виходить з такого.

ТОВ СНАБСЕРВІС-КОМПАНІ оплачено судовий збір за звернення до суду із позовною заявою в даній справі згідно платіжних доручень від 28.11.2016 р. № 138 на суму 10031 грн. 90 коп., від 17.01.2017 р. № 169 на суму 611 грн. 53 коп. та квитанції від 23.01.2017 р. № 0.0.693212245.2 на суму 16 грн. 20 коп., а всього в сумі 10659 грн. 63 коп.

Суд визнав обґрунтованими позовні вимоги ТОВ СНАБСЕРВІС-КОМПАНІ в загальній сумі 710639 грн. 54 коп., із яких: 587702 грн. 39 коп. основний борг; 73357 грн. 36 коп. пеня; 7439 грн. 3 % річних; 42140 грн. 79 коп. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції.

Указана ціна позову, виходячи із положень Закону України Про судовий збір, у відповідності до яких за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), підлягає оплаті судовим збором у сумі 10659 грн. 59 коп. (710639 грн. 54 коп. *1,5 %), і тому цю суму належить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні 24.01.2017 р., згідно зі ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю СНАБСЕРВІС-КОМПАНІ задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства Миколаївський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, 54029, вул. Галини Петрової, 2-А, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 31159920, на користь товариства з обмеженою відповідальністю СНАБСЕРВІС-КОМПАНІ, 54017, вул. Радянська, 12-Б, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 39754407, грошові кошти в загальній сумі 710639 (сімсот десять тисяч шістсот тридцять девять) грн. 54 коп., із яких: 587702 (пятсот вісімдесят сім тисяч сімсот дві) грн. 39 коп. основний борг; 73357 (сімдесят три тисячі триста пятдесят сім) грн. 36 коп. пеня; 7439 (сім тисяч чотириста тридцять девять) грн. 3 % річних; 42140 (сорок дві тисячі сто сорок) грн. 79 коп. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 10659 (десять тисяч шістсот пятдесят девять) грн. 59 коп.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 26 січня 2017 року.

Суддя Ю.М. Коваль.