Ухвала суду № 64290453, 25.01.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

25 січня 2017 року Справа № 915/721/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2 дов. № 1 від 03.01.2017

представника відповідача: ОСОБА_3 дов. № 04/1312 від 3012.2016

представника ІІІ особи: не зявився

представника ДВС: ОСОБА_4 дов. № 254 від 16.01.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» про визнання незаконними дій заступника начальника Інгульського ВДВС м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2016 ВП №51732665 при примусовому виконанні наказу; визнання постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2016 ВП №51732665 недійсною, винесену при примусовому виконанні наказу, виданого Господарським судом Миколаївської області 24.06.2016 у справі №915/721/15

за позовом: Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго»

(54034, м.Миколаїв, вул.Миколаївська, 5а),

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (54003, м.Миколаїв, вул. Погранична, 159),

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство НАК Нафтогаз України (01001, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, 6),

про: здійснення перерахунку обсягу спожитого у період з 01.02.2015 по 28.02.2015 газу та зняття зайво нарахований обсяг газу у розмірі 776688 куб.м, -

орган, дії (бездіяльність), якого оскаржується: Інгульський відділ державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61), -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» звернулось до господарського суду Миколаївської області зі скаргою № 1457 від 28.12.2016, в якій просить визнати:

- дії заступника начальника Інгульського відділу ДВС м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2016 ВП № 51732665 при примусовому виконанні наказу, виданого господарським судом Миколаївської області 24.06.2016 у справі № 915/721/15 незаконними;

- постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2016 ВП № 51732665, винесену при примусовому виконанні наказу господарського суду Миколаївської області від 24.06.2016 у справі № 915/721/15 недійсною.

25.01.2017 до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області від скаржника ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» надійшла заява № 1487 від 24.01.2017, якою він уточнив заявлені у скарзі вимоги з урахуванням положень ч. 1 ст.121-2 ГПК України та просив визнати:

- дії Інгульського відділу ДВС м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2016 ВП № 51732665 незаконними;

- постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2016 ВП № 51732665 недійсною.

Враховуючи, що боржник скористався своїм правом, передбаченим ст.22 ГПК України, скарга розглядається з урахуванням заяви № 1487 від 24.01.2017.

В обґрунтування своїх вимог боржник вказує на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2016 ВП №51732665 є незаконною, необґрунтованою та винесена органом ДВС з порушенням вимог чинного законодавства. Органом ДВС порушено вимоги ст.ст.26, 41 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки, ним було відкрито виконавче провадження за наказом господарського суду Миколаївської області від 24.06.2016, в той час як стягувачем було подано заяву про відновлення виконавчого провадження та виконання наказу.

Крім того, боржник зазначає, що органом ДВС, разом з постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2016, було направлено йому для підписання технічний акт про зняття зайво нарахованих обсягів природного газу від 13.07.2016 та тристоронні акти коригування обсягів постачання природного газу в розмірі 704922 тис.куб.м по договору № 2287/15-БО-22 від 22.12.2014 та в розмірі 71766 тис.куб.м по договору №2288/15-КП-22 від 22.12.2014. Проте, законодавством та судовим рішенням від 31.03.2016, на підставі якого виданий наказ, не передбачено підписання зазначених актів.

Позивач (стягувач) ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» подав до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області заперечення №256/юр від 25.01.2017, якими скаргу заперечив, посилаючись на те, що державним виконавцем вжито дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та ухвал господарського суду Миколаївської області від 15.11.2016 та 01.12.2016, а боржник, оскаржуючи зазначені дії, ухиляється від належного виконання рішення господарського суду, яке відповідно до ч.5 ст.124 та ч.3 ст.129 Конституції України є обовязковим до виконання на всій території України, а обовязковість рішень суду визнано однією із основних засад судочинства.

Також, стягувачем зазначено, що посилання боржника на ч 1. ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» не можна брати до уваги, оскільки, постанови про закінчення виконавчого провадження та про повернення виконавчого документа стягувачу за вказаним виконавчим провадженням не виносилися та відповідно не скасовувалися.

Інгульський відділ державної виконавчої служби м.Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області проти скарги заперечив, просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що ним 16.12.2016 на підставі ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження; виконавче провадження ВП №51732665 відкрито за заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2016, а не за заявою про відновлення виконавчого провадження від 12.12.2016, про що чітко вказано в самій постанові про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, орган ДВС вказав, що п.4 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження боржника зобовязано виконати рішення протягом 10 робочих днів; в постанові та в супровідному листі до цієї постанови від боржника не вимагалось підписувати надані стягувачем технічний акт про зняття зайво нарахованих обсягів природного газу від 13.07.2016 та тристоронні акти коригування обсягів постачання природного газу. Жодного іншого документального підтвердження про виконання рішення суду боржником органу ДВС надано не було.

Представник ІІІ особи Публічного акціонерного товариства «НАК «Нафтогаз України» у судове засідання не зявився, 23.01.2017 направив до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області клопотання про розгляд скарги без його участі, посилаючись на те, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не є стороною по виконавчому провадженню ВП №51732665.

Під час розгляду скарги представники стягувача, боржника та органу ДВС підтримали доводи викладені у скарзі та запереченнях на скаргу.

Заслухавши представників сторін та органу ДВС, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

31.03.2016 Господарським судом Миколаївської області по справі № 915/721/15 позов задоволено в повному обсязі, вирішено спонукати ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» здійснити перерахунок обсягу спожитого обласним комунальним підприємством «Миколаївоблтеплоенерго» у період з 01.02.2015 по 28.02.2015 газу та зняти зайво нарахований обсяг газу у розмірі 776688 куб.м.; стягнуто з відповідача на користь позивача 1218,00 грн. судових витрат.

Постановами Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 та Вищого господарського суду України від 19.10.2016 вищезазначене рішення від 31.03.2016 залишено без змін.

24.06.2016 Господарським судом Миколаївської області були видані відповідні накази, які підлягали обовязковому виконанню.

Згідно з ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Матеріали справи свідчать, що 20.07.2016 ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» звернулось до Інгульського відділу державної виконавчої служби м.Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області із заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с.65 т.3).

25.07.2016 орган ДВС виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), обґрунтувавши її тим, що спосіб виконання рішення, такий як спонукання боржника вчинити певні дії, не передбачений ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.64 т.3).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.11.2016 дії органу ДВС при винесенні вищезазначеної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження визнано незаконними, постанову недійсною.

01.12.2016 господарським судом винесено ухвалу, якою розяснено п.2 резолютивної частини рішення суду від 31.03.2016 та зазначив, що рішення суду від 31.03.2016 фактично зобовязано ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» здійснити перерахунок обсягу спожитого ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» у період з 01.02.2015 по 28.02.2015 газу та зняти зайво нарахований обсяг газу у розмірі 776688 куб.м.

16.12.2016 до Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» надійшла заява №3615/юр (а.с.135-136 т.3), відповідно до якої заявник просив відновити виконавче провадження та виконати наказ господарського суду Миколаївської області від 24.06.2016, оригінал якого був доданий до заяви.

Згідно ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон №1404-VIII, в редакції з 30.11.2016 по 05.01.2017) у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобовязані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження предявити його до виконання.

Слід зазначити, що господарський суд ухвалою від 15.11.2016 визнав недійсною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 25.07.2016, а не про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, як це зазначено в ст.41 Закону №1404-VIII.

Згідно п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» №6 від 23.03.2012 ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обовязок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Враховуючи вищевказане та те, що разом із заявою №3615/юр до органу ДВС надійшов оригінал наказу господарського суду Миколаївської області від 24.06.2016, Інгульський відділ державної виконавчої служби м.Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2016 ВП №51732665 (а.с.139-140 т.3).

Згідно ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 1, ч.2 ст.4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців. Державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

Відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно до ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання, а ст. 8 передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як зазначалось вище, органом ДВС 16.12.2016 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначено, що наказ господарського суду вступив в законну силу (набрав чинності) 07.06.2016, а заява про примусове виконання подана 20.07.2016 (а.с.139 т.3).

Таким чином, виконавче провадження ВП № 51732665 відкрито саме за заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2016, а не за заявою про відновлення виконавчого провадження від 12.12.2016, про що зазначено в самій постанові про відкриття виконавчого провадження.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозвязку, виходячи із основних загально-правових засад справедливості, законності, рівності субєктів, притаманних господарському праву, суд вважає, що органом ДВС оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2016 ВП №51732665 винесена у повній відповідності до норм діючого, на момент її винесення, Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо направлення боржнику для підписання технічного акту про зняття зайво нарахованих обсягів природного газу від 13.07.2016 та тристоронніх актів коригування обсягів постачання природного газу в розмірі 704 922 тис.куб.м. по договору № 2287/15-БО-22 від 22.12.2014 та в розмірі 71 766 тис.куб.м. по договору № 2288/15-КП-22 від 22.12.2014 слід зазначити наступне.

Постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2016 та вищевказані акти були надіслані сторонам супровідним листом № 51958 від 16.12.2016 (а.с.137-138 т.3).

Проте, ні постанова про відкриття виконавчого провадження, ні супровідний лист не містять обовязку стягувача, боржника або третьої особи щодо підписання зазначених актів.

Таким чином, посилання скаржника на зазначені вище обставини не є підставою для задоволення скарги на дії органу ДВС.

Згідно ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Пунктом 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, за результатами досліджених судом норм законодавства та матеріалів справи суд дійшов висновку, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2016 ВП №51732665, тому суд не вбачає підстав для визнання його дій незаконними та скасування постанови.

Таким чином, в задоволенні скарги ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» № 1457 від 28.12.2016 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст.91, 93 ГПК України.

Суддя М.В. Мавродієва