Ухвала суду № 64290050, 25.01.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25.01.2017

Справа № 910/30532/15

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІЗОФОРМ”

На дії та бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

У справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІЗОФОРМ”

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛІТ”

Про стягнення 34972,83 грн.

Суддя: Ковтун С. А.

Представники учасників процесу:

не викликались

Обставини справи:

20.01.2016 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛІТ” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІЗОФОРМ” 20079,89 грн. заборгованості, 13822,09 грн. інфляційних втрат, 1070,85 грн. трьох відсотків річних та 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

15.02.2016 суд видав відповідний наказ.

18.01.2017 (дата штемпеля відділу поштового зв’язку) товариство з обмеженою відповідальністю “ЛІЗОФОРМ” звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії та бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якій просить: визнати бездіяльність за період з 22.04.2016 по 14.12.2016 органу виконання рішень незаконною та протиправною; скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 01.11.2016 ВП № 50938840; зобов’язати орган виконання рішень приступити до примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 у справі № 910/30532/15.

Скаржник у скарзі виклав клопотання про поновлення строку для подачі скарги, яке мотивоване тим, що про оскаржувану постанову отримав 14.12.2016.

Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена, що передбачено ч. 1 ст. 121-2 ГПК України.

Відповідно до п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлений у частині першій статті 121 2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121 2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Крім того, постанову органу виконання рішень від 01.11.2016 скаржник отримав 14.12.2016, проте подав скаргу до суду тільки 18.01.2017, тобто більше, ніж через місяць. Причин пропуску даного строку суду не наведено.

З огляду на це, несвоєчасне отримання стягувачем оскаржуваної постанови у письмовому вигляді від органу виконання рішень не є поважною причиною пропуску строку на подання скарги.

Виходячи з викладеного суд відмовляє у відновленні строку на подання скарги, що є підставою для залишення скарги без розгляду.

Ні підставі викладеного, керуючись ст.ст. 53, 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в відновленні строку на подання скарги.

Залишити скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІЗОФОРМ” без розгляду.

Суддя С. А. Ковтун