Рішення № 64289586, 18.01.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.2017 Справа № 904/11568/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Технічної підтримки "МЕМ", м.Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 26.12.2016 року, представник;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Технічної підтримки "МЕМ", м.Дніпро звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро про стягнення заборгованості в розмірі 14935 грн., 3 % річних в розмірі 1033,28 грн., інфляційні в розмірі 11240,09 грн. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі- продажу №15/77 від 17.02.2014 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

16.01.2017 року до господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. обґрунтоване перебуванням представника у відрядженні.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи п. 3.9.1. постанови Пленуму №18, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи, оскільки останній не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17.01.2017року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Технічної підтримки "МЕМ" (далі- позивач) та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш", м. Дніпро укладено договір купівлі- продажу №15/77 (далі-договір).

Відповідно до п. 1.11 договору, продавець зобов'язується поставити продукцію, а покупець прийняти та оплатити продукцію відповідно до запропонованих специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.1. передбачено, що покупець здійснює оплату по факту поставки протягом 15 календарних дні з моменту поставки продукції на склад покупця, якщо інший строк не оплати не вказаний в специфікації.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідач товар на загальну суму 25 935 грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи (а.с.17,22).

За умовами п. 3 специфікації №01 від 17.02.2014року, строк оплати визначено протягом 15 календарних дні після поставки продукції. Даний пункт кореспондується з п. 3.1 договору.

Для здійснення оплати позивачем відповідачу виставлено рахунки, які містяться в матеріалах справи (а.с.21,26).

Відповідач частково розрахувався з позивачем, непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 14 935 грн.

Доказів погашення заборгованості сторонами не надано.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 14935 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підстав ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1033,28 грн. за загальний період з 07.07.2014 року по 01.11.2016 року та інфляційні в розмірі 11240,09 грн. за загальний період з липня 2014 року по жовтень 2016року, які підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, 121, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (49600, м. Дніпро, Сухий Острів, 3, ЄДПРОУ 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Технічної підтримки «МЕМ» (49000, м. Дніпропетровськ, вул.Малишева, буд. 11, ЄДРПОУ 33517193) заборгованість в розмірі 14935 грн., 3 % річних в розмірі 1033,28 грн., інфляційні в розмірі 11240,09 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.01.2017 року.

Суддя ОСОБА_2