Ухвала суду № 64289584, 25.01.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"25" січня 2017 р. № 903/1001/16

Суддя господарського суду Волинської області Бондарєв С.В., розглянувши матеріали по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії

до Житлово-комунального підприємства №2

про стягнення 36 997,24 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1-дов. №13/18-184 від 03.06.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2-дов. від 18.01.2017р. б/н

Суть спору: Позивач- Публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії -звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Житлово-комунального підприємства №2 - про стягнення 36 997,24 грн., в т.ч. 17 616,31грн.-пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті спожитої електроенергії за період з 06.11.2014р. по 30.11.2016р. згідно п. 4.2.1. договору про постачання електричної енергії №529-1142000 від 19.03.2005р., 1 210,41грн.-3% річних за період з 06.11.2014р. по 30.11.2016р. та 18 170,52грн.-суми індексу інфляції за період з листопада 2014р. по жовтень 2016р. (включно).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на несвоєчасне виконання відповідачем, взятих на себе зобов'язань по оплаті наданої йому електроенергії у встановлені договором про постачання електричної енергії №529-1142000 від 19.03.2005р. строки.

Ухвалою суду від 23.12.2016р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 25.01.2017р. на 11:00год.

20.01.2017р. через відділ документального забезпечення та контролю суду від представника позивача надійшов супровідний лист №02-12/111 від 18.01.2017р. (вх.№01-54/796/17 від 20.01.2017р.), яким він до матеріалів справи долучив копії статуту Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" (нова редакція), який затверджений загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" від 12.04.2016р. протоколом №21, положення про Луцьку міську структурну одиницю (філію) Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго", яка затверджена рішенням дирекції Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" від 24.03.2015р. (протоколом №24.03/2015) та платіжних доручень за період з 22.07.2015р. по 27.12.2016р.

24.01.2017р. через відділ документального забезпечення та контролю суду від сторін надійшла до суду заява б/н від 23.01.2017р. (вх.№01-73/5/17 від 24.01.2017р.) про затвердження мирової угоди від 23.01.2017р., підписана зі сторони позивача-Директором Луцької міської філії ПАТ "Волиньобленерго" ОСОБА_3, зі сторони відповідача-Директором ЖКП №2 ОСОБА_4, в якій вони просили суд, у зв'язку із добровільним врегулюванням спору у даній справі та укладенням між сторонами мирової угоди, затвердити умови мирової угоди та припинити провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарсько-процесуального кодексу України.

Сторони просили суд затвердити мирову угоду наступного змісту:

"Ми, Публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі директора Луцької міської філії ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності № 13/18-280 від 03.01.2017р. (далі - "позивач"), з однієї сторони, та Житлово-комунальне підприємство №2, в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі статуту (надалі іменується - "відповідач"), з другої сторони, що є сторонами у справі №903/1001/16 господарського суду Волинської області за позовом ПАТ "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії до ЖКП №2 про стягнення 36 997,24 грн., домовились про укладення мирової угоди на зазначених нижче умовах:

1. Відповідач визнає позов в частині стягнення пені в сумі 17 616,31 грн. та інфляційних в сумі 3 292,06 грн., а всього на суму 20 908,37 грн. (двадцять тисяч дев'ятсот вісім гривень 37 коп.).

2. Відповідач зобов'язується сплатити позивачу грошові кошти в сумі 20 908,37 грн., а також додатково відшкодувати витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 378,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунки позивача протягом 30 календарних днів з моменту затвердження цієї мирової угоди судом.

3. Оплату вказаних вище сум відповідач має здійснити на поточний рахунок № 260033011457 у філії - Волинському обласному управлінні AT "Ощадбанк", МФО 303398, код отримувача - 00131512, окремими платіжними документами із обов'язковим вказанням призначення платежу "відшкодування витрат по сплаті судового збору /сплата пені/ сплата інфляційних згідно мирової угоди від 23.01.2017р.".

4. Позивач відмовляється від позову в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 14 878,46грн., а також в частині стягнення процентів річних в сумі 1 210,41 грн., а всього на суму 16 088,87грн.

5. Позивач заявляє, що з моменту підписання цієї ОСОБА_6 угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до відповідача з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї ОСОБА_6 угоди.

6. Позивач і відповідач заявляють, що укладення та виконання цієї ОСОБА_6 угоди не порушує права будь-яких третіх осіб, в тому числі держави чи територіальної громади м. Луцька.

7. ОСОБА_6 угода укладена в трьох примірниках українською мовою, кожен з яких має однакову юридичну силу, - по одному для кожної з сторін, третій - для приєднання до матеріалів справи №903/1001/16 господарського суду Волинської області"

В судовому засіданні 25.01.2017р. представники сторін, подану ними заяву про затвердження мирової угоди підтримали та просили суд затвердити дану мирову угоду та припинити провадження у справі.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією, та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) (п. 1-1 ПКЕЕ).

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення) (п. 1-1 ПКЕЕ).

Частиною 2 ст. 275 ГК України та пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що споживання електричної енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 19 березня 2005 року між Луцькою філією Відкритого (на даний час Публічного) акціонерного товариства "Волиньобленерго" (постачальник електричної енергії) та Житлово-комунальним підприємством № 2 (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії за №529-1142000 з додатками до нього.

Згідно пункту 1 зазначеного договору постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 2.2.2., п. 2.2.3. договору №529-1142000 від 19.03.2005р. споживач зобов'язується дотримуватись режиму споживання електричної енергії, оплачувати використану електричну енергію за умовами додатків №2 "Порядок розрахунків" та №3 "Порядок зняття показів засобів електричної енергії".

Згідно п.8.1 договору оплата електроенергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника електроенергії в терміни, визначені додатком №2 "Порядок розрахунків".

Відповідно до додатку №2 "Порядок розрахунків" до договору №529-11142000 від 19.03.2005р., розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата списання коштів з рахунка споживача або дата внесення споживачем готівки в касу банка. У випадку зазначення платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дати валютування, за дату оплати приймається дата валютування. Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 з порушенням термінів, визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Обмеження споживача у постачанні електроенергії не звільняє його від сплати пені за кожен день прострочення терміну плати.

Згідно п. 10.5. даного договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути рзірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Даний договір з додатками підписано сторонами.

Згідно ст. 17 ЗУ "Про електроенергетику" розрахунок за договорами електропостачання здійснюється на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 230, 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, відповідачу у відповідності до п. 4.2.1. договору №529-1142000 від 19.03.2005р., ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті спожитої електричної енергії було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків склала 17 616,31грн.

Судом встановлено, що зазначену суму пені позивачем було нараховано за період прострочення платежів з 06.11.2014р. по 30.11.2016р. (включно).

Судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення суми пені в розмірі 17 616,31грн. за період з 06.11.2014р. по 30.11.2016р. (включно) підставні та відповідають фактичним обставинам справи.

Судом було також взято до уваги, що в даному випадку сторони у п. 4.2.1. договору №529-1142000 від 19.03.2005р. встановили, що у разі порушення строків оплати електричної енергії відповідач сплачує позивачу відповідну пеню. Договір від 19.03.2005р. недійсним чи зміненим, зокрема, в частині пункту 4.2.1., не визнавався.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Згідно з долученими до справи розрахунками, позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 18 170,52грн. збитків, завданих інфляційними процесами (за період з листопада 2014р. по жовтень 2016р. (включно)), а також 1 210,41грн. трьох процентів річних (за період з 06.11.2014р. по 30.11.2016р. (включно).

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційних та процентів річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи та є арифметично вірними.

Разом з тим, сторони подали суду на затвердження мирову угоду від 23.01.2017р.

Судом, в порядку ст.78 ГПК України, перевірено повноваження осіб, що підписали мирову угоду від 23.01.2017р. Мирова угода підписана зі сторони позивача Директором Луцької міської філії ПАТ "Волиньобленерго"-ОСОБА_3, в межах повноважень, визначених довіреністю № 13/18-280 від 03.01.2017р., зі сторони відповідача-Директором ЖКП №2-Рижуком ОСОБА_7.

Згідно пункту 7 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

При цьому, судом було також враховано вказівки Пленуму Вищого господарського суду України, викладені з цього приводу у його постанові №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із наступними змінами) пунктом 3.19 котрої визначено, що одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обовязків сторін щодо предмета позову. Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді. Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Суддя має розяснити сторонам процесуальні наслідки припинення провадження зі справи, зазначивши про це в ухвалі. В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі, а також вирішуються питання, повязані з судовими витратами у справі. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета.

Як визначено ч.2 ст.80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Враховуючи, що мирова угода підписана повноважними особами, не суперечить законодавству, судом не встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб, сторонам розяснено процесуальні наслідки припинення провадження зі справи, тому господарський суд, вважає за можливе її затвердити та керуючись ст.ст. 22, 78, п. 7 ч. 1 ст.80, ст.ст. 86, 89 ГПК України, -

ухвалив:

1. Затвердити мирову угоду від 23.01.2017р., укладену між Публічним акціонерним товариством "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії (м. Луцьк, вул. Залізнична, 1, код 00131512) та Житлово-комунальним підприємством №2 (м. Луцьк, бульвар Дружби Народів, 13А, код 30473447) про наступне:

"Ми, Публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі директора Луцької міської філії ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності № 13/18-280 від 03.01.2017р. (далі - "позивач"), з однієї сторони, та Житлово-комунальне підприємство №2, в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі статуту (надалі іменується - "відповідач"), з другої сторони, що є сторонами у справі №903/1001/16 господарського суду Волинської області за позовом ПАТ "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії до ЖКП №2 про стягнення 36 997,24 грн., домовились про укладення мирової угоди на зазначених нижче умовах:

1. Відповідач визнає позов в частині стягнення пені в сумі 17 616,31 грн. та інфляційних в сумі 3 292,06 грн., а всього на суму 20 908,37 грн. (двадцять тисяч дев'ятсот вісім гривень 37 коп.).

2. Відповідач зобов'язується сплатити позивачу грошові кошти в сумі 20 908,37 грн., а також додатково відшкодувати витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 378,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунки позивача протягом 30 календарних днів з моменту затвердження цієї мирової угоди судом.

3. Оплату вказаних вище сум відповідач має здійснити на поточний рахунок № 260033011457 у філії - Волинському обласному управлінні AT "Ощадбанк", МФО 303398, код отримувача - 00131512, окремими платіжними документами із обов'язковим вказанням призначення платежу "відшкодування витрат по сплаті судового збору /сплата пені/ сплата інфляційних згідно мирової угоди від 23.01.2017р.".

4. Позивач відмовляється від позову в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 14 878,46грн., а також в частині стягнення процентів річних в сумі 1 210,41 грн., а всього на суму 16 088,87грн.

5. Позивач заявляє, що з моменту підписання цієї ОСОБА_6 угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до відповідача з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї ОСОБА_6 угоди.

6. Позивач і відповідач заявляють, що укладення та виконання цієї ОСОБА_6 угоди не порушує права будь-яких третіх осіб, в тому числі держави чи територіальної громади м. Луцька.

7. ОСОБА_6 угода укладена в трьох примірниках українською мовою, кожен з яких має однакову юридичну силу, - по одному для кожної з сторін, третій - для приєднання до матеріалів справи №903/1001/16 господарського суду Волинської області".

2. Провадження у справі припинити.

3. Ухвала господарського суду набирає законної сили з дня її винесення судом, тобто з 25 січня 2017 року та дійсна для предявлення до примусового виконання органами Державної виконавчої служби України до 26 січня 2020 року.

Стягувачем за даною ухвалою є Публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії (м. Луцьк, вул. Залізнична, 1, код 00131512).

Боржником за даною ухвалою є Житлово-комунальне підприємство №2 (м. Луцьк, бульвар Дружби Народів, 13А, код 30473447).

Суддя С. В. Бондарєв