Постанова № 64288633, 26.01.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7143/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одеса справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області), за результатом розгляду якого, позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0011351304 від 19.09.2016 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0011361304 від 19.09.2016 року.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2016 року №Ф-0015911304 за рішенням ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо ФОП ОСОБА_1 на суму 96350,14 грн.

Скасувати рішення №0015921304 від 18.11.2016 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску щодо ФОП ОСОБА_1 на суму 9635,01 грн.

Скасувати рішення №0015931304 від 18.11.2016 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченою Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо ФОП ОСОБА_1 на суму 340 грн.

Стягнути з відповідача на користь ФОП ОСОБА_1 сплачений судовий збір.

Заявлені позовні вимоги представник позивача обґрунтовує наступними доводами.

На підставі п.75.1 ст.75 та ст.77, ст.82 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-УІ; ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від « 08 » липня 2010 року №2464-УІ із змінами та доповненнями; Наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від « 13» липня 2016р. №390, відповідно до плану-графіка на 3 квартал 2016р. та направлення від 26.07.2016р. №220/15-54-13-04 головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області Говядіною Наталією Михайлівною була проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2014 року по 31.12.2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. по 31.12.2015р.

За результатами перевірки був складений акт від 23.08.2016 року №2486/15-54-13-04/НОМЕР_1.

На підставі вказаного акту, відповідачем прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення №0011351304 від 19.09.2016 року про стягнення податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 283251,89 грн. та штрафних санкцій у сумі 141625,95 грн.;

- податкове повідомлення-рішення .№0011361304 від 19.09.2016 року про стягнення військового збору у сумі 21092,43 грн. та штрафних санкцій у сумі 5273,11 грн.;

- рішення у формі вимоги № Ф-0009991304 від 23.08.2016 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 96350,14 грн.;

- рішення №0011331304 від 19.09.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 9635,01 грн.;

- рішення №0011341304 від 19.09.2016 року про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченою Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму 340 грн.

Позивач, не погоджуючись з висновками акту перевірки та прийнятими на підставі нього рішеннями, у відповідності до п. 56.2. ст.56 ПК України, звернувся з первинними скаргами до Головного управління ДФС в Одеській області. Проте рішеннями від 13 та 17 жовтня 2016 року скарги було задоволені частково.

За результатами розгляду скарг, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси прийняті:

- нова вимога про сплату боргу за №0015911304 від 18.11.16р.,

- рішення №0015921304 від 18.11.16р., рішення №0015931304 від 18.11.16 р., у

зв'язку з чим позивач змушений звертатися до суду за захистом своїх прав.

ФОП ОСОБА_1 не погоджується з висновками, вказаними у акті по проведенню документальної виїзної планової перевірки, вважає твердження ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області помилковими та необґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату недоїмки, прийнятими з порушенням вимог законодавства України та такі, що мають бути скасовані.

23.01.2017 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача вимоги не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов. У судове засідання, призначене на 23.01.2017 року представник відповідача не з'явилася, належним чином та своєчасно повідомлялася про дату,час і місце судового розгляду.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

На підставі наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 13.07.2016 року № 390 проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2014 року по 31.12.2015 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2014 року по 31.12.2015 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 23.08.2016 року № 2486/15-54-13-04/23945706913, згідно якого встановлено порушення порядку ведення книги обліку доходів та витрат.

Перевіркою правильності визначення валового доходу, відображеного в деклараціях про доходи, з даними про суми валового доходу за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року встановлено заниження суми одержаного доходу за 2014 рік на суму 31340,11 грн., за 2015 рік - 5543450,31 грн. в порушення п.177.1 ст. 177 розділу ІV Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених в податкових деклараціях про майновий стан і доходи та додатку № 5(Ф4) до декларації за 2014-2015 рр., встановлено її завищення у 2014 році на 10437,80 грн. заниження у 2015 році на 4137288, 17 грн. в порушення п.177.4 ст. 177 розділу ІV ПКУ.

Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в податкових деклараціях про майновий стан і доходи та додатках № 5(Ф4) до декларацій, заниження позивачем оподатковуваного доходу за період з 01.012014 року по 31.12.2015 року на 1447940,05 грн. (2014 рік - 41777,91 грн., 2015 рік - 1406162,14 грн.) в порушення п.177.2 ст. 177 розділу ІV ПКУ.

Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за 2014-2015 роки, що підлягає сплаті до бюджету, встановлено його заниження у сумі 283251,89 грн. в порушення п.177.2 ст. 177 розділу ІV ПКУ за 2014 рік - 6266,69 грн., за 2015 рік - 276985,20 грн.)

Перевіркою також встановлено несвоєчасне подання позивачем звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації)застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2015 року (звіт поданий 21.01.23016 року), несвоєчасне надання річного звіту про нарахування ЄСВ в яких визначені суми доходу, на які нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7 % за 2015 рік (надано 25.02.2016 року, строк до 09.02.2016 року), встановлено недостовірне відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок. Перевіркою встановлено заниження сум єдиного внеску нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі 96350,14 грн.(2014 рік - 14496,94 грн., 2015 рік - 81853,20 грн.)

Перевіркою правильності нарахування військового збору за період отримання доходів з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, із сум доходу на які нараховується військовий збір, а також нарахування (перерахування) військового збору встановлено: заниження військового збору із сум доходу отриманих у 2015 році від здійснення підприємницької діяльності у сумі 21092,43 грн.

19.09.2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011351304, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем про податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі за податковим зобов'язанням 283251,89 грн., за штрафними санкціями у сумі 141625,95 грн.

19.09.2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011361304, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем військовий збір у розмірі за податковим зобов'язанням 21092,43 грн., за штрафними санкціями у сумі 5273,11 грн.

Позивач, не погоджуючись з висновками акту перевірки, оскаржив прийняті на підставі акту перевірки рішення №0011331304 від 19.09.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 9635,01 грн.; рішення №0011341304 від 19.09.2016 року про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченою Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму 340 грн. до ГУ ДФС в Одеській області.

Рішенням ГУ ДФС в Одеській області № 1253/К/15-32-10-01-06 від 17.10.2016 року, скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано зазначені рішення, оскільки вони прийняті не за встановленою формою та зазначено відповідачу про необхідність винесення рішень про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску у відповідності до вимог Інструкції № 449.

Позивачем також оскаржено вимогу № Ф-0009991304 від 23.08.2016 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 96350,14 грн. до ГУ ДФС в одеській області.

13.10.2016 року за результатом розгляду скарги ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення № 1248/К/10/15-32-10-01-06, згідно якого, скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано вимогу, оскільки вона винесена не за встановленою формою та зазначено відповідачу про необхідність вимоги у відповідності до вимог Інструкції № 449.

18.11.2016 року відповідачем виставлено позивачу вимогу № Ф- про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 96350,14 грн., та прийнято рішення №0015921304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 9635,01 грн.; рішення № 0015931304 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченою Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму 340 грн.

Судом встановлено, що згідно договору суборенди від 01.01.2014 року № 1, що укладений між ПП «РЕМАРК» та ФОП ОСОБА_1, ПП «РЕМАРК» передає орендуєме ним, а ФОП ОСОБА_1 приймає в строкове платне користування (оренду) наступне майно: холодильну камеру, яка знаходиться на території м'ясокомбінату, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Предславінська,12.

Відповідно до п. 1.2 договору фактична передача майна в суборенду посвідчується актом прийому-передачі. Пунктом 1.4 встановлено, що термін оренди - до 31.12.2015 року.

На підтвердження виконання умов даного договору, представником позивача надано копії актів № 1 від 31.01.2015 року, №2 від 28.02.2015 року, № 3 від 31.03.2015 року, № 4 від 30.04.2015 року, № 5 від 31.05.2015 року, № 6 від 30.06.2016 року, № 7 від 31.07.2015 року, № 8 від 31.08.2015 року, № 9 від 30.09.2015 року, № 10 від 31.10.2015 року, № 11 від 30.11.2015 року, № 12 від 31.12.2015 року, № 1 від 31.01.2014 року, №2 від 28.02.2014 року, № 3 від 31.03.2014 року, № 4 від 30.04.2014 року, № 5 від 31.05.2014 року, № 6 від 30.06.2014 року, № 7 від 31.07.2014 року, № 8 від 31.08.2014 року, № 9 від 30.09.2014 року, № 10 від 31.10.2014 року, № 11 від 30.11.2014 року, № 12 від 31.12.2014 року. Згідно зазначених актів, ФОП ОСОБА_1 має сплачувати кошти за суборенду нерухомого майна у розмірі 58700,00 грн. щомісячно. Факт сплати коштів підтверджується квитанціями № 7,11,15,18,20,21,23,25 за 2015 рік, з яких вбачається, що ПП «РЕМАРК» приймало від позивача кошти за оренду морозильної камери у 2014-2015 роках.

Судом встановлено, що в акті перевірки не зазначено відомостей про наявність взаємовідносин між ФОП ОСОБА_1 та ПП «РЕМАРК» та не враховано витрати,які були сплачені позивачем за оренду морозильної камери.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПКУ встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно положень п.177.1, 177.2, 177.3, 177.4 ст. 177 ПКУ, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається.

Відповідно до довідки від 23.01.2017 року № 170123SU15214020, вбачається, що дебетовий обсяг позивача за 2014 рік становив 99916186,81 грн., а кредитовий обіг - 9909557,96 грн., Вирахувавши від суми 9909557,96 грн. 20% ПДВ та віднявши 293000 грн., що повернені, як помилково зараховані, судом встановлено, що дохід позивача у 2014 році становив 7634 646,37 грн., таким чином суд не погоджується із висновками відповідача щодо заниження позивачем суми отриманого доходу в 2014 році.

Таким чином, суд приходить висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0011351304 від 19.09.2016 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПК України: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходу, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність згідно зі статтею 178 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене та висновки суду щодо протиправності та скасування податкового-повідомлення рішення №0011351304 від 19.09.2016 року, є протиправним та підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0011361304 від 19.09.2016 року.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Враховуючи вищевикладене та висновки суду щодо протиправності та скасування податкового-повідомлення рішення №0011351304 від 19.09.2016 року, суд приходить висновку щодо протиправності вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2016 року № Ф-0015911304 за рішенням ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо ФОП ОСОБА_1 на суму 96350,14 грн. та визнання вимоги такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до п. З ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Приймаючи до уваги відсутність правових підстав для донарахування єдиного внеску в сумі 96350,14 грн., ДПІ у Суворовському районі Головного управління ДФС в Одеській області не має право застосовувати до позивача штрафні санкції на підставі норм вищевказаного Закону.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що рішення №0015921304 від 18.11.2016 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску щодо ФОП ОСОБА_1 на суму 9635,01 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень п.7 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Відповідно до положень п.4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно положень п.1,2 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджений Наказ Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435,страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пунктах 2, 4 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у частині подання Звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до фіскальних органів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Звітним періодом є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до фіскальних органів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Оскільки відповідачем встановлено, що позивачем подано звіт за грудень 2015 року 21.01.2016 року та звіт за 2015 рік 25.02.2016 року, суд приходить висновків щодо правомірності рішення відповідача №0015931304 від 18.11.2016 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченою Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо ФОП ОСОБА_1 на суму 340 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом встановлено, що при поданні адміністративного позову, позивачем сплачений судовий збір у розмірі 7277,20 грн. Судом відмовлено у задоволенні позову в частині скасування рішення № 0015931304 від 18.11.2016 року. Судовий збір за зазначену майнову вимоги склав 551,20 грн., отже різниця щодо повернення суми сплаченого судового збору складає: 7277,20 грн. - 551,20 грн. = 6726,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7-12, 14, 71, 86, 122, 128, 158-164, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0011351304 від 19.09.2016 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0011361304 від 19.09.2016 року.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2016 року №Ф-0015911304 за рішенням ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо ФОП ОСОБА_1 на суму 96350,14 грн.

Скасувати рішення №0015921304 від 18.11.2016 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску щодо ФОП ОСОБА_1 на суму 9635,01 грн.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39578136) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер платника податків НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6726,00 гривень (шість тисяч сімсот двадцять шість гривень 00 копійок).

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Бжассо