Постанова № 64288593, 26.01.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5775/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом позову Одеської митниці ДФС до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», Іллічівської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про стягнення суми митних платежів у розмірі 149 189,17 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Одеська митниця ДФС (надалі по тексту – позивач) звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (надалі по тексту – відповідач або ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ»), в якому просила суд стягнути з ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на рахунок Одеської митниці ДФС для перерахування до Державного бюджету України суми митних платежів, які підлягають сплаті під час імпорту легкових автомобілів «Hyndai Santa Fe», «KMHSN81XDEU034052 у розмірі 149 189,17 грн.

Ухвалою суду на місці від 17.11.2016 року, яка була занесена до журналу судового засідання до розгляду справи у якості другого відповідача залучено Іллічівську філію Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.04.2014 року в результаті проведеної інвентаризації працівникам 5-го терміналу ДП «Іллічівський морський торговельний порт» було виявлено нестачу 3-х нових легкових автомобілів, які знаходились під митним контролем і митне оформлення яких не було завершено. За результатами проведеної інвентаризації та виявленої нестачі адміністрацією 5-го терміналу ДП «Іллічівськйй морський торговельний порт» подано до відповідного підрозділу МВС України у м. Іллічівськ заяву щодо крадіжки з території 25 складу 5-го терміналу ДП «Іллічівський морський торговельний порт» невстановленими особами 3 нових легкових автомобілів, які знаходились під митним контролем і митне оформлення яких не було завершено, а саме: легковий автомобіль «Hyndai Santa Fe», VIN:KMHSN81XDEU034052, що прибув 08.03.2014 року на теплоході «SENK CAR» на адресу ТОВ «АВГУР7», Київська область, с. Чайки, Україна. Частинами 1-3 ст. 210 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-УІ передбачено, що товари, вивантажені з судна в зону митного контролю на території морського, річкового порту, для митних цілей вважаються такими, що перебувають на складі тимчасового зберігання. При цьому договір на зберігання товарів не вимагається. У разі втрати товарів, що перебувають у зоні митного контролю на території морського, річкового порту (крім природних втрат за нормальних умов зберігання), або видачі їх без дозволу органу доходів і зборів обов’язок із сплати митних платежів, установлених законом на імпорт цих товарів, покладається на адміністрацію порту. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 293 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ у разі вилучення товарів, що тимчасово зберігаються під митним контролем, з порушенням вимог цього Кодексу та інших нормативно-правових актів особами, на яких покладається обов’язок зі сплати митних платежів є: особа, яка незаконно вилучила такі товари, а також особи, які брали участь у незаконному вилученні таких товарів, зберігали та придбали такі товари, або особа, яка відповідає за забезпечення схоронності зазначених товарів. Згідно з ч. 2 ст. 296 Митного кодексу України у разі втрати, не доставки чи видачі без дозволу органів доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем та переміщуються транзитом або знаходяться на тимчасовому зберіганні, митні платежі нараховуються за ставками, встановленими на день прийняття цих товарів для перевезенню або розміщення їх на тимчасове зберігання. На підставі вищевикладених положень законодавства України встановлено, що сума митних платежів, які підлягають сплаті до Державного бюджету України під час імпорту вищезазначених автомобілів становить 149 189,17 гривень. Також позивач зазначив, що чинне законодавство безпосередньо відносить до обов’язків портового оператора надання послуг з належного зберігання вантажів, що породжує у них обов’язок вжити всіх заходів для належного виконання зазначеного обов’язку. Саме ДП «Іллічівський морський торговельний порт» має договірні відносини згідно яких саме до обов’язків ДП «Іллічівський морський торговельний порт» належіть прийняття всіх залежних від нього заходів щодо забезпечення схоронності вантажу при його зберіганні, за що власне ДП «Іллічівський морський торговельний порт» отримує грошову винагороду. За таких обставин, позивач вважає, що відповідальність за всі правові наслідки, що пов’язанні із втратою вантажу (як то відшкодування шкоди Вантажовласнику, сплата зборів та інших передбачених законодавством платежів) має нести саме ДП «Іллічівський морський торговельний порт» (правонаступник - ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ»).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача – ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у письмових поясненнях, які зокрема, обґрунтовані тим, що в матеріалах справи відсутній жоден документ, який підтверджує вилучення автомобілю «Hyndai Santa Fe», у тому числі судове рішення, яке б встановлювало незаконне вилучення майна. В той же час, предметом спору по даній справі є стягнення митних платежів за товар, стосовно якого відбулась втрата, яка і мала місце в даному випадку. За таких обставин, представник відповідача вважає, що до спірних правовідносин має застосовуватись саме ст. 210 Митного кодексу України глави 30 «Митні формальності на морському і річковому транспорті», адже вона є спеціальною нормою, яка регулює наслідки втрати вантажу саме на території морського, річкового порту (крім природних втрат за нормальних умов зберігання), та визначає особу, на яку покладається обов’язок зі сплати митних платежів у разі втрати товарів, що перебувають у зоні митного контролю.

Представник відповідача - Іллічівської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» у судовому засіданні відносно задоволення вимог щодо стягнення митних платежів саме з ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» не заперечував, виклавши свою позицію в письмових запереченнях, які в цілому обґрунтовані тим, що зникнення вантажу сталося саме через неналежне виконання ДП «МТП «Чорноморськ» своїх обов’язків за договором зберігання. Так, пункт 9.8.5 Порядку організації охорони морських та річкових портів передбачає, що відкриті майданчики, до яких належить склад №25, з матеріальними цінностями на території порту повинні мати попереджувальну огорожу та обладнуватися об'ємними поверхневими або лінійними оповіщувачами різного принципу дії. Однак, склад №25 не обладнаний попереджувальною огорожею поверхневими або лінійними оповіщувачами різного принципу дії, що є порушенням ст. 942 ЦК України та п. 11.6 Правил надання послуг в морських портах. Відповідно до п. 14.10 Правил усі претензії щодо стану та кількості вантажу, який відвантажується перевізнику, пред'являються портовому оператору (оператору термінала) до завершення оформлення транспортних (перевізних) документів, що підтверджують приймання вантажу перевізником або уповноваженою особою. Відповідно до абз. 2 п. 14.3 Правил спори, пов’язані з розбіжностями щодо кількості та маси вантажу, вирішуються між портовим оператором (оператором термінала) та замовником у порядку, передбаченому договором перевалки та відповідно до законодавства. Представник відповідача зазначає, що в даному випадку, саме ДП «МТП «Чорноморськ» порушило право вантажовласника гарантоване ст. 936 ЦК України на повернення речі після закінчення її зберігання, а тому саме ДП «МТП «Чорноморськ», у відповідності до пп. 2 п. 2 ст. 293 Митного кодексу України є особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів. Отже, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, цілком правомірно та обґрунтовано пред’явлено вимоги про сплату митних платежів саме до ДП «МТП «Чорноморськ», який є портовим оператором.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08.03.2014 року на т/х «Сenk Car» згідно коносаменту №7 на митну територію України на адресу: ТОВ «АВГУР7» (08130, Київська обл. Києво-Святошинський р-н с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, код Є ДРПОУ 38930059) надійшли легкові автомобілі у кількості 35 одиниць в тому числі легковий а/м «Hyndai Santa Fe» (VIN:KMHSN81XDEU034052).

Митний контроль зазначеного судна здійснювався посадовою особою відділу митного оформлення № 3 митного поста «Іллічівськ». Після здійснення контролю судна, що проводився відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №451 «Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників та товарів, що переміщуються ними», та на підставі документів, поданих відповідно до статті 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ, а також керуючись ч. 1 ст. 210 Митного кодексу України дані товари були вивантажені з борту судна. При цьому дозвіл митного органу на вивантаження товарів було надано шляхом поставлення штампу «Під митним контролем» на коносаменті № 7. Відповідно до ч.2 статті 210 Митного кодексу України, товари було розмішено на території 25 складу 5-го терміналу ДП «Іллічівський морський торговельний порт».

Декларантом митні декларації на вказані транспортні засоби не складались, документи до митного оформлення не подавались. Відмови у митному оформленні не було.

08.04.2014 року в результаті проведеної інвентаризації працівникам 5-го терміналу ДП «Іллічівський морський торговельний порт» було виявлено нестачу 3-х нових легкових автомобілів, які знаходились під митним контролем і митне оформлення яких не було завершено.

За результатами проведеної інвентаризації та виявленої нестачі адміністрацією 5-го терміналу ДП «Іллічівськйй морський торговельний порт» подано до відповідного підрозділу МВС України у м. Іллічівськ заяву щодо крадіжки з території 25 складу 5-го терміналу ДП «Іллічівський морський торговельний порт» невстановленими особами 3 нових легкових автомобілів, які знаходились під митним контролем і митне оформлення яких не було завершено, а саме: легковий автомобіль «Hyndai Santa Fe», VIN:KMHSN81XDEU034052, що прибув 08.03.2014 року на теплоході «SENK CAR» на адресу ТОВ «АВГУР7», Київська область, с. Чайки, Україна.

Частинами 1-3 ст. 210 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-УІ передбачено, що товари, вивантажені з судна в зону митного контролю на території морського, річкового порту, для митних цілей вважаються такими, що перебувають на складі тимчасового зберігання. При цьому договір на зберігання товарів не вимагається. У разі втрати товарів, що перебувають у зоні митного контролю на території морського, річкового порту (крім природних втрат за нормальних умов зберігання), або видачі їх без дозволу органу доходів і зборів обов’язок із сплати митних платежів, установлених законом на імпорт цих товарів, покладається на адміністрацію порту.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 293 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ у разі вилучення товарів, що тимчасово зберігаються під митним контролем, з порушенням вимог цього Кодексу та інших нормативно-правових актів особами, на яких покладається обов’язок зі сплати митних платежів є: особа, яка незаконно вилучила такі товари, а також особи, які брали участь у незаконному вилученні таких товарів, зберігали та придбали такі товари, або особа, яка відповідає за забезпечення схоронності зазначених товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 296 Митного кодексу України у разі втрати, не доставки чи видачі без дозволу органів доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем та переміщуються транзитом або знаходяться на тимчасовому зберіганні, митні платежі нараховуються за ставками, встановленими на день прийняття цих товарів для перевезенню або розміщення їх на тимчасове зберігання.

На підставі вищевикладених положень законодавства України встановлено, що сума митних платежів, які підлягають сплаті до Державного бюджету України під час імпорту вищезазначених автомобілів становить 149 189,17 гривень.

Судом встановлено, що Розрахунок сум митних платежів, який доданий до позовної заяви (а.с. 21) здійснений у відповідності до наступних положень законодавства України.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Податкового кодексу України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Під час розрахунку позивачем були застосовані ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, який затверджений Законом України від 19.09.2013 року № 584-УІІ.

Акцизний податок нарахований відповідно до п.п. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України за ставками, визначеними у статті 215 Податкового кодексу України.

Податок на додану вартість нарахований відповідно до підпункту «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України з урахуванням положень статті 191 Податкового кодексу України.

Станом на 08.04.2014 року відповідно до положень Закону України від 04.07.2013 року 422-УІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм» підлягав сплаті екологічний податок.

Суд зазначає, що відносно правильності розрахунку розміру митних платежів належних до стягнення за даним позовом, визначеного у вищезазначеному розрахунку сум митних платежів, представники відповідачів не висловили жодних заперечень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про морські порти України» ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» є портовим оператором - суб’єкт господарювання, що здійснює зберігання вантажів.

Також 05.06.2013 року Міністерством Інфраструктури було прийнято наказ № 348 «Про затвердження Правил надання послуг у морських портах України» (надалі по тексту – Правила), які є обов’язковими для виконання портовими операторами, операторами терміналу, вантажовідправниками, вантажоотримувачами, судновласниками, вантажовласниками, перевізниками, їх представниками та іншими особами, які користуються послугами, передбаченими законодавством, та надають їх у морських портах України.

Відповідно до п. 3.3 Правил до послуг, пов’язаних з вантажними операціями, що можуть надаватися портовим оператором, оператором термінала, належать, зокрема, переміщення вантажу; технологічне накопичення вантажу, складські операції з вантажем.

Тобто, чинне законодавство безпосередньо відносить до обов’язків портового оператора надання послуг з належного зберігання вантажів, що породжує у них обов’язок вживати всіх заходів для належного виконання зазначеного обов’язку.

Судом встановлено, що саме ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» має договірні відносини згідно яких саме до обов’язків останнього належить прийняття всіх залежних від нього заходів щодо забезпечення схоронності вантажу при його зберіганні, за що власне ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» отримує грошову винагороду.

Відповідно до п. 9.13 Правил, ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» оформляє приймання вантажу, що ввозиться на територію України генеральним актом, актом-повідомленням і тальманськими розписками (відвисами) відповідно до зводу звичаїв морського порту. Тобто, з моменту оформлення вказаних документів, ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» приймає на себе зобов’язання по здійсненню зберігання вантажу. Відповідно до п. 14,14 Правил на підставі документа про здавання (видачу) вантажу портовий оператор (оператор термінала) зобов’язаний видати вантаж одержувачу/перевізнику.

Необхідно відзначити, що п. 9.6 Правил надання послуг у морських портах України передбачено, що устаткування, машини, механізми та інші нестандартні вантажі портовий оператор приймає за зовнішнім оглядом без технічного огляду та перевірки комплектації, якщо інше не передбачено договором перевалки.

Відповідно до ч. 3 ст. 937 ЦК України прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

В даному випадку, відповідно до п. 9.13 Правил, ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» оформляє приймання вантажу, що ввозиться на територію України генеральним актом, актом-повідомленням і тальманськими розписками (відвісами) відповідно до зводу звичаїв морського порту. З моменту оформлення вказаних документів, ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» приймає на себе зобов’язання по здійсненню зберігання вантажу.

Відповідно до п. 11.1 Правил з метою технологічного накопичення вантажі, які прийняті до вантажних операцій, портовий оператор (оператор термінала) розміщає в критих складах, складах-навісах, на відкритих складських площах морського порту. Відповідно до п. 11.6 Правил портовий оператор (оператор термінала) забезпечує відповідність складів технічним і санітарним нормам та облаштовує їх справним протипожежним устаткуванням і інвентарем відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п. 11.9 Правил розміщення вантажів на складах портовий оператор (оператор термінала) здійснює відповідно до затвердженої технологічної схеми розміщення вантажів окремо за накладними або коносаментними партіями, повагонно або судновими партіями та проводить з урахуванням забезпечення збереження вантажу.

Відповідно до п. 14.7 Правил портовий оператор (оператор термінала) здає устаткування, машини, механізми та інші нестандартні вантажі перевізнику за зовнішнім оглядом без перевірки комплектації, якщо інше не передбачено в договорі перевалки.

Таким чином, укладений між ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та вантажовласником договір за своєю правовою природою є договорами про надання послуг та зберігання.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач - ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ») зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до п. 14.14 Правил на підставі документа про здавання (видачу) вантажу портовий оператор (оператор термінала) зобов'язаний видати вантаж одержувачу/перевізнику.

Згідно ст. 942 ЦК України ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» зобов'язано вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до ст. 943 ЦК України ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» зобов'язано виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто.

За таких обставин, відповідальність за всі правові наслідки, що пов’язанні із втратою вантажу (як то відшкодування шкоди Вантажовласнику, сплата зборів та інших передбачених законодавством платежів) має нести саме ДП «Іллічівський морський торговельний порт» (правонаступник - ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ»).

Щодо факту неналежного зберігання, переданого ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» вантажу (автомобілі) та виникнення з цього приводу правових наслідків, суд вважає необхідним зауважити наступне.

Як вбачається з встановлених обставин, зникнення вантажу сталося саме через неналежне виконання ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» своїх обов’язків за договором зберігання. Так, пункт 9.8.5 Порядку організації охорони морських та річкових портів передбачає, що відкриті майданчики, до яких належить склад №25, з матеріальними цінностями на території порту повинні мати попереджувальну огорожу та обладнуватися об'ємними поверхневими або лінійними оповіщувачами різного принципу дії. Однак, як встановлено судом та не заперечувалось представниками відповідача, склад №25 не обладнаний попереджувальною огорожею поверхневими або лінійними оповіщувачами різного принципу дії, що є порушенням ст. 942 ЦК України та п. 11.6 Правил надання послуг в морських портах.

Відповідно до п. 14.10 Правил усі претензії щодо стану та кількості вантажу, який відвантажується перевізнику, пред'являються портовому оператору (оператору термінала) до завершення оформлення транспортних (перевізних) документів, що підтверджують приймання вантажу перевізником або уповноваженою особою.

Відповідно до абз. 2 п. 14.3 Правил спори, пов’язані з розбіжностями щодо кількості та маси вантажу, вирішуються між портовим оператором (оператором термінала) та замовником у порядку, передбаченому договором перевалки та відповідно до законодавства.

В даному, випадку, саме ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» порушило право вантажовласника гарантоване ст. 936 ЦК України на повернення речі після закінчення її зберігання, а тому саме ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», у відповідності до п.п. 2 п. 2 ст. 293 Митного кодексу України є особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів.

Отже, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, цілком правомірно та обґрунтовано пред’явлено вимоги про сплату митних платежів саме до ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», який є портовим оператором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з’ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеської митниці ДФС до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про стягнення суми митних платежів у розмірі 149 189,17 грн. обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у зв’язку із чим підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Одеської митниці ДФС до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», Іллічівської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про стягнення суми митних платежів у розмірі 149 189,17 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) на рахунок Одеської митниці ДФС (МФО 820019, Одержувач: Одеська митниця ДФС (код ЄДРПОУ 39441717), банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, рахунок 37345250020026) для перерахування до Державного бюджету України суми митних платежів, які підлягають сплаті під час імпорту легкових автомобілів «Hyndai Santa Fe», «KMHSN81XDEU034052 у розмірі 149 189,17 грн. (сто сорок дев’ять тисяч сто вісімдесят дев’ять гривень сімнадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 23 січня 2017 року.

Постанова у повному обсязі виготовлена 26 січня 2017 року.

Суддя С.О. Cтефанов