Постанова № 64287973, 19.01.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2017 р. Справа №805/4224/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., при секретарі судового засідання Смирновій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області про скасування рішення № 0007001302 від 27.07.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в розмірі 22777,50 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області про скасування рішення № 0007001302 від 27.07.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в розмірі 22777,50 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що при зверненні до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області у зв'язку з закриттям суб'єкта господарювання, позивачу було повідомлено про наявність штрафу. 27.07.2016 відповідачем прийнято рішення № 0007001302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у вигляді штрафу за період з 23.04.2013 до 15.07.2014 в розмірі 3031,10 грн., та нараховано пеню на суму недоїмки в розмірі 19746,40 грн., на загальну суму 22777,50 грн. відносно позивача.

Позивач вважає, що рішення відповідача прийнято безпідставно оскільки відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не застосовуються. У зв'язку з чим, позивач вважає, що відповідачем неправомірно прийнято спірне рішення.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що у відповідності до ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Тому відповідачем за несвоєчасну сплату єдиного внеску винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0007001302 від 27.07.2016. На підставі викладеного представник інспекції просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та у зв'язку з відсутністю фінансування витрат на відрядження просить розглянути справу без участі представника інспекції.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований у встановленому порядку в якості фізичної особи-підприємця з 15.03.2000, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: 85300, АДРЕСА_1, про що свідчать онлайн-відомості з Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного внеску згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

27.07.2016 Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Донецькій області прийнято рішення №0007001302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі ч. 10 та п.2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф в розмірі 3031,10 грн. за період з 23.04.2013 по 15.07.2014 та нараховано пеню в розмірі 19746,40 грн. На загальну суму 22777,50 грн. (а.с.16).

Відповідно до розрахунку штрафної санкції по спірному рішенню, штраф та пеня складаються з: штрафу в розмірі 1338,34 грн. за період з 23.04.2013 по 21.01.2014; штрафу в розмірі 1692,76 грн. за період з 23.04.2014 по 20.01.2016; пені за період з 02.07.2013 по 21.01.2014 в розмірі 14659,13 грн.; пені за період з 23.04.2014 по 20.01.2016 в розмірі 5087,27 грн.

У зв'язку з незгодою зі спірним рішенням позивач звернувся з даним позовом до Донецького окружного адміністративного суду.

Згідно з п. 1 та п. 12 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі за текстом - Закону № 2464), платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Судом встановлено, що позивач несвоєчасно виконував обов'язок платника єдиного внеску в частині нарахування та обчислення єдиного внеску за період з 23.04.2013 по 15.07.2016. Зазначене підтверджується вимогою про сплату боргу (недоїмки) в сумі 24089,16 грн., інформаційною карткою позивача, постановами Красноарміського міськрайонного відділу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження від 07.07.2016 ВП №50819052, від 13.07.2016 ВП № 51587468 у зв'язку з виконанням ОСОБА_1 вимоги відповідача №Ф-1149-23-У від 17.02.2016 про сплату недоїмки в розмірі 12778,38 грн. та вимоги відповідача № Ф-729 від 06.08.2013 зі сплати недоїмки в сумі 11310,78 грн.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 доповнено розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пунктом 9-3 (у наступному 9-4).

Відповідно до п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах, у розумінні вказаної норми та враховуючи положення ст. 25 Закону № 2464 відповідальність, штрафні та фінансові санкції - це штраф та/або пеня.

Таким чином, пункт 9.4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464 пов'язує звільнення платників єдиного внеску від штрафу та/або пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції з наявністю двох умов, це перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція та штраф та/або пеню застосовано до платника за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Суд вважає за необхідним зазначити, що п. 28 розділу І Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2016, виключено пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», змін безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону - не було внесено.

За приписами абзаців першого та другого ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, штрафні санкції та пеня не є складовою недоїмки з єдиного внеску.

Разом із тим, суд зазначає, що для звільнення від штрафу та/або пені, на відміну від звільнення від сплати недоїмки зі сплати єдиного внеску, подання окремих заяв про звільнення від штрафу та/або пені, сертифікатів Торгово-промислової палати, тощо - не потребується, та пунктом 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 не передбачено.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Красноармійськ (нині м. Покровськ).

Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить м. Красноармійськ (нині м.Покровськ).

Як вже встановлено судом вище, позивач знаходиться на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводиться антитерористична операція.

У період з 14 квітня 2014 року по момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 не закінчилась.

Таким чином, позивач є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яка на даний час триває.

Разом із тим, суд зазначає, що спірним рішенням засновані до позивача штрафні санкції у вигляді штрафу та пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску за період з 23.04.2013 по 15.07.2016, тобто у період до початку проведення антитерористичної операції (до 14.04.2014) та після початку проведення антитерористичної операції.

Як вже зазначалось судом вище, штрафна санкція по спірному рішенню, штраф та пеня складаються з: штрафу в розмірі 1338,34 грн. за період з 23.04.2013 по 21.01.2014; штрафу в розмірі 1692,76 грн. за період з 23.04.2014 по 20.01.2016; пені за період з 02.07.2013 по 21.01.2014 в розмірі 14659,13 грн.; пені за період з 23.04.2014 по 20.01.2016 в розмірі 5087,27 грн.

На підставі викладеного та з урахування розрахунку штрафних санкцій, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення позивача від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом №2464-VI в період з 14.04.2014 по 15.07.2016.

За таких обставин, рішення прийняте Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Донецькій області № 0007001302 від 27.07.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 6780,03 грн. (яке складається з суми штрафу в розмірі 1692,76 грн. за період з 23.04.2014 по 20.01.2016 та пені за період з 23.04.2014 по 20.01.2016 в розмірі 5087,27 грн.) є протиправним, необґрунтованим та таким, що не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішень суб'єктів владних повноважень ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому спірна вимога підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Повний текст постанови виготовлений 24.01.2017.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 99, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області про скасування рішення № 0007001302 від 27.07.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в розмірі 22777,50 грн. - задовольнити частково.

Скасувати рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області про скасування рішення № 0007001302 від 27.07.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в розмірі 6780,03 грн.

Стягнути з бюджетних асигнувань Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати зі сплати судового збору у сумі 164 (сто шістдесят чотири) гривні 09 копійок.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини ухвалені 19.01.2017. Повний текст постанови буде виготовлений у відповідності до ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Крилова М.М.