Ухвала суду № 64287328, 18.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/432/17 Головуючий 1 інст. - Чередник В.Є.

Справа № 640/12551/16-ц Доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року м.Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кружиліної О.А.

суддів Кіся П.В., Хорошевського О.М.

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «АКБ «БАЗИС»

на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2016 року

за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «АКБ «БАЗИС», про визнання незаконною та неправомірною бездіяльність Київського відділу Державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся у суд зі скаргою, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області щодо невжиття заходів примусового виконання виконавчого листа № 2/2018/2366/2012/06 від 06 вересня 2-012 року за період з 13 квітня 2016 року по 07 червня 2016 року.

В обґрунтування вимог скарги зазначав, що у відповідності до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 13 червня 2014 року по справі 640/6838/14-ц, залишеної без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 вересня 2014 року по справі 640/6838/14-ц, згідно із вимогами статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» Київський ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області 22 жовтня 2014 року відновив виконавче провадження №34201516.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2015 року було задоволено клопотання представника Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області та змінено порядок виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2012 року у цивільній справі №2/2018/2366/2012/06 в частині стягнення з поточного рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «АКБ Базис» на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 2 021 500 грн. та проценти за вкладом у розмірі 376734 грн. 89 коп., на виконання рішення в цій частині шляхом стягнення з ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 2 021 500 грн. та проценти за вкладом у розмірі 376 734 грн. 89 коп.

08 червня 2016 року постановою державного виконавця було зупинене виконавче провадження на підставі пункту І частини 1 статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_1 вважав, що з 13 квітня 2016 року по 07 червня 2016 року державним виконавцем також не було проведено жодних виконавчих дій спрямованих на виконання рішення суду після зміни порядку його виконання, який і було змінено за клопотанням самого державного виконавця.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2016 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Київського відділу Державної виконавчої служби м. Харків ГТУЮ у Харківській області щодо невжиття заходів примусового виконання виконавчого листа №2/2018/2366/2012/06 від 06 вересня 2012 року за період з 13 квітня 2016 року по 07 червня 2016 року.

В апеляційній скарзі ПАТ «АКБ «Базис», посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просить ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2016 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, сторін, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи вимоги скарги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з положень Закону України «Про виконавче провадження» та дійшов висновку, що державним виконавцем не було проведено виконавчих дій спрямованих на виконання рішення суду, зокрема, не проводилось накладання арешту на майно боржника, опечатування, вилучення, реалізація майна в установленому законодавством порядку; не проводилось накладання арешту на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, опечатування каси, приміщення і місця зберігання грошей, тощо. Після зміни порядку виконання рішення суду державним виконавцем не направлялись боржнику платіжні вимоги щодо сплати коштів.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.

Статтею 14 ЦПК України визначена обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Судом встановлено, що у відповідності до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 13 червня 2014 року по справі 640/6838/14-ц , залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 11 вересня 2014 року, згідно із вимогами статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» Київський ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області 22 жовтня 2014 року відновив виконавче провадження № 34201516.

Київський ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області звернувся до суду з клопотанням, у якому просив встановити порядок та спосіб виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2012 року у зв'язку з тим, що поточний рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ «АКБ Базис» закритий та боржник не веде банківську діяльність, списати кошти з рахунку неможливо.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2015 року клопотання представника Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області було задоволено та змінено порядок виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2012 року в частині стягнення з поточного рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «АКБ Базис» на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 2 021 500 грн. 00 коп. та проценти за вкладом у розмірі 376734 грн. 89 коп.; на виконання рішення в цій частині шляхом стягнення з ПАТ «АКБ Базис» на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 2 021 500 грн. 00 коп. та проценти за вкладом у розмірі 376 734 грн. 89 коп.

08 червня 2016 року постановою державного виконавця було зупинене виконавче провадження на підставі пункту І частини 1 статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».

Твердження заявника про те, що державним виконавцем не було проведено жодних виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення суду після зміни порядку його виконання, який і було змінено за клопотанням самого державного виконавця, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, які не спростовані представником ВДВС.

Вимогами частини 2 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з вимогами частини 2 статті 11 вказаного Закону, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 3 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» надано право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Згідно вимог частини 1 статті 6 Закону України Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що такою протиправною та незаконною бездіяльністю Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області було порушено право стягувача ОСОБА_1 на примусове виконання виконавчого листа №2/2018/2366/2012/06 від 06 вересня 2012 року, передбачене Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802.

Згідно зі статтями 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

З врахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що не надано суду належних та допустимих доказів про виконанням державним виконавцем Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області в період з 13 квітня 2016 року по 07 червня 2016 року вимог, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2/2018/2366/2012/06 від 06 вересня 2-012 року.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АКБ «БАЗИС» - відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

О.М. Хорошевський