Ухвала суду № 64287289, 22.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11-кп/790/1650/16 Головуючий 1-ої інстанції: Ткаченко О.А.

Справа: №629/847/15-к

Категорія: ч. 1 ст. 115, 348 КК

УХВАЛА

Іменем України

22 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Каплієнка І.І.,

суддів - Ємця О.П., Люшні А.І.,

секретар - Вакула Н.С.,

за участю прокурора - Бєлашова А.М.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників потерпілих - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

захисника - ОСОБА_7, ОСОБА_8,

обвинуваченого - ОСОБА_9,

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року відповідно до якого

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, працюючий головою СФГ «Темп-2012», зареєстрований та проживав ший за адресою: Харківська область, Близнюківський район с. Родгоспне, вул. Черемушки, буд. 19, раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі;

за ст. 348 КК України на 10 років позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання 15 років позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_9 строк тримання під вартою з 19 вересня 2014 року по 25 лютого 2016 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Цим же вироком частково задоволені цивільні позови потерпілих і постановлено стягнути з ОСОБА_9 на користь:

-ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди 14 819 грн. 32 коп., суму моральної шкоди 250 000 грн.;

-ОСОБА_1 суму моральної шкоди 250 000 грн.;

-ОСОБА_3 суму моральної шкоди 500 000 грн.;

-ОСОБА_4 суму моральної шкоди 100 000 (сто тисяч) гривен

ОСОБА_9 визнаний винним у тому, що 18.09.2014 року, близько 22-00 год., перебуваючи у стані алкогольного спяніння, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин з ОСОБА_10, з метою вбивства останнього, взявши з собою мисливську гладкоствольну рушницю «Fabarm» серійний номер №9008297 та спорядивши її дробовими патронами 12 калібру, прийшов до будівлі контори СФГ «ОСОБА_10І.», яке розташоване за адресою: вул.Центральна, 21, с.Радгоспне Близнюківського району Харківської області. Після цього, ОСОБА_9 пройшов до приміщення контори СФГ «ОСОБА_10І.», де у цей час перебував ОСОБА_10, та діючи з прямим умислом, направленим на протиправне позбавлення життя останнього, умисно здійснив постріл з рушниці «Fabarm» серійний номер №9008297 у його напрямку, внаслідок чого ОСОБА_10 отримав одне наскрізне проникаюче вогнепальне поранення із вхідною раною на правій передній поверхні грудної клітки в області проекції 6-7-го ребер по середньо-ключичній лінії, з пошкодженням по ходу ранового каналу шкіри, підшкірно-жирової клітковини, хрящової частини області з'єднання 6-7-го правих ребер, правого купола діафрагми, правої і лівої частки печінки по діафрагмальній поверхні і в області воріт з частковим пошкодженням пасма великого сальника, крайовим пошкодженням заднього контуру селезінки і верхнього краю лівої нирки, лівого купола діафрагми наскрізними пораненнями нижньої частки лівої легені, осколковими переломами 9-го лівого ребра по задньо-пахвовій лінії, осколковими переломами 10 лівого ребра по задньо-пахвовій і лопаткової лініям з розтрощенням пристінкової плеври, масивним крововиливом у м'які тканини по ходу раньового каналу на всьому протязі, масивною крововиливом тканин в області підшлункової залози, крововиливом клітковини лівого наднирника, крововиливами в ліву плевральну і черевну порожнини, дві вихідні рани в області проекції 7-го лівого ребра по лінії лопатки і 9-го лівого ребра по задньо-пахвовій лінії, чотири синця по лівій задньо-боковій поверхні грудної клітки. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_10 помер на місці. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_10 явилось вогнепальне поранення грудної клітини з пошкодженням внутрішніх органів, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Отримані потерпілим тілесні ушкодження знаходяться у причинному звязку із настанням смерті.

ОСОБА_4 цього, 18.09.2014 року, близько 22-00 год., ОСОБА_9, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_10, з метою вбивства останнього, взявши з собою мисливську гладкоствольну рушницю «Fabarm», серійний номер №9008297 та спорядивши її дробовими патронами 12 калібру, прийшов до будівлі контори СФГ «ОСОБА_10І.», яке розташоване за адресою: вул. Центральна, 21, с.Радгоспне Близнюківського району Харківської області.

Після цього, ОСОБА_9 пройшов до приміщення контори СФГ «Кременчуцький », де у цей час перебував ОСОБА_10 та працівники правоохоронного органу ВМ (с.Близнюки) Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області: дільничний інспектор міліції ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та міліціонер-водій ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, які, перебуваючи у добовому наряді, у форменому одязі, виконуючи свої службові обовязки, прибули до вказаної контори для опитування ОСОБА_10 щодо його звернення за фактом погроз на його адресу з боку ОСОБА_9

Далі ОСОБА_9, реалізуючи свій умисел, направлений на протиправне позбавлення життя ОСОБА_10, побачивши поруч з ОСОБА_10 дільничного інспектора міліції ОСОБА_4, усвідомлюючи та ігноруючи цю обставину, здійснив умисний постріл з гладкоствольної рушниці «Fabarm», серійний номер №9008297, у ОСОБА_10, якому завдав смертельне вогнепальне поранення, після чого одразу ОСОБА_9, діючи з умислом на протиправне заподіяння смерті працівникові міліції, умисно направив гладкоствольну рушницю «Fabarm», серійний номер №9008297, в напрямку дільничного інспектора міліції ОСОБА_4 та здійснив постріл в його сторону. Внаслідок пострілу дільничний інспектор міліції ОСОБА_4 отримав відповідно до висновку судово-медичної експертизи №429-ЛЗ/14 від 09.01.2015 року два сліпих вогнепальних поранення поперекової області зліва, пять дотичних вогнепальних поранень поперекової області зліва, які за ступенем тяжкості являються легкими тілесними ушкодженнями, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

В цей час міліціонер-водій ОСОБА_11, намагаючись перешкодити протиправним діям ОСОБА_9, схопив руками ствол рушниці, що був направлений в напрямку дільничного інспектора міліції ОСОБА_4 та спрямував її у стелю, при цьому ОСОБА_9 здійснив третій постріл, дріб від якого потрапила у стелю.

Після цього ОСОБА_9 був затриманий працівниками міліції, у звязку з чим не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.

В апеляційних скаргах:

- потерпілий ОСОБА_2 просить оскаржуваний вирок відносно ОСОБА_9 скасувати, постановити новий вирок, яким призначити більш суворе покарання обвинуваченому у вигляді довічного позбавлення волі. В обґрунтування посилається на те, що обвинувачений скоїв злочин у стані алкогольного спяніння, готувався до вбивства його батька, що на його думку говорить про жорстокість та обтяжує вину. Водночас зазначає про те, що судом першої інстанції не обґрунтовано частково задоволений його цивільний позов та зменшена сума на відшкодування моральної шкоди з 3000000 грн. до 250000 грн.;

- потерпілий ОСОБА_1просить оскаржуваний вирок скасувати, ухвалити новий вирок відносно ОСОБА_9 та призначити міру покарання у вигляді довічного позбавлення волі. В обґрунтування посилається на те, що обвинувачений вину не визнав, в скоєному не розкаявся, злочин вчинив в стані алкогольного спяніння, готувався до вбивства його батька. Також просить задовольнити його позов в повному обсязі стягнувши з ОСОБА_9 моральну шкоду у сумі 3.000.000 грн.;

- потерпіла ОСОБА_3 просить оскаржуваний вирок відносно ОСОБА_9 скасувати, постановити новий вирок, яким призначити більш суворе покарання обвинуваченому у вигляді довічного позбавлення волі. В обґрунтування посилається на те, що обвинувачений скоїв злочин у стані алкогольного спяніння, не визнав своєї вини. Водночас зазначає про те, що судом першої інстанції не обґрунтовано частково задоволений її цивільний позов та зменшена сума на відшкодування моральної шкоди з 5000000 грн. до 500000 грн.;

- потерпілий ОСОБА_4 просить оскаржуваний вирок відносно ОСОБА_9 скасувати, постановити новий вирок, яким призначити більш суворе покарання обвинуваченому у вигляді довічного позбавлення волі. В обґрунтування посилається на те, що обвинувачений скоїв особливо тяжкий злочин у стані алкогольного спяніння,вину не визнав, не розкаявся, в судовому засіданні вів себе зухвало, викрикував образи на його адресу та адресу інших потерпілих по справі та не відшкодував завдану ним шкоду;

- захисникобвинуваченого адвокат ОСОБА_7 просить оскаржуваний вирок скасувати, а провадження у справі закрити, так як висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд допустив неповноту судового розгляду та вина ОСОБА_9 не найшла свого підтвердження при розгляді справи в суді і не доказана.

Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянтів, які підтримали доводи наведених апеляційних скарг, прокурора, який заперечував проти апеляції захисника та підтримав апеляційні скарги потерпілих, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного.

Положення ч.1 ст.91 КПК України передбачають, що у кримінальному провадженні, до якого належить і судове, доказуванню підлягає, поряд з іншими обставинами і мотив вчинення кримінального правопорушення і ці обставини, згідно п.2 ч.3 ст.374 КПК України, повинні бути наведені у сформульованому у мотивувальній частині вироку обвинувачені, визнаному судом доведеним.

Судом першої інстанції цих вимог КПК України не дотримано.

Так, формулюючи обвинувачення ОСОБА_9 в умисному вбивстві ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 115 КК України, суд у вироку зазначив, що ОСОБА_9 вчинив, це вбивство на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, але ж зі змісту викладеного не зрозуміло коли виникли такі відносини та що стало причиною їх вирішення таким шляхом, тобто мотив умисного вбивства належним чином не визначений.

А формулюючи обвинувачення ОСОБА_9 у замаху на вбивство працівника правоохоронного органу ОСОБА_4 у звязку з виконанням цим працівником службових обовязків за ст. 348 КК України, суд у вироку взагалі не зазначив мотиву цих дій ОСОБА_9

Отже суд не встановив і не зазначив у мотивувальній частині вироку передбачені ч.1 ст.91, п.2 ч.3 ст.374 КПК України обставини, які мають значення для кримінального провадження, що призвело до порушення права обвинуваченого ОСОБА_9 на захист від конкретного обвинувачення.

Відповідно до положень ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути зазначені порушення процесуального закону шляхом повторного дослідження вищевказаних обставин кримінального провадження, оскільки ці обставини під час кримінального провадження у суді першої інстанції встановлені не були.

Ці порушення вимог кримінального процесуального закону, згідно ч.1 ст.412 КПК України, є істотними, оскільки перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України - є підставами для скасування вироку.

За таких обставин, колегія суддів керується приписами ч.6 ст.9 КПК України, які визначають, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, тоді застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, що відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 412 та п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України тягне безумовне скасування судового рішення і призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Тому, виходячи із передбаченої п.13 ч.1 ст.7 КПК України загальної засади кримінального провадження щодо забезпечення обвинуваченому права на захист, ухвалений вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на підстави скасування судового рішення та положення ч. 2 ст. 415 КПК України наведені вище доводи апеляційних скарг потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 підлягають перевірці в порядку встановленому КПК України для судового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.

За таких обставин апеляційні скарги потерпілих та захисника підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року відносно ОСОБА_9 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 залишити раніше обрану тримання під вартою.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою на 60 днів, тобто до 20 лютого 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді: