Вирок № 64286331, 26.01.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/9264/16-к

Провадження №1-кп/639/55/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Крбеян К.О.,

прокурора - Струкова А.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220000000743 від 08.07.2016 року, у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Каменське (м.Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

06.07.2016 року близько 03 год. 00 хв. ОСОБА_1 знаходився поряд із периметровою огорожею ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 99, та у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна - майна ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка».

Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке знаходиться на території вказаного підприємства, діючи з корисливих мотивів та з метою збагачення за рахунок майна ДП «ХПЗ ім. Т.Г.Шевченка», ОСОБА_1 переліз через периметрову огорожу, тим самим проник на охоронювану територію. Потім він зайшов шляхом вільного доступу через відкриті двері в корпус №7 вказаного підприємства, де на першому поверсі вказаного корпусу побачив на підлозі алюмінієві предмети та різні проводи, а саме: відповідно до акту огляду та зважування спеціалістами ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка» від 19.07.2016 року провід ТППеп 10х2х0,4 довжиною 380 см; провід ТППеп 10х2х0,4 довжиною 1210 см; провід ТППеп 10х2х0,5 довжиною 630 см; провід ПРППМ 2х0,9 довжиною 1620 см; провід ВВГ 4х1,5 довжиною 450 см. та секції підвісної стелі з алюмінію, які призначені для внутрішнього оздоблення приміщень і входять до складу будівлі №7, має 100% амортизаційний знос, за призначенням використовуватися не можуть, в зв'язку з чим оцінюються як лом алюмінію загальною вагою 3 кг 400 грам, які він поклав у принесену з собою сумку та почав виходити з будівлі.

Однак, довести свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_1 не зміг з причин, що не залежали від його волі, і він не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий співробітниками охорони ВОХР ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка» та працівниками поліції при спробі покинути корпус №7 ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», та у ОСОБА_1 було вилучено матеріальні цінності, які останній намагався викрасти.

Вартість майна, яке намагався викрасти ОСОБА_1 з території ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 4574 від 24.10.2016 року, складає 494 грн. 50 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, повністю підтверджує фактичні обставини вчинення злочину, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом.

Під час допиту у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_1 надав показання,що влітку 2016 року у нічний час він проник на територію ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», звідки мав намір викрасти вироби із кольорових металів. Знайдені у приміщенні цеху заводу проводи та елементи підвісної стелі склав у сумку, однак не зміг довести свій умисел до кінця, оскільки на місці був затриманий працівниками охорони заводу. У вчиненому злочині щиро розкаюється, крадіжку намагався вчинити у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу винного. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікує його дії за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як не закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у приміщення.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тяжких (хронічних) захворювань чи інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, має постійне місце проживання.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття.

Згідно ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_1,суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є умисним тяжким злочином, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, його відношення до скоєного злочину, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

На підставі ст.75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання підсудного можливо без ізоляції від суспільства.

До набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне продовжити у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

В порядку ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.370, 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набранням вироком законної сили продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_1, із покладенням на нього обов'язку не залишати місце проживання у період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., після набранням вироком законної сили дію запобіжного заходу - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1процесуальні витрати за проведену по кримінальному провадженню судову експертизу на суму 439,80 грн. (чотириста тридцять дев'ять гривень 80 коп.), перерахувавши їх на користь держави (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по кримінальному провадженню, які за постановою слідчого від 02.08.2016 року передано на зберігання матеріально відповідальній особі ОСОБА_2, повернути ДП «ХПЗ ім.Т.Г.Шевченка» як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило