Ухвала суду № 64285316, 23.01.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/133/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2017 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючогосудді Гончара В.М.,

суддів: Осєтрова В.І., Новіцького Е.Й.,

за участю секретаряПилипенко К.К.

прокурора - Невмитого О.Ю.,

захисників адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційні скарги прокурора Кіровоградської області Невмитого О.Ю., потерпілого ОСОБА_7, обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_5, у кримінальному проваджені № 12016040550000020 на ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2016 року, якою обвинувальний акт відносно ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, повернуто прокурору відділу прокуратури Кіровоградської області як такий, що не відповідає вимогам КПК України, для усунення недоліків.

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_8, обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 355 КК України, ОСОБА_5, обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,ОСОБА_6, обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_9, обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_10, обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 355 КК України,

У підготовчому судовому засіданні суд першої інстанції прийняв рішення повернути обвинувальний акт прокурору, в звязку із невідповідністю вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував наступним.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

В той же час після систематичних викликів обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до суду для участі у підготовчому судовому засіданні зясувалося, що вони за вказаними в обвинувальному акті адресами не проживають і не знаходяться. Викладене свідчить, що відомості про місце проживання вищезгаданих обвинувачених в обвинувальному акті не відповідають дійсності.

Також вказав, що зі змісту обвинувального акта витікає, що для маскування протиправно вилученого в подальшому майна, його зберігання до реалізації, члени організованої злочинної групи залучили й інших осіб, які були вказані в обвинувальному акті, але не визначені у своєму процесуальному статусі.

У разі, якщо досудовим розслідуванням встановлена їх участь у вчиненні кримінального правопорушення, - обвинувальний акт має містити відповідні анкетні відомості щодо іншого обвинуваченого та відповідне формулювання обвинувачення щодо кожного з обвинувачених.

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогамКримінального процесуального кодексу України, та повернув обвинувальний акт прокурору для виправлення виявлених недоліків.

В апеляційних скаргах прокурор та потерпілий ОСОБА_7 просили скасувати ухвалу суду, призначити новий судовий розгляд кримінального провадження.

В обґрунтування апеляційних вимог посилаються на те, що під час проведення судового провадження 02.12.2016 року в судовому засіданні були відсутні обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9, при цьому їх відсутність використана захисником ОСОБА_11 як підстава для клопотання про повернення обвинувального акту, як такого, що не відповідає вимогам КПК України, а саме п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто нібито в ході досудового слідства не було належним чином встановлено анкетних відомостей обвинувачених. Разом з цим, обвинувачений ОСОБА_8, який сплатив у відповідності до вимог КПК України заставу та перебував під дією зазначеного запобіжного заходу станом на 02.12.2016 року уклав угоду із захисником ОСОБА_4, який був присутній у судовому засіданні та міг повідомити суду місце перебування свого підзахисного.

Однак, інший захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_11 достовірно знаючи про дані обставини, а також знаючи про те, що в разі укладення її клієнтом договору з іншим захисником вона зобовязана повідомити про це суд, та в подальшому суд повинен вирішити питанням про заміну захисника за призначенням на захисника за договором, фактично не маючи відповідних повноважень станом на 02.12.2016р. заявила клопотання в якому зазначила відомості, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та таким чином орієнтувала суд на винесення незаконного рішення.

А тому, вважають, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження проведено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ст. 381 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника.

Так, в судовому засіданні 02.12.2016р. секретарем судового засідання було повідомлено учасникам процесу про відсутність в залі судових засідань всіх потерпілих, дані щодо належного повідомлення вказаних осіб про дату, час та місце судового засідання також були відсутні.

Під час зясування судом думки учасників щодо можливості проведення підготовчого судового засідання без участі потерпілих та обвинувачених жоден із учасників процесу не вказав на можливість провести підготовче судове засідання за даної явки осіб, частина учасників процесу заперечили проти проведення судового засідання, частина залишили дане питання на розгляд суду.

Однак, в порушення вищевказаних норм Кримінального процесуального кодексу України здійснено судове провадження за відсутності потерпілих, які не були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Також зазначили, що суд першої інстанції під час підготовчого засідання не вправі розглядати та заздалегідь вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді кримінального провадження по суті. Оцінка доказам на стадії підготовчого судового засідання, як і оцінка повноти викладених обставин кримінального правопорушення не здійснюється, а повинна даватись судом під час розгляду кримінального провадження по суті. У підготовчому провадженні вказані питання не вирішується, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду.

Саме тому вважають, що висновки суду про невідповідність обвинувального акту у кримінальному провадженні та додатку до нього (реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні) вимогам п. 2, п.5 ч. 2 ст. 291КПК України, є такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а тому повертаючи обвинувальний акт прокурору з цих підстав судом допущено невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду в частині повернення обвинувального акту, а в іншій частині ухвалу залишити без змін.

В обґрунтування апеляції зазначив, що судом було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме: під час проведення судового засідання 02.12.2016 року були відсутні він та обвинувачений ОСОБА_9, в звязку з чим захисником ОСОБА_11 було заявлено клопотання про повернення обвинувального акту, як такого, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України. Проте в день проведення даного судового засідання він перебував на лікарняному з 01 жовтня 2016р. по день подання апеляційної скарги. Тобто його місцезнаходження було відоме, однак адвокат зазначила відомості, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та таким чином орієнтувала суд на винесення незаконного рішення.

Крім того зазначив, що в судовому засіданні були відсутні всі потерпілі, дані щодо належного повідомлення вказаних осіб про дату, час та місце судового засідання також були відсутні, однак судом в порушення вимог норм чинного законодавства проведено судове засідання без їх участі.

Також вказав, що суд першої інстанції під час підготовчого судового засідання не вправі розглядати та заздалегідь вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді кримінального провадження по суті.

Однак судом першої інстанції, в ухвалі зазначено про невідповідність обвинувального акту у кримінальному провадженні та додатку до нього вимогам п. 2, п.5 ч. 2 ст. 291КПК України, є такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження

Обвинувачений ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, а ухвалу суду залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що прокурором та слідчим не в повній мірі досліджено всі обставини кримінального провадження, та не зясовано відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, анкетні відомості кожного обвинуваченого про що свідчить неодноразові неявки обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_10, надіслано до апеляційного суду заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких вони просили залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу районного суду без змін.

В обґрунтування заперечення зазначили, що з положень п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого. Однак обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на неодноразові виклики до суду не зявлялись, після чого було зясовано, що за зазначеними в обвинувальному акті адресами вони не проживають, що свідчить про невідповідність обвинувального акту положенням КПК. Також зазначили, про бездіяльність прокурора в частині не зясування всіх обставин кримінального провадження.

Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який підтримав подані ним та потерпілим апеляційні скарги та просив їх задовольнити, захисника ОСОБА_4, який підтримав апеляцію підзахисного ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_5, який просив задовольнити його апеляцію, а щодо задоволення інших апеляційних скарг заперечив, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали подане обвинуваченим заперечення на апеляційну скаргу прокурора та просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія судів вважає, що апеляційні скарги прокурора, потерпілого ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 задоволенню не підлягають, а апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом положень ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Доводи апеляційної скарги прокурора та потерпілого про те, що рішення суду про повернення обвинувального акту прокурору є необґрунтованим, невмотивованим, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 314 КПК України при проведенні підготовчого судового засідання, за умови, що обвинувальний акт не відповідає вимогамКримінального процесуального кодексу України, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору.

Суд першої інстанції дотримався вимог ст. 314 КПК України та відповідно до вимог ст. 372 КПК України навів в ухвалі мотиви, з яких прийшов до висновку про невідповідність обвинувального акту щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вимогам ст. 291 КПК України, що перешкоджає призначенню кримінального провадження до судового розгляду на підставі цього обвинувального акту.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали підставою для повернення обвинувального акту прокурору, на думку суду, є порушення органом досудового слідства, при складанні обвинувального акту вимог ст. 291 КПК України.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Однак, всупереч вказаній нормі кримінального процесуального закону, в обвинувальному акті відсутні відомості щодо фактичного місця проживання чи знаходження ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що підтверджується наступним.

Ухвалами Новомиргородського районного суду було призначено підготовче судове засідання у вищезгаданому кримінальному провадженні відповідно 29.08.2016 р., 30.08.2016 р., 01.09.2016 р., 06.09.2016 р., 12.09.2016 р., 11.10.2016 р., 17.10.2016 р., 19.10.2016 р., 26.10.2016 р., 04.11.2016 р., 11.11.2016 р., 02.12.2016 р. Проте обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судове засідання жодного разу не зявилися, про причини неявки суд не повідомили.

За ухвалами суду від 06.09.2016 р., 12.09.2016 р. та 19.10.2016 р. було задоволено клопотання прокурора про здійснення приводу стосовно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на 12.09.2016 р., 11.10.2016 р., 26.10.2016 р., 04.11.2016 р., 11.11.2016 р. але виконання вищезгаданих ухвал суду, за даними Олександрійського ВП ГУНП України в Кіровоградській області здійснення приводу стосовно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на 12.09.2016 р., 11.10.2016 р., 26.10.2016 р., 04.11.2016 р., 11.11.2016 р. виявилось неможливим у зв'язку з відсутністю вказаних обвинувачених за місцем проживання. Тому суд позбавлений можливості викликати обвинувачених у підготовче судове засідання. Провести судове засідання за відсутності обвинувачених є неможливим, оскільки це порушує права обвинувачених.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про невідповідність обвинувального акту щодо вимогам ст. 291 КПК України, що перешкоджає призначенню кримінального провадження до судового розгляду на підставі цього обвинувального акту, а тому обвинувальний акт обґрунтовано повернуто прокурору.

Наведені вище обставини, свідчать про те, що органом досудового слідства не виконані зазначені вимоги кримінального процесуального закону, а тому висновок суду про невідповідність обвинувального акту вимогам зазначених в ухвалі суду положень КПК України - є законним і обґрунтованим, з яким погоджується колегія суддів.

Разом з тим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції передчасно прийнято рішення про невідповідність обвинувального акту у кримінальному провадженні вимогам п. 2, п.5 ч. 2 ст. 291КПК України, про те у разі, якщо досудовим розслідуванням встановлена участь інших осіб у вчиненні кримінального правопорушення, - обвинувальний акт має містити відповідні анкетні відомості щодо іншого обвинуваченого та відповідне формулювання обвинувачення щодо кожного з обвинувачених.

Оскільки суд першої інстанції під час підготовчого засідання не вправі розглядати та заздалегідь вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді кримінального провадження по суті. Оцінка доказам на стадії підготовчого судового засідання, як і оцінка повноти викладених обставин кримінального правопорушення не здійснюється, а повинна даватись судом під час розгляду кримінального провадження по суті. У підготовчому провадженні вказані питання не вирішується, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 376, 405 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора Кіровоградської області Невмитого О.Ю., потерпілого ОСОБА_7та обвинувачених ОСОБА_8, залишити без задоволення, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2016 року залишити без змін.

Обвинуваченим ОСОБА_12 та ОСОБА_6 продовжити строк тримання під вартою на 60 діб до 23 березня 2017 року 11.20 год.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді - підписи

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2