Ухвала суду № 64283987, 24.01.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5909/16-ц Головуючий в і-й інстанції

Провадження №22ц/774/391/К/17 суддя Багрова А.Г.

Категорія - 81 (І) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

24 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Зубакової В.П.

суддів: Барильської А.П., Митрофанової Л.В.

за участю секретаря: Чубіної А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2016 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Логвиненко Тетяни Миколаївни.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, посилаючись на те, що в провадженні державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Логвиненко Т.М.перебуває виконавчий лист №2-253/11 від 04 червня 2013 року про стягенння з ОСОБА_2, ОСОБА_5 та Приватного підприємства «Малібу» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (надалі - ПАТ «УкрСиббанк») заборгованості у розмірі 2 710 692,35 грн. та судових витрат, а всього 2 711 300,35 грн. Нещодавно вона довідалася про існування Звіту №1104.1/16 про оцінку майна від 20 квітня 2016 року та Висновку про вартість майна від 20 квітня 2016 року, які нею не отримувалися.

Зважаючи на те, що вона не згодна із Звітом №1104.1/16 про оцінку майна від 20 квітня 2016 року ОСОБА_2 надала заперечення на цей Звіт, однак до теперішнього часу відповіді не отримала.

Крім того, у порушення ст.ст. 30, 49 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець, відкривши виконавче провадження 26 червня 2013 року, не провів виконавчі дії протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

10 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до державного виконавця із вимогою про закінчення виконавчого провадження, однак відповіді не отримала.

Просила суд: визнати ненадання відповіді державним виконавцем Логвиненко Т.М. на її вимогу від 10.10.2016 року про закінчення виконавчого провадження № 38953287 відкритого на виконання виконавчого листа №2-253\11 від 04.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Укрсиббанк" заборгованості в сумі 2 711300,35 грн. - неправомірним; визнати не закінчення виконавчого провадження № 38953287 відкритого на виконання виконавчого листа №2-253\11 від 04.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Укрсиббанк" заборгованості в сумі 2 711300,35 грн. до 25.03.2016 року - неправомірним; зобов'язати державного виконавця Логвиненко Т.М. закінчити виконавче провадження № 38953287 відкритого на виконання виконавчого листа №2-253\11 від 04.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Укрсиббанк" заборгованості в сумі 2 711300,35 грн.; визнати ненадання відповіді державним виконавцем Логвиненко Т.М. на її заперечення від 10.10.2016 року проти експертної оцінки майна, а саме: вбудованого не житлового приміщення, розташованого за адресою м. Нікополь, вул. Шевченка,188 у виконавчому провадженні № 38953287 відкритого на виконання виконавчого листа №2-253\11 від 04.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 Олександрівни на користь ПАТ „Укрсиббанк" заборгованості в сумі 2 711300,35 грн. - неправомірним; визнати не проведення рецензування Звіту від 1104.1\16 про оцінку вартості майна від 20.04.2016 року за її запереченнями від 10.10.2016 року проти експертної оцінки майна, а саме: вбудованого не житлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 у виконавчому провадженні № 38953287 відкритого на виконання виконавчого листа №2-253\11 від 04.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Укрсиббанк" заборгованості в сумі 2 711300,35 грн. - неправомірним; зобов'язати державного виконавця Логвиненко Т.М. провести рецензування звіту від 1104.1\16 про оцінку майна від 20.04.2016 року за її запереченням від 10.10.2016 року проти експертної оцінки майна, а саме: вбудованого не житлового приміщення, розташованого за адресою м. Нікополь, вул. Шевченко,188 у виконавчому провадженні № 38953287 відкритого на виконання виконавчого листа №2-253\11 від 04.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Укрсиббанк" заборгованості в сумі 2 711300,35 грн.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2016 року в задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення її скарги, посилаючись на поверхневий розгляд справи, безпідставну та протиправну відмову у задоволенні її скарги. Зокрема, судом не було враховано, що вона до теперішнього часу не отримала належної відповіді на заперечення на оцінку нерухомого майна, в якому вона вимагала проведення рецензування, а висновок суду про те, що їй було надано відповідь не ґрунтується на матеріалах справи. Також, зазначає, що вона не отримувала повідомлення про оцінку, а посилання суду на те, що вона була ознайомлена з матеріалами справи та надсилання їй звіту про оцінку, не виключає норму, якою передбачено десятиденний строк на подання заперечень на оцінку майна саме з моменту надходження повідомлення.

Крім того, судом не було враховано, що виконавче провадження триває три роки і чотири місяці, що є порушенням ст.ст. 30, 49 Закону України «Про виконавче провадження». 10 жовтня 2016 року ОСОБА_2 зверталася до державного виконавця із вимогою про закінчення виконавчого провадження, однак отримала відповідь, яку вважає неналежною, як таку, що підписана іншою посадовою особою, у зв'язку з чим вона не може погодитись з висновком суду щодо належного реагування державного виконавця на її звернення.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому ухвалу суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.

Заявник ОСОБА_2, будучи завчасно (03.01.2017 року) належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи за її апеляційною скаргою (про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення їй судової повістки про виклик в судове засідання на 24.01.2017 року - а.с. 145), в судове засідання не з'явилася і про причини своєї неявки суд не повідомила, що (у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги і письмових заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.06.2013 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 38953287 на виконання виконавчого листа №2-253\11 від 04.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Укрсиббанк" заборгованості в сумі 2 711300,35 грн.( а.с.14)

12.02.2014 року державним виконавцем призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності ТОВ „Консалтинговий центр „Маркон" в особі Жирова А.К. для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна вбудованого не житлового приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальна площа 207 кв.м., 306 кв.м. ( а.с.33)

15.06.2014 року експертом проведено оцінку зазначеного майна та надано висновок (а.с.34 - зворот).

28.07.2014 року копію висновку було надіслано боржнику ОСОБА_2 та стягувачу (а.с.35-36), однак повідомлення, яке було надіслано рекомендованим листом ОСОБА_2 повернулось за закінченням терміну зберігання.

24.09.2014 року ОСОБА_2 особисто отримала висновок експерта про вартість майна (а.с.39 - зворот)

04.10.2014 року ОСОБА_2 подала заперечення проти результатів оцінки (а.с.40)

13.10.2014 року державний виконавець звернулась до експерта, суб'єкта оціночної діяльності Мітельман О.Є. з метою проведення рецензування звіту (а.с.40 - зворот)

25.03.2016 року державним виконавцем знову призначено експерта для проведення оцінки вартості майна (а.с.47).

20.04.2016 року експерт надав висновок про вартість майна (а.с.48)

25.04.2016 року копія висновку була направлена державним виконавцем боржнику ОСОБА_2 та стягувачу ПАТ „Укрсиббанк" (а.с.48 - зворот, а.с. 49-50). Однак рекомендований лист з висновком, що був направлений ОСОБА_2 повернувся з відміткою „за закінченням терміну зберігання".

28.07.2016 року представник ОСОБА_2 - адвокат Довгаль С.В. подав заяву на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ( а.с. 55). В той же день адвокат Довгаль С.В. ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, що підтверджується його розпискою на заяві ( а.с. 55-57)

10.10.2016 року ОСОБА_2 звернулась із запереченнями на звіт про оцінку майна від 20.04.2016 року ( а.с. 89). На це заперечення державним виконавцем Логвиненко Т.М. була підготовлена відповідь від 18.10.2016 року ( а.с.90), яка підписана начальником відділу державної виконавчої служби та отримана особисто адвокатом Довгаль С.В. 24.10.2016 року, про що міститься його розписка на запереченнях (а.с. 89 - зворот).

Статтею 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

25.04.2016 року копія висновку була направлена державним виконавцем боржнику ОСОБА_2 та стягувачу ПАТ „Укрсиббанк" (а.с.48 зворот, 49 -50, 50 зворот). Однак, рекомендований лист з висновком, що був направлений ОСОБА_2 повернувся з відміткою „за закінченням терміну зберігання", тобто згідно ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" ОСОБА_2 вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна.

Крім того, 28.07.2016 року представник ОСОБА_2 адвокат Довгаль С.В. подав заяву на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ( а.с. 55) та в той же день ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, що підтверджується його розпискою на заяві ( а.с. 55-57), тобто представник ОСОБА_2 28 липня 2016 року особисто ознайомився із Звітом про оцінку майна від 20.04.2016 року, однак заперечення на цей Звіт ОСОБА_2 подано лише 10.10.2016 року.

Отже, державним виконавцем дотримано вимог Закону України "Про виконавче провадження" та повідомлено скаржника про результати оцінки, а заперечення на Звіт №1104.1/16 про оцінку майна від 20 квітня 2016 року подані ОСОБА_2 поза межами десятиденного строку.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до вимог ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню зокрема у разі:

визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача; скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Згідно статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, державним виконавцем з дня відкриття виконавчого провадження проводились виконавчі дії з виконання рішення суду про стягнення боргу в ході якого було арештоване майно боржника, проводилась експертиза та оцінка майна, проводилась реалізація майна тощо, тобто дії які не включаються в строк здійснення виконавчого провадження, а тому відсутні підстави для завершення виконавчого провадження відповідно до п.6 ч. 1 статті 49 Закону України „Про виконавче провадження".

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо неправомірності дій державного виконавця щодо не закінчення виконавчого провадження в шестимісячний строк з дня відкриття виконавчого провадження та вимоги про зобов'язання державного виконавця закінчити виконавче провадження є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.

Не може погодитись колегія суддів й з доводами заявника про те, що на її звернення не було надано відповіді, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, на звернення ОСОБА_2 від 10.10.2016 року про закінчення виконавчого провадження (а.с. 91) Нікопольським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 18.10.2016 року було надано обґрунтовану відповідь (а.с. 92).

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах скарги ОСОБА_2 та в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог процесуального права та зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: