Рішення № 64283827, 18.01.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/593/17 Справа № 202/2099/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа:Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Комунальне виробниче житлове підприємство Індустріального району про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2016 року до суду надійшов позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа:Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Комунальне виробниче житлове підприємство Індустріального району про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2016 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду з ухвалення нового по суті справи.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1,суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач не проживає у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин.

Однак з таким висновком колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальну житлову фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст. 71 ЖК УРСР), членів сімї власника жилого приміщення протягом року (ст. 405 ЦК України). Не проживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, дають підстави для визнання цих осіб в судовому порядку такими, що втратили права користування ним (ст. 72 ЖК УРСР, ст. 405 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі ордеру № 65 від 24.04.1963 року, виданого виконкомом Дніпропетровської міської Ради депутатів трудящих на ім*я ОСОБА_4, останній надана у користування квартира АДРЕСА_2. До складу сім*ї ОСОБА_5 входили три сини: ОСОБА_5, який після реєстрації шлюбу змінив прізвище на ОСОБА_3; ОСОБА_6, який після реєстрації шлюбу змінив прізвище на ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ( а.с. 12,68).

13.02.2004 року ОСОБА_5 померла( а.с. 9).

На даний час у спірній квартирі значаться зареєстрованими позивач та відповідач( а.с. 10).

Судом встановлено, що відповідач не проживає у квартирі № 41 будинку № 40 по просп.. ОСОБА_8 (Косіора) з 2003 року, що підтверджується актом про не проживання особи в квартирі від 16.03.2016 року( а.с. 7), показами свідка ОСОБА_9, не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 71 ЖК України за тимчасової відсутності наймача або членів сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сімї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк, за заявою відсутнього, може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом. Тимчасова відсутність особи може бути безперервною, але не повинна перевищувати шести місяців.

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності.

Отже, позивачем не було надано доказів не проживання відповідача без поважних причин в спірній квартирі.

Колегією суддів не приймаються до уваги як докази не проживання ОСОБА_2 в спірній квартирі без поважних причин, а саме акт про не проживання особи в квартирі від 16.03.2016 року, оскільки між сторонами існує спір щодо користування цією квартирою, що підтверджується поясненнями сторін.

Крім того, судом встановлено, що у відповідача відсутнє інше житло, а у користуванні спірною квартирою позивач перешкоджав йому і перешкоджає, що підтверджується актами судово-медичного дослідження №3950 .

Таким чином, суд першої інстанції, помилково прийшов до висновку про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, оскільки відповідач з поважних причин не проживає у спірній квартирі і не має іншого житла.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення Амур Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2016 року підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа:Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Комунальне виробниче житлове підприємство Індустріального району про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 309, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Амур Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2016 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа:Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Комунальне виробниче житлове підприємство Індустріального району про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

ОСОБА_10