Ухвала суду № 64282091, 25.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 р.

м.Одеса

Справа № 821/1618/16

Категорія: 8.3.3

Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 року по справі за позовом приватного акціонерного товариство "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2016 року приватне акціонерне товариство “Каланчацький комбінат хлібопродуктів” звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 серпня 2016 року №0001271422.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким що підлягає скасуванню, оскільки ПАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" правомірно включено до складу податкового кредиту у рядок 12.4 Декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року податок на додану вартість за операцією з отримання послуг від нерезидента, яка була здійснена у грудні, у сумі 145 459,00 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №0001271422 від 04.08.2016р.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв’язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак в судове засідання вони не з’явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що приватне акціонерне товариство “Каланчацький комбінат хлібопродуктів” зареєстровано 28.09.1998 р. Каланчацьким районним управлінням юстиції Херсонської області №1491120000. Перебуває на податковому обліку в Скадовській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області з 28.09.1998 р. № 0129.

Також, судом встановлено, що у період з 01.07.2016 року по 06.07.2016 року відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р.

За результатами даної перевірки складено акт від 13.07.2016 року №76/21-22-14-04/00952344.

З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення у т.ч.: порушив п.п. 44.1 ст.44, п. 185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п.190.2 ст.190, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, пп.192.1.1, пп.192.1.2 п.192.1, п.192.2 ст.192. п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.208.2 ст.208 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI, в результаті чого занижено суми податку на додану вартість на суму 145 459, 00 грн.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що ПАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" неправомірно включив до складу податкового кредиту у рядок 12.4 Декларації з податку на додану вартість за січень 2015 р. податку на додану вартість за операцією з отримання послуг від нерезидента ОАО “МАКФА”, яка була здійснена у грудні, у сумі 145 459,00 грн.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято у т.ч. податкове повідомлення-рішення від 04 серпня 2016 року №0001271422, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 181824,00 грн. у тому числі за основним платежем в сумі 145459,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 36365,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ПАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" правомірно включено до складу податкового кредиту у рядок 12.4 Декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року податок на додану вартість за операцією з отримання послуг від нерезидента, яка була здійснена у грудні, у сумі 145 459,00 грн.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 01.01.2014 року між ПАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" та юридичною особою-нерезидентом ОАО "МАКФА" був підписаний договір про надання права використання товарних знаків. 31 грудня 2014 року був складений акт №57437, в якому зафіксована ліцензійна винагорода за право використання товарних знаків за 2014 рік у сумі 2 400 000,00 російських рублів.

Згідно статі 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

У відповідності до абзацу 2 ст. 208.2 ст. 208 ПК України від 02.10.2010 №2755-VІ в редакції до 01.01.2015 року, отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 Податкового кодексу України, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Відповідно до абз. З ст. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України від 02.10.2010 р. №2755-VІ в редакції до 01.01.2015 року, податкова накладна складається в одному примірнику і залишається в отримувача послуг - платника податку.

Згідно абз.2 п. 201.12 ст.201 Податкового кодексу України в редакції до 01.01.2015 року, для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.

На дату виникнення податкового зобов'язання у сумі 145459,20 грн. ПАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" - отримувачем послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України - була складена податкова накладна №57 від 31.12.2014 року, яка згідно чинного законодавства станом на 31.12.2014 року не підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно матеріалів справи податкове зобов'язання було відображене у рядку 7 Податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року в повному обсязі у сумі 145459,00 грн. у відповідності до пункту 208.3 ст.208 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2015 р.) та згідно порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №966 від 23.09.2014 року.

Згідно абзацу 4 пункту 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2015 року) датою виникнення права на віднесення цієї суми податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем послуг до податкової декларації попереднього періоду. Таким чином, право на відображення цїєї суми податку у декларації з податку на додану вартість в складі податкового кредиту виникло у позивача у наступному місяці - січні 2015 року.

Починаючи з 1 січня 2015 року, зазнала змін норма, яка визначає дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту при отриманні послуг від нерезидента на митній території України. На відміну від попередньої редакції пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, тільки починаючи з січня 2015 року виникла вимога з реєстрації податкових накладних за операціями з отримання послуг від нерезидентів у Єдиному реєстрі податкових накладних та змінений порядок відображення таких операцій.

Крім того листом Державної фіскальної служби України від 19.01.2015 р. №1403/7/99-99-19-03-01-17 "Про систему електронного адміністрування ПДВ" було повідомлено, що "на відміну від діючого до кінця 2014 року порядку, починаючи з 01.01.2015 р., отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, отримує право на податковий кредит за такими операціями на дату складання ним податкової накладної за цими операціями, за умови її реєстрації в ЄРПН (пункт 198.2 статті 198 та пункт 208.2 ст. 208 розділу V Кодексу). У зв'язку з цим необхідно враховувати, що у розділі II "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ за січень (І квартал) 2015 року може бути одночасно відображений податковий кредит за операціями з отримання послуг від нерезидента, які були здійснені у грудні (IV кварталі 2014 року) та в січні (І кварталі) 2015 року." Тобто, у цьому листі Державна фіскальна служба України оприлюднила та довела до уваги Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників та всіх платників податку свою позицію стосовно відображення податкового кредиту за перехідними операціями з отримання послуг від нерезидента, які були здійснені у грудні 2014 року.

Виходячи з викладеного обґрунтованим є висновок суду про те, що ПАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" правомірно включено до складу податкового кредиту у рядок 12.4 Декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року податок на додану вартість за операцією з отримання послуг від нерезидента, яка була здійснена у грудні, у сумі 145 459,00 грн., у зв'язку із чим суми податку на додану вартість за січень 2015 року та лютий 2015 року не підлягають коригуванню.

На дату здійснення операції з отримання послуг від нерезидента у грудні 2014 року у Податковому Кодексі України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, у редакції до 01.01.2015 р., не існувало вимог реєстрації податкових накладних за операціями з отримання послуг від нерезидентів у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим посилання апелянта на те, що наказом міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.11.2014 р. №1385 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності» до ТОВ «Макфа» з 01.01.2015 р. застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України, а відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.04.2015 р. №355 «Про переведення іноземних суб'єктів господарської діяльності на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності» іноземного суб'єкта господарської діяльності ТОВ «Макфа» переведено на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності є безпідставними, так як даний наказ може бути застосовано з 01.01.2015 р., однак операція позивачем була здійснена 31.12.2014 р., тому зазначене обмеження ще не діяло.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик