Ухвала суду № 64281988, 25.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/408/16

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

28.03.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області (далі - ДПІ), в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.04.2013р. № 0004021701 про визначення грошового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2012р. на суму 21 125,29 грн. за користування земельними ділянками, загальною площею 18,63 га.

Позов обґрунтований тим, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення слугував лист відділу Держкомзему у Білозерському районі №01-21/1000 від 16.10.2012, згідно якого надана інформація про земельні ділянки, що обліковуються за позивачем на загальну площу 18,63га, разом з тим не було вказано кадастрових номерів ділянок. 03.04.2015 року позивач звернувся до Держземагенства у Білозерському районі Херсонської області за інформацією про земельні ділянки, що обліковуються за ним, і листом від 15.04.2015 №31-28-0.2-926/2-15 відділу Держземагентства у Білозерському районі Херсонської області зазначено інші площі земельних ділянок та інша їх кількість ніж ті, які враховувались ДПІ при винесенні податкового повідомлення-рішення. Крім того, при нарахуванні земельного податку не враховано факти відчуження позивачем частини земельних ділянок протягом 2012 року іншим особам.

Відповідач заперечував проти позову та вважав наявними підстави для закриття провадження у справі, оскільки існує судове рішення по спору між тими самими сторонами, про той самий предмет по справі № 821/3577/13-а.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою відмовити в задоволені позову.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

Цюрупинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.13 № 0004021701, яким ОСОБА_2 визначено грошове зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб в сумі 21 125 грн. 29 коп. за користування у 2012 році земельними ділянками, загальною площею 18,63 га.

Підставою для прийняття ППР слугував лист відділу Держкомзему у Білозерському районі №01-21/1000 від 16.10.2012, згідно якого надана інформація про земельні ділянки, що обліковуються за позивачем. Нормативно-грошова оцінка ділянки не проводилась, тому у відповідності до п. 277.1 ст. 277 Податкового кодексу України відповідачем була взята ставка податку за один гектар у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області за 2012 рік, яка складала 23151,10 грн., тому ставка земельного податку за 1 га - 1157 грн. 55 коп. (23151 грн. 10 коп. х 5%), а за 18,25 га річний розмір земельного податку склав 21125,29 грн.

З листа відділу Держкомзему у Білозерському районі №01-21/1000 від 16.10.2012, розрахунку земельного податку, яки доданий до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що земельний податок ОСОБА_2 нарахований за такі земельні ділянки: 0,85 га під автогаражем, 0,75 га під майстернею, 0,03 га під вісовою, 1,6 га під центральним складом, лабораторією, плотницьким цехом, 14,8 га під свинофермою, 0,22 га під рибним павільйоном, під іншими спорудами (зерносклад, зерносховище, олійня, фруктосховища) земельний податок не нараховувався через відсутність розміру ділянки.

Як пояснив позивач в судовому засіданні, йому не оформлюють земельні ділянки ні у власність, ні в оренду не з його вини, а внаслідок відсутності у сільській раді генерального плану. Позивач не заперечує тієї обставини, що має у власності споруди, які розташовані в с. Олександрівка Білозерського району Херсонської області, разом з тим зазначає, що частину свиноферми на площі 8,28 га в грудні 2012 року подарував та продав іншим особам, що не було враховано при обчисленні земельного податку.

03.04.2015 року позивач звернувся із листом до заступника начальника відділу Держземагенства у Білозерському районі Херсонської області та просив надати інформацію стосовно земельних ділянок, які знаходяться у його власності чи користуванні, згідно даних земельного кадастру.

На вищенаведений лист позивачу була надана відповідь № 31-28-0.2-926/2-15 від 15.04.15, за якою в архіві відділу зберігається проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_2 загальною площею 10,2800 га для обслуговування будівель свиноферми, які перебувають у його власності із земель державної власності, що розташовані на території Олександрівської сільської ради Білозерського району Херсонської області. На підставі даного проекту визначено шість кадастрових номерів: - НОМЕР_1 - ділянка №1; - НОМЕР_2 - ділянка №5; - НОМЕР_3 - ділянка №6; правовстановлюючі документи на вищезазначені земельні ділянки відсутні. Також, відділом проводилось визначення кадастрових номерів на земельні ділянки, що знаходяться в с. Олександрівка Білозерського району Херсонської області на підставі технічних документацій щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_2, які в архіві не збереглися, за результатами чого було визначено п'ять кадастрових номерів, а саме: - НОМЕР_4 - зерносклад площею 0,1584 га; - НОМЕР_5 - для обслуговування будівлі центральної контори 0,1005 га.

Отже, за даними відділу Держземагенства під будівлі свиноферми позивач оформлював 10,28 га, але не 14,8 га, за які був нарахований земельний податок. Крім того, частину свиноферми позивачем в грудні місяці було відчужено, що підтверджується договорами купівлі-продажу.

Так, згідно договору від 05.12.2012 року частина свиноферми, яка була розташована на земельних ділянках кадастровий номер НОМЕР_1 площею 2, 000 га та кадастровий номер НОМЕР_6 площею 0,2800 га були продані позивачем ОСОБА_3.

Відповідно до договору дарування від 28.12.2012 року частина свиноферми на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_7 площею 2,000 га була дарована позивачем ОСОБА_4.

Відповідно до договору дарування від 28.12.2012 року частина свиноферми, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_7 площею 2,000 га була дарована позивачем ОСОБА_5.

Відповідно до договору дарування від 28.12.2012 року частина свиноферми на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_3 площею 2,000 га була дарована позивачем ОСОБА_6.

Суд першої інстанції також погодився з доводами позивача про відсутність обґрунтувань розмірів земельних ділянок під нежитловими приміщеннями, за які був нарахований податок, оскільки площа будівель та споруд є значно меншою, ніж земельні ділянки, за які нарахований земельний податок. Так, за земельну ділянку під вісовою, яка складається з будівлі 18 кв. м та навісу згідно свідоцтва про право власності відповідач нараховує 34 грн. 73 коп. податку за ділянку площею 300 кв.м; за ділянку під центральним складом, лабораторією, плотницьким цехом, складами нараховано 1862,08 грн. за 16000 кв.м, тоді як площі даних будівель 654 кв.м.; за рибний павільйон площею 156 кв. м нараховано податку за ділянку площею 2200 кв.м.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з необґрунтованого завищення відповідачем розміру земельних ділянок, за користування якими позивачу нарахований земельний податок. Оскільки відокремити необґрунтовано завищену частину земельного податку не представляється можливим, оскаржуване ППР скасовано в повному обсязі.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Порядок визначення та нарахування фізичним особам земельного податку врегульований пп.14.1.73, пп.14.1.42, пп.14.1.147 п.14.1 ст.14, ст.270, п.286.5 ст.286, п.287.6 ст.287 ПК України, про що докладно зазначено судом першої інстанції.

Відповідно до п. 286.1. ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, обчислення суми плати за землю власникам земельних ділянок та землекористувачу здійснюється з урахуванням даних державного земельного кадастру, який відповідно до підпункту 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПКУ містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Враховуючи, що розмір земельних ділянок, визначених у листі відділу Держкомзему у Білозерському районі від 16.10.2012р., на підставі якого відбулось нарахування позивачу земельного податку, є значно більшим, ніж за даними того ж відділу Держкомзему, викладених у листі від 03.04.2015р. на запит позивача, беручі до уваги, що розмір земельних ділянок під нежитловими приміщеннями, за які був нарахований податок, є значно меншою розміру земельних ділянок, за які нарахований земельний податок, що підтверджується правовстановлюючими документами на нежитлові приміщення, вірними є висновки суду першої інстанції, що розмір земельного податку за 2012 рік явно завищений.

До того ж судова колегія враховує, що при визначенні розміру земельних ділянок, за користування якими нарахований земельний податок, не враховані обставини відчуження позивачем у 2012 році решти нежитлових приміщень свиноферми іншим особам.

Відповідачем не спростовуються дані обставини та не визначена та частина земельного податку, яка має бути скасована, що виключає для суду можливість часткового скасування ППР.

Судова колегія враховує, що за аналогічними обставинами скасовані податкові повідомлення-рішення про визначення позивачу земельного податку за 2013 рік у справах №№ 821/746/15, 821/3809/15.

Апеляційна скарга ДПІ у даній справі також не містить правових підстав на спростування висновків суду першої інстанції. Єдиним доводом апеляційної скарги є посилання на наявність обставин для закриття провадження у справі.

Так, апелянт зазначає, що питання скасування ППР від 23.04.2013р. № 0004021701 про визначення позивачу грошового зобов'язання з земельного податку за 2012р. на суму 21 125,29 грн. за користування земельними ділянками, загальною площею 18,63 га., яке розглядається у даній справі, було предметом розгляду іншої адміністративної справи за № 821/3577/13. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04.02.2014р. позов ОСОБА_2 задоволено, проте постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014р. вказана постанова суду першої інстанції скасована, прийнята нова постанова про відмову у позові.

Про вказані обставини податковий орган зазначав в ході розгляду даної справи у суді першої інстанції.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року відмовлено ДПІ у задоволенні клопотання про закриття провадження по справі. При цьому судом першої інстанції вірно зазначено в якості відмови у задоволенні клопотання те, що у вказаних справах є різні підстави для пред'явлення позову.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Тобто, основними умовами для закриття провадження є:

- тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони збігаються);

- остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про відмову у відкритті провадження чи закриття провадження; про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала винесена до відкриття провадження в адміністративній справі);

- набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що постанова чи ухвала, яка набрала законної сили, постановлена за позовом, який є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для пред'явлення позову, який розглядався у справі № 821/3577/13, були обставини порушення ДПІ строків проведення розрахунку земельного податку, який мав бути нарахований до 01 липня поточного року, та невірне його визначення, оскільки земельний податок обчислюється виключно на підставі даних державного земельного кадастру (а.с.42-43).

Підставою для пред'явлення позову у даній справі є інші обставини, а саме нарахування земельного податку за земельні ділянки, площею 18,63га, які не обліковувались за позивачем, що підтверджується листом відділу Держкомзему у Білозерському районі від 15.04.2015р., а також нарахування земельного податку без врахування обставин відчуження позивачем протягом 2012 року іншим особам решти нежилих приміщень, розташованих на земельних ділянках, розмір яких включений до загальної суми площі земельних ділянок, за користування якими позивачу визначений земельний податок.

Враховуючи, що оскарження позивачем ППР від 23.04.2013р. № 0004021701 у даній справі відбувається з інших правових підстав, ніж при пред'явленні позову у справі № 821/3577/13, судом першої інстанції вірно не враховані доводи податкового органу про закриття провадження по даній справі.

За таких обставин, судова колегія не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,197,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян