Ухвала суду № 64281929, 25.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/3957/16

Категорія: 8.3.5 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2016 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 квітня 2016 року №000083/4000 та №000084/4000, якими до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу на загальну суму 68 000 грн. за порушення ч.12 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

Позов обґрунтовував тим, що здійснення продажу 30.01.2016р. алкогольних напоїв та тютюнових виробів в магазинах по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відбулося в останній день дії ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями НОМЕР_2 і НОМЕР_3 від 26.01.2015р. та ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами НОМЕР_4 і НОМЕР_5 від 26.01.2015р. терміном дії з 30.01.2015р. по 30.01.2016р. Також, позивач зазначав, що при розрахунку штрафних санкцій відповідач використовував довільні показники вартості наявного в магазинах «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» під час перевірки товару.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2016р. позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області від 26 квітня 2016 року №000083/4000 та №000084/4000.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність доводів податкового органу, що останнім днем торгівлі є дата, що передує даті, зазначеній в ліценції на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, оскільки термін дії ліцензій до 30.01.2016р. самостійно визначено податковим органом, що їх видав, такі ліцензії 30.01.2016р. не були анульовані чи призупинені.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Ізмаїльська ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що суб'єкт господарської діяльності має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами до дати, зазначеної в ліцензії на право здійснення такої торгівлі, при цьому, останнім днем торгівлі буде дата, що передує даті, зазначеній в ліцензії.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку в Ізмаїльській ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області. Господарську торгівельну діяльність позивач здійснює в магазинах «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_2) та «ІНФОРМАЦІЯ_2» (АДРЕСА_1).

26.01.2015р. в ГУ ДФС в Одеській області позивач отримав ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями НОМЕР_2 і НОМЕР_3 та на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами НОМЕР_4 і НОМЕР_5 терміном дії з 30.01.2015р. по 30.01.2016р.

За результатами проведених 05.04.2016р. фактичних перевірок в магазинах «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_2) та «ІНФОРМАЦІЯ_2» (АДРЕСА_1) Ізмаїльською ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області складено акти перевірок №863/15-16-40-00/НОМЕР_1 та №862/15-16-70-00/НОМЕР_1, якими зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 ч.12 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів». Зокрема, в актах перевірок зазначено про здійснення 30.01.2016р. позивачем реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідних ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, так як останнім днем дії ліцензій НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 і НОМЕР_5 є 29.01.2016р.

На підставі вказаних актів перевірок, 26.04.2016р. Ізмаїльською ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення №000083/4000 та №000084/4000, якими до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу на загальну суму 68 000 грн.

Як вбачається зі змісту актів перевірок та з доводів апеляційної скарги, підставою для висновку про здійснення позивачем 30.01.2016р. роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, слугувало те, що ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видаються терміном на 1 рік (365 днів), тому, на думку апелянта, суб'єкт господарювання має право здійснювати відповідну торгівлю до дати зазначеної в ліцензії. При цьому, останнім днем торгівлі буде дата, що передує даті, зазначеній в такій ліцензії. Тобто, останнім днем, протягом якого позивач має право здійснювати зазначені в ліцензіях НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 і НОМЕР_5 від 26.01.2015р. види діяльності, є 29.01.2016р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість таких доводів відповідача. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності у них ліцензій.

Згідно ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва торгівлі етиловим, коньячним, і плодовим спиртом, алкогольними напоями та тютюновим виробами» - ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до частини 14 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності.

При вирішенні даного спору з'ясуванню підлягає питання щодо порядку обчислення початку та закінчення строку дії виданих позивачу ліцензій НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 і НОМЕР_5 від 26.01.2015р. терміном дії з 30.01.2015р. по 30.01.2016р., який визначений вказівками на конкретні календарні дати.

Оскільки спеціальними нормами, зокрема Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Тимчасовим порядком видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженим постановою КМУ від 13.05.1996р. №493, не встановлено окремого порядку визначення і встановлення часового моменту, що породжує та припиняє правовідносини за вказаними ліцензіями, застосовуючи принцип аналогії закону, обчислення спірного строку слід здійснювати за правилами Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч.1 ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Таким чином, строк дії ліцензій ФОП ОСОБА_1 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями НОМЕР_2 і НОМЕР_3 та на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами НОМЕР_4 і НОМЕР_5 спливає у відповідний місяць та число останнього року строку, тобто 30 січня 2016 року о 24 год. 00 хв. Станом на вказану дату наявні у позивача ліцензії в установленому порядку призупинені чи анульовані не були.

У зв'язку з цим, висновки відповідача про те, що позивач 30 січня 2016 року здійснював в магазинах «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій є помилковими, що, в свою чергу, спростовує порушення позивачем ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На підставі викладеного, із врахуванням принципу презумпції правомірності дій платника податків, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлені ФОП ОСОБА_1 позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 25.01.2017р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

Шляхтицький О.І.