Ухвала суду № 64281598, 23.01.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

23 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І., Лященко Н.П.,Романюка Я.М., розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 5 лютого 2016 року, ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 червня 2016 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Восьма Дніпропетровська нотаріальна контора, про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и л а:

Самарський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 5 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 червня 2016 року, у задоволенні позову відмовив.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 5 жовтня 2016 року судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишила без змін.

У заяві ОСОБА_4 про перегляд судових рішень порушується питання про скасування рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 5 лютого 2016 року, ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 червня 2016 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2016 року та ухвалення нового судового рішення з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме частини третьої статті 1268, статті 1270 Цивільного кодексу України.

На підтвердження зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_4 посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2013 року.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися і суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що ОСОБА_4 (спадкодавець) мешкала сама в будинку АДРЕСА_1 з 1 лютого 2009 року до моменту смерті 9 вересня 2013 року; зазначене підтверджується актом і показами свідків.

У наданій для порівняння ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2013 року зазначено, що позивач відкликав свою заяву про прийняття спадщини, маючи неправильне уявлення щодо наслідків у силу свого віку та стану здоров'я, проте не відмовлявся від неї в передбаченому законом порядку. Крім того, судами було установлено, що позивач проживав разом зі спадкодавцем, сплачував за комунальні послуги.

Таким чином, в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2013 року, що надана заявником для порівняння, правовий висновок суду касаційної інстанції, указаний в цьому судовому рішенні, та в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, ґрунтуються на різних фактичних обставинах справ, установлених судами.

Порівняння змісту наданого судового рішення зі змістом судових рішень, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог.

З огляду на викладене підстава для перегляду судових рішень у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, передбачена пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, відсутня.

Ураховуючи наведене, вважати зазначену заяву обґрунтованою немає підстав.

Керуючись статтями 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

У допуску до провадження Верховним Судом України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Восьма Дніпропетровська нотаріальна контора, про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно за заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 5 лютого 2016 року, ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 червня 2016 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк Н.П. Лященко Я.М. Романюк