Ухвала суду № 64279565, 18.01.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/5985/16 Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П.

Провадження № 22-ц/783/567/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія: 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого- судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П. і Савуляка Р.В.

при секретарі Фейір І.Р.

за участю представника позивача Ференц О.І., відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Дрогобицький Ринок" на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2016 року по справі за позовом Комунального підприємства "Дрогобицький Ринок" до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2016 року скасовано заходи забезпечення позову встановлені ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 07.09.2016 року, у виді заборони ОСОБА_4 проводити будівельні роботи з будівництва магазину замість існуючої нежитлової будівлі по АДРЕСА_1

Вищезгадану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач - Комунальне підприємство "Дрогобицький Ринок". Вважає ухвалу суду незаконною та необгрунтованою. Звертає увагу, що розгляд даної справи в суді першої інстанції по суті ще не розпочався, при тому, що лише в розгляду якої позивач матиме можливість шляхом здійснення своїх процесуальних прав здобути належні та допустимі докази в підтвердження заявлених позовних вимог. В апеляційній скарзі просить ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2016 року про скасування заходів забезпечення позову скасувати та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову встановлені ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 вересня 2016 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Частиною 1 ст.303 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з вимогами ч.3 цієї статті апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.312 ЦПК України, розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

З метою забезпечення позовних вимог, 07 вересня 2016 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області винесено ухвалу про забезпечення позову, якою заборонено ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) проводити будівельні роботи з будівництва магазину замість існуючої нежитлової будівлі по АДРЕСА_1.

Окрім цього, 07 вересня 2016 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено розгляд справи на 10 жовтня 2016 року на 14.00 год.

28.09.2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, встановлених вищевказаною ухвалою, оскільки вона придбала у Дрогобицької міської ради земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0028 га, кадастровий номер НОМЕР_2 а позивач вказує на те, що є орендарем земельної ділянки загальною площею 1396 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_3, тобто порушення допущено щодо іншої земельної ділянки, яка не перебуває у її власності. Також, нею розроблено відповідну технічну документацію та будівництво здійснюється з відповідними дозволами. Департаментом ДАБІ України у Львівській області було проведено перевірку будівництва, результати якої оформлено Актом №3/151 від 20.09.2016 року і жодних порушень не виявлено. При таких обставинах просить скасувати вищевказані заходи забезпечення позову.

Скасовуючи заходи забезпечення позову, суд виходив з тих обставин, що на момент постановлення ухвали - 11 жовтня 2016 року, судом не здобуто переконливих доказів щодо створення саме відповідачем - ОСОБА_4 перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка належить КП "Дрогобицький Ринок", в зв"язку з чим змінились підстави з якими закон пов"язує можливість застосування таких заходів.

Однак, з таким висновком колегія суддів не може погодитися із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даній справі є незавершене будівництво-магазин, який збудований на земельній загальною площею 0,0028 га кадастровий номер НОМЕР_2 що належить ОСОБА_4, з виходом за її межі на орендовану Комунальним Підприємством "Дрогобицький Ринок" земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Постановляючи ухвалу від 07 вересня 2016 року про вжиття заходів забезпечення позову, суд виходив з тих обставин, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити, або зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки може бути заподіяна шкода правам, свободам та інтересам позивача і може призвести до ускладнення виконання рішення суду.

Як вбачається з виділених матеріалів справи, розгляд справи по суті фактично не розпочато.

В мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суд ствердив, що ним не здобуто переконливих доказів щодо створення саме відповідачем - ОСОБА_4 перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка належить КП "Дрогобицький Ринок", в зв"язку з чим змінились підстави з якими закон пов"язує можливість застосування таких заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Відповідно до ч. 6 ст. 154 цього Кодексу, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте, суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином одночасно вбачається, що заходи забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_4 проводити будівельні роботи з будівництва магазину замість існуючої нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 можуть бути скасовані судом у разі, якщо такі заходи вжито стосовно майна, яке не належить відповідачеві, у разі заміни виду забезпечення позову, у разі відмови у задоволенні позову, якщо провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, а також у випадках, встановлених ч. 7 ст. 154 ЦПК України.

Між тим, вказані підстави відсутні.

Крім того, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відсутність належних доказів по справі не є підставою для скасування заходів забезпечення позову, оскільки при вирішенні спору по суті суд, відповідно до положень ст. 212 ЦПК України, відображає у рішенні результати оцінки доказів і наводить мотиви їх прийняття чи відмови у їх прийнятті.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2016 року про скасування заходів забезпечення позову з постановленням нової ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 вересня 2016 року.

Керуючись ст.ст.303, п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, ст.313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дрогобицький Ринок" задовольнити.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2016 року про скасування заходів забезпечення позову - скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 вересня 2016 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

Р.В. Савуляк