Рішення № 64279149, 25.01.2017, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1443/16-ц

2/683/50/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої судді Бондарчук Л.А.

при секретарі Борикіній Л.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2»єва О.Л.

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 і просить:

- визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, порушують його особисті немайнові права, принижують його честь, гідність та ділову репутацію, в зв»язку з чим підлягають спростуванню, відомості поширені відповідачем про те, що він, ОСОБА_1, вчинив злочин, а саме словесно погрожував фізичною розправою працівникам Старокостянтинівського РСТ та перешкоджав роботі даного підприємства, порушував господарсько-фінансову діяльність на посаді голови Старокостянтинівського РСТ та завдав матеріальних збитків на суму понад 300000 грн., організував та замовив особам чеченської національності вбивство (фізичну розправу) відповідача та членів його сім»ї;

- зобов»язати відповідача припинити неправомірні дії щодо приниження його честі, гідності та ділової репутації;

- стягнути з відповідача на свою користь на відшкодування моральної шкоди 100000 грн.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що з 05 вересня 2002 року по 02 лютого 2016 року перебував на посаді голови правління Старокостянтинівського районного споживчого товариства. Після його звільнення керівником зазначеного товариства призначено ОСОБА_3, який почав переслідувати його та членів сім»ї, звертаючись до правоохоронних органів із заявами про вчинення ним кримінальних правопорушень. Так, 02 квітня 2016 року ОСОБА_3 подав до Старокостянтинівського відділу поліції заяву про те, що він 02 лютого 2016 року словесно погрожував фізичною розправою працівникам Старокостянтинівського РСТ та перешкоджав роботі підприємства, 14 квітня 2016 року подав до управління захисту економіки в Хмельницькій області заяву щодо порушень ним господарсько-фінансової діяльності на посаді голови РСТ та завдання матеріальних збитків на суму понад 300000 грн., 29 квітня 2016 року подав до Старокостянтинівського відділу поліції заяву, в якій звинуватив його в тому, що він винайняв невідомих осіб чеченської національності для здійснення фізичної розправи над ОСОБА_3 та членами його сім»ї, як помсти за звільнення з роботи.

За результатами розгляду зазначених заяв уповноваженими органами прийнято рішення про відсутність в його діях ознак кримінальних правопорушень.

Однак, поширена відповідачем вищезазначена інформація порушує його особисті немайнові права та призвела до негативно-упередженого ставлення до нього працівників поліції, має характер наклепу, а тому підлягає спростуванню.

Крім того, у останній своїй заяві до поліції ОСОБА_3 охарактеризував його як злочинця, особу, що замовила та організувала його вбивство. Така необґрунтована характеристика принижує його честь та гідність, оскільки він тривалий час сумлінно працював на посаді голови РСТ, зарекомендував себе з позитивної сторони, його портрет висить на районній дошці пошани, а через неправомірні висловлювання відповідача, змушений переживати, хвилюватись, постійно виправдовуватись перед працівниками поліції, колегами по роботі, жителями міста. Це негативно відобразилось і на його здоров»ї, оскільки він страждає цукровим діабетом та змушений був лікуватись.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 грудня 2016 року провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, порушують його особисті немайнові права, принижують його честь, гідність та ділову репутацію, відомостей поширених відповідачем про те, що він, ОСОБА_1, вчинив злочин, а саме словесно погрожував фізичною розправою працівникам Старокостянтинівського РСТ та перешкоджав роботі даного підприємства, порушував господарсько-фінансову діяльність на посаді голови Старокостянтинівського РСТ та завдав матеріальних збитків на суму понад 300000 грн. закрито в зв»язку із відмовою позивача від позову у цій частині.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2»єв О.Л. підтримали позовні вимоги та просять позов задоволити. Зазначають, що у ОСОБА_3 не було жодних підстав для звернення до поліції із заявою про те, що він, ОСОБА_1, організував та замовив особам чеченської національності вбивство відповідача та членів його сім»ї, й це звернення викликано не наміром виконати свій громадський обовязок або захистити свої права, а з метою звести наклеп, принизити його честь та гідність. У цій заяві відповідач вказує завідомо неправдиві відомості, бо не зазначає джерела їх походження чи якихось фактичних даних, в звязку із чим він 01 червня 2016 року звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.2 ст.383 КК України «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину».

Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 проти позову заперечили, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. При цьому, відповідач пояснив, що через ситуацію, яка склалась на Старокостянтинівському РСТ у нього з ОСОБА_1 були неприязні відносини. Після того, як йому повідомили, що позивач найняв невідомих осіб чеченської національності для здійснення фізичної розправи над ним та членами його сім»ї, як помсти за звільнення з роботи, він з метою захисту свого життя та життя членів сім»ї звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою про перевірки цих фактів.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 квітня 2016 року ОСОБА_3 подав до Старокостянтинівського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області заяву про кримінальне правопорушення, у якій зазначав, що 29 квітня 2016 року йому стало відомо, що бувшим головою правління Старокостянтинівського РСТ ОСОБА_1 було найнято невідомих осіб чеченської національності для здійснення фізичної розправи над ним або членами його сім»ї, як помсти за звільнення його з роботи, та просив прийняти міри по виявленню вищевказаних осіб та запобігти їх неправомірним діям.

Дана заява 29 квітня 2016 року була зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події під №1726.

За результатами розгляду вищезазначеної заяви ОСОБА_3 оперуповноваженим СКП Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції ОСОБА_5 18 травня 2016 року складено висновок, затверджений начальником Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області, про відсутність в даній події ознак кримінального правопорушення.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи та матеріалами перевірки за заявою ОСОБА_3 від 29 квітня 2016 року зареєстрованою в ЄО за №1726.

Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до роз»ясень, даних у п.15 та п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

ЗаРішенням Конституційного Суду України №8/РП/2003 від 10 квітня 2003 року (справа про поширення відомостей) звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами. Тому такі звернення за змістом ч.1 ст.7 ЦК України (в редакції від 19.07.1963 року) не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію.

Разом з тим, наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обовязок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України (п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

ОСОБА_1, вважаючи, що в діях ОСОБА_3 (звернення 29 квітня 2016 року до правоохоронних органів із заявою про кримінальне правопорушення), є ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.383 КК України «Завідомо неправдиве повідомлення про злочин», 01 червня 2016 року звертався до правоохоронних органів з відповідною заявою, за результатами розгляду якої 24 червня 2016 року оперуповноваженим СКП Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції ОСОБА_5

складено висновок про відсутність в діях ОСОБА_3 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.383 КК України.

Отже, досліджені судом докази вказують на те, що відповідач,звернувшись 29 квітня 2016 року із заявоюпро порушення кримінального провадження, реалізував своє гарантованеКонституцією України право на звернення до правоохоронних органів, компетентних перевіряти інформацію, що міститься в заяві, та надавати відповідь, яке не переслідуваломету поширеннянедостовірної інформації, яка бпорушувала будь-які особисті немайнові права позивача, а тому факти, викладені в заяві, не можна вважати недостовірною інформацією у розумінні ст.277 ЦК України.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації.

Моральна шкода, яку просив відшкодувати позивач, пов'язана з вимогою про захист честі, гідності та ділової репутації, а тому також до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя