Справа №333/7487/16-ц
Провадження №2/333/719/17
РІШЕННЯ
Іменем України
23 січня 2017 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді Тучкова С.С.,
при секретарі Шелесько Ю.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/7487/16-ц за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) в сумі 2974,78 гривень, -
В С Т А Н О В И В:
Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води в сумі 2974,78 гривень, а також судові витрати у розмірі 1378,00 гривень, посилаючись на те, що у період з жовтня 2011 року по листопад 2014 року позивач надав відповідачу послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) за адресою її проживання на загальну суму 2974,78 гривень. На теперішній час ОСОБА_2 не здійснила оплату за надані послуги, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2974,78 гривень.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала, позовні вимоги визнала.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.4 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підставі ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Згідно зі ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Концерн «Міські теплові мережі» включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та є юридичною особою (а.с.5, 6).
Відповідно до п.2.1 Статуту Концерну «Міські теплові мережі», основною метою діяльності концерну «Міські теплові мережі» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну (а.с.5 зворотна сторона).
Згідно з довідкою, наданою відділом адресно-довідкової роботи УДМС України в Запорізькій області, і довідкою вих.№249 від 18.10.2014 року, наданою Міським комунальним підприємством «Основаніє», ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8, 15).
Таким чином, як випливає з матеріалів справи ОСОБА_2 є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що постачається Концерном «Міські теплові мережі». Між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законами України «Про теплопостачання» і «Про житлово-комунальні послуги», а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року.
Згідно з розрахунком суми заборгованості ОСОБА_2 станом на 01.11.2014 року має заборгованість за централізоване опалення та централізоване постачання гарячої води за період з жовтня 2011 року по листопад 2014 року в сумі 2974,78 гривень, яку добровільно нею не сплачено (а.с.9-10).
На підставі ухвали Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 23.01.2015 року (справа №333/9804/14-ц) Концерну «Міські теплові мережі» відмовлено у прийнятті заяви про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги (а.с.11).
Відповідно до ст.ст.67, 68 Житлового кодексу України наймачі (власники) квартир зобовязані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
За правилами ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обовязок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, за отримані комунальні послуги, в тому числі послуги з централізованого опалення.
На підставі п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за №630, плата за надані послуги вноситься щомісячно.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Зазначені висновки узгоджуються із вимогами закону та практикою Верховного Суду України (постанови від 10 жовтня 2012 року №6-110цс12 та від 30 жовтня 2013 року №6-59цс13).
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено поняття житлово-комунальних послуг як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст.7 вказаного Закону до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
За нормами ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків і моральної шкоди. Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
На підставі ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Частиною 3 статті 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено основні обов'язками споживача теплової енергії, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Однак, відсутність відповідного договору не є підставою для не стягнення заборгованості за послуги опалення, оскільки згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є надання послуг та їх отримання відповідачем.
Судом встановлено, що Концерном «Міські теплові мережі» надавалися послуги з теплопостачання (централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води) за адресою: АДРЕСА_1, а відповідач в установленому законом порядку не відмовлялася від їх надання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок неправомірних дій відповідача, які виразились в порушенні строків та порядку оплати послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, позивач зазнав збитків, які підлягають відшкодуванню.
У звязку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст.11 Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також те, що відповідач визнала позов у повному обсязі, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами та не порушують прав та інтересів третіх осіб, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати, підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.526, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст.67, 68 ЖК України, Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року, ст.ст.10, 11, 59, 60, 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) в сумі 2974,78 гривень задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води в сумі 2974 (дві тисячі девятсот сімдесят чотири) гривні 78 копійок (на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №26031300042813 в Філії Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458), а також судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок (на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №26007301001951 в Філії Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя С.С. Тучков
Судове рішення № 64277954, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 23.01.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 333/7487/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: