Ухвала суду № 64277519, 18.01.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 311/3482/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №311/3482/16-к Слідчий суддя в 1 інст. Степаненко Ю.А.

Провадження №11-сс/778/19/17 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія ст.ст.170-173 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі

головуючого Дадашевої С.В.,

суддів Шаповал О.С., Рассуждай В.Я.,

при секретарі Параскєвіній Н.П.,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12016080190001509 від 12 липня 2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,

за участю прокурора Коваль І.М.,

голови СФГ «Нива» ОСОБА_2,

ВСТАНОВИЛА:

прокурор Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Арустамян Д.Ю. звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 16 грудня 2016 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на врожай сільськогосподарської культури, що знаходиться на земельній ділянці сільськогосподарського призначення єдиному масиві з кадастровим номером НОМЕР_1 в контурі НОМЕР_2 прощею 24,1000 га, контурі НОМЕР_3 - площею 9,8000 га, загальною площею 33,9 га, яка розташована на території Широківської сільської ради Василівського району Запорізької області, за межами населеного пункту, із забороною відчуження, розпорядження та користування врожаєм сільськогосподарської культури, що знаходиться на вказаній земельній ділянці.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що в матеріалах провадження відсутні належні та достатні докази на підтвердження вимог прокурора, викладених у клопотанні, та відсутні підстави для застосування вищевказаних заходів забезпечення кримінального провадження. Прокурором не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення вказаного у клопотанні кримінального правопорушення, а також не доведено те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні прокурора.

В апеляційній скарзі прокурор просить вищевказану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на зазначене в клопотанні майно. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що судом не взято до уваги всіх матеріалів, які додані до клопотання, та які підтверджують факт самовільного використання ОСОБА_2 земельної ділянки. Також, на думку апелянта, законом не передбачено, що обов'язковою умовою для накладення арешту є наявність пояснень осіб, які самовільно використовують земельну ділянку. Крім того зазначає, що судом залишено поза увагою те, що майбутній врожай, відповідно до вимог ч.1 ст.98 КПК України, є матеріальним об'єктом, набутим кримінально-протиправним шляхом, як результат кримінально-протиправних дій, пов'язаних із самовільним використанням земельних ділянок.

Згідно з ухвалою, прокурор звернулась до Василівського районного суду Запорізької області із клопотанням про накладення арешту на врожай сільськогосподарської культури, що знаходиться на земельній ділянці, яка розташована на території Широківської сільської ради Василівського району Запорізької області за межами населеного пункту.

У клопотанні зазначено, що 12 липня 2016 року на підставі рапорту заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Василівським ВП ГУНП в Запорізькій області внесені відомості до ЄРДР за фактом самовільного зайняття земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_1, які розташовані на території Широківської та Підгірненської сільських рад.

На території Щироківської сільської ради Василівського району Запорізької області розташована земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1. Згідно з даними публічної кадастрової карти України, вказана земельна ділянка відноситься до земель державної власності.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01 липня 2016 року №62511126 право оренди або право власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 за фізичними або юридичними особами не зареєстровано.

Таким чином, вказане свідчить, що земельна ділянка не передавалася у власність або у користування.

Заступником керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області під час візуального обстеження вказаної земельної ділянки встановлено, що її частина, орієнтованою площею 30 га, засіяна невстановленою особою зерновою культурою.

В рамках досудового розслідування, 29 жовтня 2016 року проведено огляд місця події за участю начальника відділу АПК Василівської РДА Запорізької області ОСОБА_4 та встановлено, що земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с.Широке Василівського району Запорізької області. На момент огляду земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 приблизною площею 30 га засіяна культурою, видно сходи. Будь-якої сільгосптехніки на момент проведення огляду не встановлено.

Факт самовільного зайняття землі підтверджується інформацією Управління Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області від 03 листопада 2016 року вих.№ 10-28-0.0-3315/2-16 відповідно до якої, встановлено що згідно з інвентаризацією земель 2015-2016 років, виявлено, що частину земельної ділянки, а саме 33,9 га від загального масиву 109,5316 га використовує громадянин ОСОБА_2 без правовстановлюючих документів, на підставі розпорядження голови Василівської РДА №366 від 30 травня 2011 року.

Водночас, відповідно до інформації Василівської РДА від 29 листопада 2016 року № 3051/01-5, розпорядження голови райдержадміністрації від 30 травня 2011 року № 366 ніякого відношення до використання земельних ділянок не має. Згідно з книгою реєстрації розпоряджень голови райдержадміністрації за 2011 рік за № 366 від 31 травня 2011 року, зареєстровано розпорядження голови райдержадміністрації «Про план роботи Василівської районної державної адміністрації Запорізької області на червень 2011 року».

Згідно з інформацією Управління Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області від 01 грудня 2016 року № 24-23-28-0.0-3618/2-16 документи, що слугували підставою для прийняття розпорядження Василівської РДА №366 в управлінні відсутні, як і відсутнє саме розпорядження. Управлінням Держгеокадастру у Василівському районі зазначено, що проект землеустрою на спірну земельну ділянку відсутній.

Досудовим розслідуванням встановлено, що частина вказаної земельної ділянки, а саме 33,9 га від загального масиву 109,5316 га використовує громадянин ОСОБА_2 без правовстановлюючих документів, на підставі розпорядження голови Василівської РДА №281 від 26 березня 2010 року та розпорядження № 9 від 14 січня 2011 року.

Крім того, встановлено, що в архіві Управління Держгеокадастру у Василівському районі проект землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки, розпорядження про його затвердження та договір оренди з головою СФГ «Нива» ОСОБА_2 відсутні, відповідно, можна зробити висновки, що виконання розпорядження №281 від 26 березня 2010 року та №9 від 14 січня 2011 року в частині замовлення та подання в річний термін проекту землеустрою не було виконано.

Інформація щодо виготовлення проекту землеустрою, його затвердження та подальшої передачі даної земельної ділянки в оренду у СФГ «Нива» відсутня.

Земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 відноситься до земель спільної колективної власності колишнього КСП «Червоноармійське», колишні члени КСП мають право використати своє право на земельну частку (пай) по пасовищам, при наявності відповідної документації, а саме - проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Відповідна документація при паюванні земель КСП «Червоноармійське» на пасовище не виготовлялась.

Цільове призначення вищевказаної земельної ділянки - пасовище - не змінювалось, але по факту, вона є розореною, що згідно з вимогами ст.ст.20, 21, 96 Земельного кодексу України, є порушенням чинного законодавства.

Крім того, відповідно до інформації довідки № 73339232 від 18 листопада 2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - фізичної особи ОСОБА_2, право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження не зареєстровані.

Вказана земельна ділянка на даний час рахується як земля, яка не передана у власність та користування. Власник посівів, ймовірно - фізична особа - ОСОБА_2, оскільки, відповідно до додатку до податкової декларації з плати за землю містяться відомості про наявні земельні ділянки у СФГ «Нива» ЄДРПОУ 20477483, в тому числі, голова СФГ «Нива» звітує про земельні ділянки сільськогосподарського призначення - пасовища площею 15, 200 га та 34, 100С га, документом, який засвідчує право власності та/або користування, зазначено Розпорядження №9 від 14 січня 2011 року.

Водночас, зазначеним розпорядженням голові СФГ «Нива» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Фактичної передачі у користування та укладення договору оренди не було, що свідчить про протиправне використання земельної ділянки.

Крім того, відповідно до листа Василівської районної державної адміністрації від 27 жовтня 2016 року № 2702/01-51, за підсумками проведення операції «Урожай-2016» на території Василівського району виявлені землі державної власності, які використовуються з порушенням чинного законодавства. Відповідно до таблиці про стан використання земель державної власності сільськогосподарського призначення без документів на території Ширкоівської сільської ради містяться відомості про використання без документів головою СФГ «Нива» в особі ОСОБА_2 на підставі розпорядження №281 від 26 березня 2010 року та №9 від 14 січня 2011 року земельних ділянок цільового призначення пасовища (були засіяні овсом).

У провадженні наявна сукупність підстав вважати, що зайняття земельної ділянки за межами села Широке, Василівського району, Запорізької області, шляхом оброблення та використання для вирощування сільськогосподарських культур, є незаконним та самовільним.

Сільськогосподарські культури, які вирощуються на вищевказаній земельній ділянці, є речовим доказом, який підтверджує обробку та використання даних земельних ділянок. Збирання зазначених сільськогосподарських культур з земельних ділянок може привести до знищення доказів у кримінальному провадженні, що в свою чергу унеможливить всебічне та повне вивчення органом досудового розслідування усіх обставин кримінального провадження.

Прокурор вважає, що зазначений арешт можливо застосувати з метою забезпечення доказової бази по кримінальному провадженню, так як вказане майно відноситься до предметів, що відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 та ч. 2 ст. 167 КПК України.

Накладення арешту на майбутній врожай не стане перешкодою для здійснення господарської діяльності, оскільки такий вид заборони застосовується з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Необхідність арешту врожаю зумовлюється наявністю ризиків щодо приховання, пошкодження, знищення і відчуження речових доказів.

Таким чином, з метою виконання завдань кримінального провадження (ст.2 КПК України), що полягає у захисті суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, виникла необхідність у накладенні арешту на майно - врожай сільськогосподарської культури, яка знаходиться на самовільно зайнятій земельній ділянці з кадастровими номером НОМЕР_1, яка розташована на території Широківської сільської ради Василівського району Запорізької області, за межами населеного пункту, оскільки вказане майно є беззаперечним доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, та має важливе доказове значення для даного кримінального провадження.

У зв'язку з цим прокурор просив накласти арешт на врожай сільськогосподарської культури, що знаходиться на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Широківської сільської ради Василівського району Запорізької області за межами населеного пункту, із забороною розпорядження та користування врожаєм сільськогосподарської культури.

Заслухавши доповідь судді; прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, просила скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та задовольнити клопотання; голову СФГ «Нива» ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з вимогами ч.3 вказаної статті, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурор звернувся до Василівського районного суду Запорізької області з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив, що арешт необхідно застосувати з метою забезпечення доказової бази по кримінальному провадженню, оскільки вказане майно відноситься до предметів, що відповідають критеріям, зазначених у ст.98, ч.2 ст.167 КПК України.

На підтвердження доводів клопотання прокурором наданий витяг з ЄРДР за №12016080190001509 від 12 липня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1 ст.197-1 КК України, та інші документи, якими, на думку прокурора, підтверджуються доводи, викладені у клопотанні.

Перевіривши надані матеріали, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано звернув увагу на те, що прокурором не додано до клопотання відповідних доказів, які у своїй сукупності об'єктивно підтверджували б викладені в цьому клопотанні обставини, та свідчили б про доцільність накладення вищевказаного арешту.

Крім того, всупереч положенням ст.132 КПК України, прокурором не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, що може бути підставою для накладення арешту на майно; не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який зазначено у клопотанні, а також те, що може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.

Предметом злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, є земельна ділянка як об'єкт права власності.

Вказаний злочин є злочином з матеріальним складом, тобто полягає не тільки у самовільному зайнятті земельної ділянки , але й у настанні суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення її власнику чи законному володільцю значної шкоди.

Разом з цим, ані в клопотанні прокурора ані в доданих до клопотання документах не міститься відомостей, які б вказували на те, що будь-якій особі, яка є законним володільцем або власником земельних ділянок, унаслідок кримінального правопорушення, про яке зазначає прокурор, спричинено значну шкоду.

В самому клопотанні зазначено, що вказана земельна ділянка на даний час рахується як земля, що не передана у власність та користування.

При апеляційному розгляді голова СФГ «Нива» ОСОБА_2 зазначив, що вказане господарство користується зазначеною у клопотанні земельною ділянкою на підставі розпорядження голови Василівської районної державної адміністрації. Він подав на затвердження проект щодо відведення земельної ділянки в оренду, але проект на цей час не затверджений з причин, які від нього не залежать - оскільки право власності на ці ділянки не оформлено ні за ким. Незважаючи на це, він щороку добровільно сплачує земельний податок.

Вказані доводи ОСОБА_2 прокурором не спростовані.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про відсутність достатніх підстав для накладення вищевказаного арешту та вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання дотримався вимог, передбачених ст.ст.172, 173 КПК України.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, на думку колегії суддів, правильність цих висновків слідчого судді не спростовують.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу прокурора Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Арустамян Д.Ю. залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 16 грудня 2016 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на врожай сільськогосподарської культури, що знаходиться на земельній ділянці сільськогосподарського призначення єдиному масиві з кадастровим номером НОМЕР_1 в контурі НОМЕР_2 прощею 24,1000 га, контурі НОМЕР_3 - площею 9,8000 га, загальною площею 33,9 га, яка розташована на території Широківської сільської ради Василівського району Запорізької області, за межами населеного пункту, із забороною відчуження, розпорядження та користування врожаєм сільськогосподарської культури, що знаходиться на вказаній земельній ділянці, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Дадашева С.В. Шаповал О.С. Рассуждай В.Я.